Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4505/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4505/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - В С Т А Н О В И В: Головне управління Держпродспоживслужби Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Візит» з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення продукції) за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 23А до моменту розроблення та узгодження з Держпродспоживслужбою проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. На думку апелянта, відповідач, займаючись своєю виробничою діяльністю, не дотримуючись встановлених санітарних правил і норм, створює несприятливі та небезпечні умови для життєдіяльності людини і може негативно впливати на її здоров`я, шкідливий вплив якого створює загрозу здоров`ю і життю населення. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що відповідачем усунуто вказані у позовній заяві порушення шляхом виготовлення проектної документації щодо організації санітарно-захисної зони та проведення санітарно-епідеміологічної експертизи об`єкта виробництва. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області на підставі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі доручення Прем`єр-міністра України Гройсмана В. Б. від 24.07.2019 № 25127/1/1-19 до листа Київської облдержадміністрації від 19.07.2019 № 11- 12/4579/01/28.01-2019, що надійшло через Держпродспоживслужбу (лист від 01.08.2019 №12.1-14/5135), наказу від 07.08.2019 №2017-Д, посвідчення (направлення) від 07.08.2019 №2017 на проведення заходу державного нагляду (контролю) проведено перевірку ТОВ «Візит» щодо дотримання вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах, про що складено Акт №10-04.1-17/41 від 06.08.2019 (далі -Акт перевірки). За результатами вказаного Акту перевірки вході перевірки виявлено порушення вимог санітарного законодавства, а саме:

1. Не встановлено розміри санітарно-захисних зон для об`єктів ТОВ «Візит», що є джерелами виробничих шкідливостей, їх розміщення та достатність розмірів цих зон не підтверджено за «Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД-86 з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів, що є порушенням вимог п. 5.5 ДСП 173-96.

2. Територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована. Відсутній план та проект озеленення санітарно-захисної зони, що є порушенням вимог п. 5.13 ДСП 173- 96.

3. Концентрації та рівні шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, перевищують їх гігієнічні нормативи (ГДК), що є порушенням вимог п. 5.4 ДСП 173-96. Відповідно до протоколу випробування повітря населених місць ДУ «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України» № 1751 від 05.06.2019 визначено, концентрація хімічних речовин (аміак, азоту діоксид, сірководень) перевищують ГДК згідно з «Гранично­допустимих концентрацій хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць», затверджених т.в.о. Головного державного санітарного лікаря України від 03.03.2015. Відповідно до протоколів дослідження якості атмосферного повітря у місті Узин з 22 квітня по 28 липня 2019 року проведеної Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації визначено, концентрація хімічних речовин (аміак, озон) перевищують ГДК.

4. Не розроблено та не узгоджено проект організації санітарно-захисної зони підприємства ТОВ «Візит» в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) даного підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні), що є порушенням вимог п. 5.14 ДСП 173-96. Вважаючи, що недотримання відповідачем санітарних норм порушує законні права громадян на безпеку здоров`я і життя населення та може в подальшому завдати шкоди їх життю та здоров`ю, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом. Cуд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що неупорядкування відповідачем санітарно-захисної зони та відсутність проекту організації санітарно-захисної зони не є визначеною законом та достатньою підставою для застосування до ТОВ «Візит» заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення продукції) до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з абз. 1, 2 пп. 1 п. 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 23.08.2017 № 761, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів забезпечує здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду (контролю) за безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів. В силу приписів абз. 3-7 пп. 1 п. 4 Положення Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області відповідно до покладених на нього завдань у галузі ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів здійснює державний нагляд (контроль) за: харчовими продуктами, іншими об`єктами санітарних заходів, пов`язаними з продуктами тваринного походження, біологічними продуктами, субстанціями, штамами мікроорганізмів, а також потужностями, що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу; діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини); проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях, які використовуються для виробництва харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках; безпечністю харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 №877-V. Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 4 ст. 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Відповідно до ч. 5 цієї статті, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч. 6 ст. 7 Закону №877-V). За приписами ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Так, в Акті перервірки зазначено, що територія санітарно-захисної зони не розпланована та неупорядкована. Відсутній план та проект озеленення санітарно-захисної зони. (Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%) (п. 5.13 ДСП 173-96 - Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 р. № 173). Втім, колегія суддів зазначає, що вказаний п. 5.13 ДСП 173-96 не передбачає обов`язку наявності у підприємства плану та проекту озеленення санітарно-захисної зони, а лише визначає мінімальну площу її озеленення. Також, в Акті перевірки позивач зазначив про порушення відповідачем п. 5.4 ДСП 173-96, а саме перевищення гігієнічних нормативів концентрації та рівнів шкідливих факторів на зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, встановленого на підставі протоколу випробування повітря населених місць ДУ «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України» №1751 від 05.06.2019. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, із вказаного протоколу, відбір проб повітря проводився у м. Узин за адресами: вул. Московська, 10, 14, 24, 86, вул. Світанкова, 12, 24, 29, 40, 44, 47, вул. Соборна, вул. Набережна, 15, 19, 25, 33, 47, Білоцерківський р-н, с. Антонівка, вул. О. Цмокана (Першотравнева), 1, Білоцерківський р-н, с. Чепеліївка, вул. Жовтнева, 7, однак, жодне місце відбору проб повітря, що зазначені протоколом лабораторних досліджень, не межує з санітарно-захисною зоною виробничих потужностей ТОВ «Візит». Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, на підставі яких досліджень та використання яких засобів вимірювальної техніки позивач встановив, що саме 05.06.2019 (в день перевірки) на зовнішній межі санітарно-захисної зони виробничих потужностей ТОВ «Візит», встановлено перевищення гігієнічних нормативів концентрації та рівнів шкідливих факторів, а саме перевищення хімічних речовин (аміак, азоту діоксид, сірководень, аміакат, озон). Крім того, як встановлено судом першої інстанції, протокол від №1751-15 складено 05.06.2019, в той час, як перевірка відповідача проводилась 08.08.2019 у період з 13:15 год. по 13:31 год., про що вказано в акті №10-04.1-17/41 та свідчить про необ`єктивність застосування показників перевищення гігієнічних нормативів концентрації та рівнів шкідливих факторів, встановлених зазначеним протоколом від 05.06.2019 до результатів Акту перевірки, що відбулася 08.08.2019. В Акті перевірки також зазначено, що відповідачем не встановлено розміри санітарно-захисних зон для об`єктів ТОВ «Візит», що є джерелами виробничих шкідливостей, їх розміщення та достатність розмірів цих зон не підтверджено за «Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД-86 з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів (п. 5.5 ДСП 173-96). Так, відповідно до п. 5.5. ДСП 173-96 розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за "Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий" ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів. У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно-захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття. Втім, як вбачається з Акту перевірки, позивачем лише процитовано норму п. 5.5 ДСП 173-96, однак, не конкретизовано, яке порушення вчинено позивачем, а саме: чи відповідачем вчинено порушення щодо не встановлення розміру санітарно-захисних зон для об`єктів ТОВ «Візит», що є джерелами виробничих шкідливостей чи позивачем не підтверджено достатність розміру цих зон за «Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» ОНД-86, а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів. Водночас, п. 5.5 ДСП 173-96 встановлено, що непідтвердження достатності розміру санітарно-захисних зон за Методикою ОНД-86, а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об`єктів є можливим лише внаслідок попереднього встановлення розміру цих зон. Однак, доказів того, що позивачем не встановлено розміру санітарно-захисних зон для об`єктів ТОВ «Візит» чи встановлено з не підтвердженням достатності їх розміру, відповідач не надав, а лише зазначив про вчинення останнім порушення відповідно до п. 5.5 ДСП 173-96. В частині порушення відповідачем ст. 15 Закону №4004-ХІІ, п. 5.14 ДСП 173-96, а саме не розроблення та не узгодження проекту організації санітарно-захисної зони підприємства ТОВ «Візит» в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) даного підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні, колегія суддів зазначає наступне. Так, за приписами ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Так, на переконання суду першої інстанції, неупорядкування відповідачем санітарно-захисної зони та відсутність проекту організації санітарно-захисної зони не є визначеною законом та достатньою підставою для застосування до ТОВ «Візит» заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення продукції). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з встановлених позивачем в Акті перевірки правопорушень, вчинених ТОВ «Візит», не вбачається достатніх та обґрунтованих підстав для застосування до ТОВ «Візит» заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення продукції). Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Законом, що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII. Відповідно до ст. 1 Закону № 4004-XII державна санітарно-епідеміологічна експертиза - це вид професійної діяльності органів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об`єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об`єктах, встановленні відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм - в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об`єкта для здоров`я та життя людини; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об`єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов`язковим для виконання власником об`єкта експертизи; об`єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи - будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров`я людини, а також діючі об`єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи; Статтею 10 Закону № 4004-XII встановлено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об`єктів та пов`язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм та передбачає: визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров`я населення; встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам санітарних норм; оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів; оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов`язаних з діяльністю об`єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров`я населення. Положеннями ст. 11 Закону № 4004-XII передбачено, що Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають: проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку; інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством; схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо; проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров`я та середовища життєдіяльності людини; продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров`ю людей; документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо; діючі об`єкти, у тому числі військового та оборонного призначення. Проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи визначено ст. 12 Закону № 4004-XII ,відповідно до якої Державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться органами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках - комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем. До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових, проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти міжнародних організацій. Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи регулюється законодавством України. Так, в матеріалах справи наявний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 2107.2015 №05.03.02-07/32418, згідно з яким за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ «Візит» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 23А, за наданим заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умов дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування. Висновок дійсний до 20.07.2020. Крім того, Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації видано 28.07.2015 ТОВ «Візит», Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 23А, дозвіл №3220410500-30 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу - по 28.07.2025. Колегія вважає, що зазначені документи є документами установленої форми, що засвідчують відповідність об`єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров`я і життя людини, втім, позивачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження шкідливого впливу на навколишнє середовище об`єкта виробництва ТОВ «Візит» та об`єктивного існування загрози заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, беручи до уваги, що Головним управлінням Держпродспоживслужби Київської області не підтверджено вчинення ТОВ «Візит» вимог санітарного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав у застосуванні до ТОВ «Візит» заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення продукції) за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 23А до моменту розроблення та узгодження з Держпродспоживслужбою проекту організації санітарно-захисної зони та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М.