Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1718/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1718/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та визнання довідки недійсною, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про: - визнання протиправним ненадання відповідачем письмової відповіді на інформаційний запит від 25.03.2019 з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19; - зобов`язання відповідача надати письмову відповідь про надання інформації на інформаційний запит від 25.03.2019 з урахуванням рішення, вказаного у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19; - визнання протиправною бездіяльності відповідача у відновленні втрачених документів про встановлення йому видів міліцейського грошового забезпечення з метою видачі їх на інформаційний запит від 25.03.2019; - зобов`язання відповідача відновити рішення комісії УМВС згідно вказівки МВС №7868, як документи про встановлення йому міліцейських надбавок за виконання особливо важливих завдань - 50%; за оперативно-розшукову діяльність - 41%; за службу у спец.підрозділах БОЗ - 45% та премії - 80% для виконання по суті постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19; - визнання виданої Довідки №101/8988, №2503005741 від 05.12.2019 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 недійсною та такою, що не відповідає як вимогам Додатку 2 Постанови КМУ №45 від 13.02.2008, у редакції 01.01.2016, так і постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19; - зобов`язання виготовити та надіслати до органів Пенсійного фонду довідку про його міліцейське грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до форми Додатку 2 Постанови КМУ №45 від 13.02.2008, у редакції 01.01.2016, для нового перерахунку пенсії з 01.01.2016, у який вказати наступні види грошового забезпечення: оклад за звання - 2200,00 грн., посадовий оклад - 1150,00 грн., надбавка 45% за вислугу років; надбавка 50% за виконання особливо важливих завдань; надбавка 41% за оперативно-розшукову діяльність: надбавка 45% за службу в спец.підрозділах БОЗ; надбавка 15% за роботу в умовах реж.обмежень; премія 80%. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у відкритті провадження було відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним виконанням Ліквідаційною комісією Управління МВС України в Чернігівській області, на переконання ОСОБА_1 , постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (частина перша статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України). Суд звертає увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (статті 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15. Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19 було визнано протиправною відмову УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 25.03.2019; зобов`язано УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати ОСОБА_1 документи про встановлення йому: надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 41%; надбавки за службу у спец.підрозділах БОЗ - 45%; премії - 80%; зобов`язано УМВС України в Чернігівській області в особі Ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 відповідно до форми Додатку 2 Постанови КМУ № 45 від 13.02.2008 у редакції станом на 01.01.2016. Беручи до уваги предмет позову у справі №620/1718/20, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги фактично спрямовані на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №620/1638/19, а спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк