Постанова 4851 № 520/3048/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 р.Справа № 520/3048/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 13.02.20 року по справі № 520/3048/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дії, ВСТАНОВИВ 28.03.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України по подвійному нарахуванню фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 єдиного соціального внеску, як фізичній особі підприємцю та як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність починаючи з 4 кварталу 2017 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України, на думку позивача, вчинено протиправні дії по подвійному нарахуванню фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 єдиного соціального внеску, як фізичній особі підприємцю та як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, починаючи з 4 кварталу 2017 року. 29.05.2019 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду зупинено провадження по справі № 520/3048/19 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправними дії до набрання чинності рішенням Верховного суду в зразковій адміністративній справі №520/3939/19. 24.12.2019 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі. 20.01.2020 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про заміну неналежного відповідача у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправними дії задоволено. Залучено в якості другого відповідача Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, другий відповідач) по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправними дії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України по подвійному нарахуванню фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 єдиного соціального внеску, як фізичній особі підприємцю та як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність починаючи з 4 кварталу 2017 року. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин справи, неврахування обставин, повідомлених податковим органом, обґрунтування рішення виключно правовою позицією позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 по справі № 520/3048/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована посиланнями на положення ст.ст.4, 6, 7, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом № 435 від 14.04.2015 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 441, відповідно до яких фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску, а тому нарахування позивачу в автоматичному режимі єдиного внеску і як фізичній особі-підприємцю і як фізичній особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, є правомірним. З огляду на вищевикладене вважає, що податковий орган при подвійному нарахуванні позивачу, який перебував на обліку в контролюючому органі як фізична особа-підприємець та як самозайнята особа, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. В надісланому на апеляційну скаргу відзиві позивач просив відмовити в її задоволенні та залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення. Вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність подвійного донарахування контролюючим органом єдиного внеску у спірних відносинах, який, у свою чергу, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у зразковій справі №520/3939/19 від 02.09.2019. Наполягає на тому, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності цим законом не передбачений. Також просить суд апеляційної інстанції врахувати, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року задоволено його позовні вимоги до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування вимоги Головного управління ДФС у4 Харківській області № Ф-309131 - 52 від 09.08.2019 року про сплату боргу ( недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 5 508,36 гривень та вимоги Головного управління ДПС у Харківській області № Ф -309131 - 52 від 06.11.2019 року сплату боргу ( недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 8 262,54 гривень. (Справа № 520/11577/19), які були сформовані та надіслані саме внаслідок неправомірних дій відповідача по подвійному нарахуванню єдиного соціального внеску. Дане судове рішення не скасоване і в апеляційному порядку не переглядалося. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 882, виданого Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 07.05.1999. Зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець з 28.01.2003 та з 30.01.2003 позивач перебуває на податковому обліку, як фізична особа-підприємець. З 01 січня 2012 року позивач є платником єдиного податку за ставкою 20 відсотків (друга група) з видом діяльності за КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права, відповідно є особою, яка проводить незалежну професійну діяльність. Листом ГУ ДФС у Харківській області №7426/ФОП/20-40-52-08-16 від 25.03.2018 позивача повідомлено, що ОСОБА_1 перебував на податковому обліку, як фізична особа-підприємець з 30.01.2002 за № 1305-28. Вказано, що з 14.09.2017 рахується на податковому обліку як „фізична особа- підприємець, адвокат згідно з поданою заявою за формою № 5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) від 13.09.2017. Зазначено, що заява за формою 5-ОПП надавалася відповідно до пп.4 п.6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/203600 із змінами та поповненнями та інформацією із відкритих реєстрів Національної Асоціації Адвокатів України. Відповідачем зазначено, що інспектором Південного управління ГУ ДФС у Харківській області, який займається нарахуванням та контролем за сплатою єдиного соціального внеску, повідомлено, що починаючи з четвертого кварталу 2017 року позивачу нараховується подвійний розмір ЄСВ: окремо як фізичній особі - підприємцю і окремо як фізичній особі, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат), і що до 19.04.2019 він має сплатити ЄСВ за 1 квартал 2019 року в розмірі 5508,36 грн - 2754,18 грн як фізична особа - підприємець та 2754,18 грн як фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат). В результаті встановлення ОСОБА_1 ознаки незалежної професійної діяльності до інтегрованої картки платника з КБК 71040000 в автоматичному режимі були проведені нарахування єдиного внеску, як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, що проводить незалежну професійну діяльність, станом на 19.04.2019 згідно інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 5508,36 грн. Позивач, вважаючи вищевказані дії відповідача протиправними, звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дії відповідача по подвійному нарахуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 єдиного соціального внеску, як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, починаючи з 4 кварталу 2017 року При цьому, судом першої інстанції враховано позицію Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Пунктом 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. (підпункт 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України). Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 ПК України). При цьому, відповідно до підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 ПК України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі, коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Відповідно до положень пунктів 178.1, 178.2 статті 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Пунктом 2 частиною першою статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі по тексту - Закону № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закону № 5076-VI). З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства та коли здійснювана такою особою підприємницька діяльність на спрощеній системі оподаткування відрізняється за видом діяльності від незалежної професійної діяльності. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту Закон № 2464-VI). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону № 2464-VI). Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску: порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI). Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закон № 2464-VI ). Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (у редакції Закону №77-VІІІ від 28.12.2014) платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. З огляду на вищенаведене слід дійти висновку про те, що законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку (дата видачі 25.03.2019) ОСОБА_1 є платником єдиного податку - фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, 2 група, згідно з КВЕД здійснює діяльність у сфері права, який співпадає з видом діяльності, яку позивач провадить, як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 2464-VI узяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI). Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за № 1562/20300 № 1162 (далі Порядок № 1162) (пункт 2 розділу І Порядку № 1162). Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку № 1162). Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-ІV) (пункт 4 розділу II Порядку № 1162). Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-ІV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1- ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу III Порядку №1162). Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу III Порядку № 1162). Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-ІV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу III Порядку № 1162). Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464- VI). Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першої статті 20 Закону № 2464-VI). Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону № 2464-VI). Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (далі Положення № 10-1). З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу III Положення № 10-1). Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-УІ (пункт 2 розділу III Положення № 10-1). За змістом пункт 2 розділу IV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441 (далі Порядок № 435). Пунктом 16 розділу IV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5). Спір по даній справі виник щодо питання оплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності за КВЕД. Відповідно до положень підпункту 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліків платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем 13.09.2017 було подано до контролюючого органу заяву про встановлення ознаки незалежної професійної діяльності за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, а саме, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №

882. Разом з цим, аналіз положень Закону № 2464-VI свідчить про те, що останній не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну- діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Отже, за наявного існуючого правового регулювання, взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено. Взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами. Підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону № 2464-VI. Крім того, приписи пункту 16 розділу IV Порядку № 435, яким передбачено обов`язок формування та подання звіту фізичною особою - підприємцем, з ознакою незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI. При цьому положення пункту 16 розділу IV «Формування звіту» Порядку № 435 відсилають до додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника «фізична особа - підприємець, з ознакою незалежної професійної діяльності» формою звіту не передбачено. За таких обставин, взяття та перебування на обліку платників єдиного внеску фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464-VI не передбачено. Зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70). За практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, параграф 43). Враховуючи, що процедура щодо обліку платників єдиного внеску хоча й була встановлена підзаконним нормативно-правовим актом, однак у частині визначення видів платників єдиного соціального внеску вона суперечить Закону № 2464-VІ, тому немає підстав вважати, що дії органу, який використовував таку процедуру, узгоджуються з принципом належного врядування, оскільки надано перевагу приписам нормативно-правового акту, нижчому за ієрархією від указаного Закону. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові по зразковій справі №520/3939/19, існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання порушує принцип правової визначеності. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено того, що позивач як самозайнята особа (адвокат) здійснює незалежну професійну діяльність та отримує дохід поза межами здійснення діяльності, як фізична особа-підприємець. Таким чином, нарахована ГУ ДФС у Харківській області сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, ще Головним управлінням Державної фіскальної служби України вчинено протиправні дії по подвійному нарахуванню Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 єдиного соціального внеску, як фізичній особі підприємцю та як фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність починаючи з 4 кварталу 2017 року. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі № 520/3048/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Роз`яснити, що відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок на оскарження постанови продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 14.07.2020 року