LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС902/896/19

від 14.07.2020 · Господарська

УХВАЛА 14 липня 2020 року м. Київ Справа № 902/896/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок», на рішення Господарського суду Вінницької області (суддя - Яремчук Ю.О.) від 05.03.2020, та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду (головуючий - Маціщук А.В., судді - Олексюк Г.Є., Петухов М.Г.) від 16.06.2020, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амаде» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів, ВСТАНОВИВ: 06.07.2020 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колосок» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №902/896/19 до Касаційного господарського суду. Касаційна скарга відповідача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга по-дається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року в розмірі 1921,00 гривень. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встано-влюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Предметом спору у справі №902/896/19 є визнання недійсним рішення загальних зборів, а отже відповідач при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн (200 % від (1921,00 грн (1 немайнова вимога))). Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Натомість, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що СТОВ «Колосок» знаходиться у тяжкому матеріальному становищі, яке обумовлено тим, що в січні 2020 року на території СТОВ «Колосок» зареєстровано випадки загибелі птиці, причиною є пташиний грип. Під час виконання плану заходів щодо ліквідації та недопущення розповсюдження захворювання грипу, все поголів`я птиці та яйця були знищені. У зв`язку з викладеним, СТОВ «Колосок» з січня 2020 року не отримує дохід від своєї діяльності. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26). Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінан-сування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57). Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що ним не наведено жодної з підстав, зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безмовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 3 842,00 грн. Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колосок» на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.03.2020 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №902/896/19 залишити без руху.

2. Надати Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Колосок», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Л. Стратієнко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»