Постанова 4876 № 908/2804/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.07.2020 Справа № 908/2804/19 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В. секретар судового засідання Абадей М.О. за участю представників: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 у справі №908/2804/19 (суддя Смірнов О.Г.; рішення ухвалене о 15:48 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 17.02.2020) за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м.Запоріжжя до відповідача: Приватного підприємства "Атіка", м.Запоріжжя про зобов`язання вчинити певні дії щодо проведення незалежної оцінки майна та стягнення 8585,29 грн. ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Атіка" про зобов`язання провести незалежну оцінку шляхом укладання договору на проведення незалежної оцінки орендованого майна - нежитлового приміщення першого поверху (літ. А-3) площею 6,4 кв. м за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 100, станом на 26.08.2015 та про стягнення з Приватного підприємства "Атіка" суми заборгованості по орендній платі у розмірі 7303,30 грн., штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 1020,06 грн. та трьох процентів річних в розмірі 261,93 грн. за договором оренди нежитлового приміщення №319/2 від 27.08.1999. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на необхідність у проведенні нової незалежної оцінки орендованого майна для проведення перерахунку орендної плати та невиконання відповідачем договірних зобов`язань з своєчасної і повної орендної плати. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 у справі №908/2804/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Витрати зі сплати судового збору в сумі 3842,00 грн. покладено на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Означене рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що позивач не довів суду наявність правових підстав для зобов`язання відповідача провести незалежну оцінку шляхом укладання договору на проведення незалежної оцінки орендованого майна, не довів факт передачі нежитлового приміщення в оренду відповідачу за договором та фактичне користування відповідачем в період з березня 2017 по серпень 2019 вказаним нежитловим приміщенням. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач, надалі також - Департамент) звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 по справі №908/2804/19 таким, що винесено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Приватного підприємства "Атіка" про зобов`язання Приватного підприємства "Атіка" провести незалежну оцінку шляхом укладання договору на проведення незалежної оцінки орендованого майна - нежитлового приміщення першого поверху (літ. А-3) площею 6,4 кв.м. за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 100, станом на 26.08.2015, та про стягнення з Приватного підприємства "Атіка" заборгованості по орендній платі у розмірі 7303,30 грн., пені в сумі 1020,06 грн. та трьох відсотків річних в сумі 261,93 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 319/2 від 27.08.1999; стягнути з Приватного підприємства "Атіка" судовий збір у сумі 5763,00 грн. на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. В обґрунтування своїх вимог Департамент вказує на те, що норми ч.4 ст.284 ГК України, ст.764 ЦК України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають можливість продовження дії договору на той самий строк за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та по-друге, відсутності заперечення наймодавця протягом одного місяця. Вказує, що жодна із сторін не направляла листів про припинення договору оренди №319 від 27.08.1999, отже сторонами не висловлено заперечень щодо продовження його дії. Разом з тим, ПП "Атіка" продовжувало користуватися орендованим приміщенням та здійснювало оплати орендних платежів за користування майном. З огляду на викладене, договір оренди №319 від 27.08.1999 неодноразово було продовжено на 5 років з 26.08.2010 до 26.08.2015 та в подальшому з 26.08.2015 до 26.08.2020. Отже проведення оцінки об`єкту оренди у разі продовження дії договору є обов`язковим. Посилаючись на приписи ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.1 ст.762 ЦК України, ст.286 ГК України, апелянт звертає увагу, що згідно п.5.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату, а відповідно до ч.2 п.3.2. Додаткової угоди від 01.10.2002 розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно, шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Разом з тим орендарем в повній мірі сплачено орендну плату за користування орендованого майна в період з серпня 1999 року по лютий 2017 року. Також між сторонам неодноразово були підписані та укладені додаткові угоди. Таким чином, на думку апелянта, суд хибно дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 7303,30 грн. Також просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В. від 30.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 у справі №908/2804/19. Означеною ухвалою повідомлено, що у зв`язку із встановленням тимчасово з 18.03.2020 особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", враховуючи Рекомендації Ради суддів України, викладені у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020, про дату та час судового засідання з розгляду справи учасників буде повідомлено ухвалою суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.07.2020 о 16:00 год. За розпорядженням керівника апарату суду від 08.07.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №908/2804/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В. Ухвалою від 08.07.2020 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 у справі №908/2804/19 до свого провадження. У судове засідання 08.07.2020 у призначений час учасники справи не з`явилися. Позивач в апеляційній скарзі просив розглянути апеляційну скаргу без участі його представника. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №№4900081108418, 4900082406366 були направлені на адресу, повідомлену Головним управлінням статистики у Запорізькій області (з урахуванням зміни вулиці) і повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням строку зберігання", "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення". З огляду на те, що явка представників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 18.05.2020, неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню цієї справи по суті спору, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в судовому засіданні 08.07.2020 за наявними в ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини. Між Державним комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №2" (Орендодавець) та Приватним підприємством "Атіка" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №319/2 від 27.08.1999 (далі - договір, а.с.21-23 т.1), за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 26.08.1999 №409/17 передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, загальною площею 5,2 кв.м. за адресою: пр. Леніна, 100, яке знаходиться на балансі Державного комунального підприємства "ВРЕЖО №2", вартість якого становить 269,25/1 м2 грн. за 1 кв.м. станом на 01.09.1999, згідно висновку експертної оцінки. Приміщення використовується Орендарем на правах оренди під торгівлю хлібобулочними виробами та морозивом. Відповідно до пунктів. 2.1.-2.3. договору вступ Орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення. Передача приміщення в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається Запорізька міська рада народних депутатів, а Орендар володіє та користується ним на протязі строку оренди. Передача приміщення в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про експертну оцінку нежитлового приміщення для визначення розміру орендної плати, складеному згідно з відповідною Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та даними технічного паспорту нежитлового приміщення, виготовленого бюро технічної інвентаризації. Порядок оплати та розмір орендної плати визначений сторонами в розділі 3 договору. Пунктом 3.2. договору сторони визначили, що орендна плата перераховується згідно рахунків ДКП "ВРЕЖО №2" Орендарем на розрахунковий рахунок ДКП "ВРЕЖО №2" щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця. За перший місяць оренди нежитлового приміщення орендна плата становить 4 грн. 67 коп. (чотири грн. 67 коп.) (далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції). Згідно з пунктом 10.1. цей договір діє з 26 серпня 1999 року до 26 серпня 2004 року строком на 5 років. До вказаного договору між сторонами були підписані та укладені додаткові угоди, а саме: додаткова угода від 01.09.2000, додаткова угода від 01.10.2002, додаткова угода від 15.12.2003, додаткова угода від 05.07.2004, додаткова угода від 23.09.2004, додаткова угода від 11.06.2007, додаткова угода від 15.10.2007, додаткова угода від 02.02.2009, додаткова угода від 15.11.2010, додаткова угода від 01.06.2011, додаткова угода від 26.11.2014, додаткова угода від 05.07.2018, додаткова угода від 20.06.2018 (а.с.25-37 т.1). Умовами додаткової угоди від 01.10.2002 сторони договору дійшли згоди змінити з 01.10.2002 в преамбулі Договору "Орендодавця" з Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №2" на Управління житлового господарства Запорізької міської ради у подальшому "Орендодавець" в особі начальника управління Крещука Миколи Олексійовича, діючого на підставі Положення. Також сторони вирішили доповнити з 01.10.2002 в преамбулі Договору Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №2" у подальшому "Балансоутримувач" в особі начальника Шмалія Леоніда Миколайовича, діючого на підставі Статуту. Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди від 01.06.2011 на підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011 №6 "Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради", від 06.04.2011 №20 "Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об`єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя" сторони дійшли згоди замінити сторону в договорі оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 100, а саме "Орендодавця" з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. З дати підписання цієї додаткової угоди Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (в подальшому іменований "Орендодавець") приймає на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов`язки та відповідальність орендодавця за договором оренди, що належали Управлінню житлового господарства Запорізької міської ради. Згідно із додатковою угодою від 26.11.2014 сторони дійшли згоди змінити сторону в Договорі оренди нежитлового приміщення від 27.08.1999 №319/2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 100, а саме Балансоутримувача з КП "ВРЕЖО №2" на Міське комунальне підприємство "Основаніє". Умовами додаткової угоди від 05.07.2018 на виконання рішення Запорізької міської ради від 25.05.2016 №25 "Про створення комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради" та рішення Запорізької міської ради від 25.08.2016 №78 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №20 "Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об`єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя" сторони узгодили змінити сторону в Договорі оренди від 27.08.1999 №319/2 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 100, а саме, Балансоутримувача з Міського комунального підприємства "Основаніє" на Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради. До редакції пункту. 3.2. договору сторони вносили зміни додатковими угодами від 01.09.2000, від 01.10.2002, від 15.12.2003, від 05.07.2004, від 11.06.2007, від 15.10.2007, від 02.02.2009, від 20.06.2018. Так, в редакції додаткової угоди від 02.02.2009 до договору оренди за пунктом 3.2. орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об`єкта, що здається в оренду, щомісячно до 10-го числа місяця наступного за тим, що підлягає оплаті. Умовами додаткової угоди від 20.06.2018 сторони погодились викласти пункт 3.2. договору оренди від 27.08.1999 №319/2 в наступній редакції: "Орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок №33212871008003 УК в Олександрівському районі м.Запоріжжя, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025440, код платежу 22080401 щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним". Додатковою угодою від 23.09.2004 на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №362/7 від 23.09.2004 сторони дійшли згоди продовжити дію договору оренди на три роки - до 26.08.2007 року. Відповідно до додаткової угоди від 15.10.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №405/3 від 27.09.2007 сторони погодили продовжити строк дії договору №319/2 від 27.08.1999 нежитлового приміщення першого поверху площею 6,4 кв. м на 3/три/роки до 26.09.2010 для торгівлі хлібобулочними виробами та морозивом. Департамент у позовній заяві вказує, що востаннє договір було пролонговано з 26.08.2015 до 26.08.2020, враховуючи те, що останні відомості про вартість об`єкта оцінки містяться в п. 1.1. договору оренди нежитлового приміщення №319/2 від 27.08.1999, відповідно до якого оцінка об`єкта оренди здійснена станом на 01.09.1999, то з`явилась необхідність у проведенні нової незалежної оцінки орендованого майна для проведення перерахунку орендної плати. Департаментом до позовної заяви додано протокол засідання комісії з конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності на право проведення незалежної оцінки об`єкта комунальної власності від 26.04.2016 №10/18, згідно якого ТОВ "Національна експертно-правова група" визначено переможцем конкурсу для проведення незалежної оцінки об`єкта права комунальної власності - нежитлового приміщення першого поверху (літ. А-3) площею 6,4 кв. м за адресою: 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний,

100. Листом №2148/01/01-07 від 13.05.2016 ПП "Атіка" повідомлено про визначення переможця конкурсу з відбору суб`єктів оціночної діяльності на право проведення незалежної оцінки об`єктів права комунальної власності м. Запоріжжя для визначення вартості вищезазначеного об`єкта. Департамент вказує, що підприємством не проведена незалежна оцінка станом на 26.08.2015 шляхом укладання відповідного договору, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", абзаци 2 та 3 п. 2 Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629. Разом з тим зазначає, що відповідачем зобов`язання зі своєчасного внесення орендної плати належним чином не виконується, орендар систематично порушує строки оплати, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього заборгованість з орендної плати за період з березня 2017 по серпень 2019 в сумі 7303,30 грн., пеню за період з 11.04.2017 по 25.09.2019 в сумі 1020,06 грн. на підставі п. 3.3. Договору, а також три проценти річних за період з 11.04.2017 по 25.09.2019 в сумі 261,93 грн. За положеннями статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Правовідносини сторін у справі регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Аналогічне визначення договору наведено у статті 283 Господарського кодексу України. За вимогами частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції від 24.05.2016 на час виникнення спірних відносин), статті 764 Цивільного кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Пунктом 10.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він (договір) вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Колегія суддів звертає також увагу на пункт 2.4. договору, за умовами якого після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає у встановленому порядку узгодження сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового розірвання Орендар зобов`язаний в 10-ти добовий строк здати Орендодавцю приміщення у відповідності з Актом прийому-передачі. Відповідно до положень частини першої статті 10 вказаного Закону істотними умовами договору оренди, є зокрема, об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації. Як встановлено вище з умов договору вартість переданого в оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: пр. Леніна, 100 станом на 01.09.1999 згідно висновку експертної оцінки становила 269,25/1м2 грн. Доказів проведення оцінки об`єкта оренди з 1999 року по 2019 рік до матеріалів справи не надано. Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому. За визначенням у статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Згідно з частинами першою, другою статті 7 вказаного Закону оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема: приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду. Частинами першою, другою статті 10 Закону встановлено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб`єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов`язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до пункту 1.1. Положення про Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 25.01.2017 №52, Департамент є виконавчим органом Запорізької міської ради. За пунктом 6 Розділу 3 Положення виконує функції пов`язані зі здійсненням повноважень орендодавця у відповідності до Положення про порядок передачі в оренду об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради. Департамент при виконанні покладених на нього завдань має право укладати договори, угоди від свого імені з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки (підпункт 2 пункту 5.1. Положення). Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки (частини перша, друга статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). За статтею 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду, а саме нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів, нематеріальних активів та інших цінностей, що виділяються у самостійний об`єкт оренди згідно із законодавством) проводиться відповідно до Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629. Пунктом 2 Методики встановлено, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому. Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні законодавством, ні умовами укладеного договору оренди орендар не зобов`язаний укладати договір з проведення незалежної оцінки майна. До того ж саме на Департамент як орган місцевого самоврядування покладено обов`язок у випадку обов`язкового проведення незалежної оцінки майна укладати такий договір. Слід також зазначити, що порядок укладення господарського договору встановлений статтею 188 Господарського кодексу України і главою 35 Цивільного кодексу України. Частинами другою, третьою статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (частина четверта статті 181 Господарського кодексу України). Матеріали справи не містять звернень позивача до відповідача з вимогою або пропозицією укласти договір на проведення оцінки майна. Лист №2148/01/01-07 від 13.05.2016 лише повідомляє відповідача про переможця конкурсу з відбору суб`єктів оціночної діяльності на право проведення незалежної оцінки об`єктів права комунальної власності м. Запоріжжя. Позивачем не надано доказів направлення листа на адресу відповідача (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскальний чек поштового відділення з описом вкладення у лист тощо). Адреса ПП "Атіка" зазначена в листі: вул. Гоголя, 171, кв.40, м. Запоріжжя, 69095 не відповідає адресі вказаній у пункті 10.13. договору оренди і повідомленій на запит Департаменту Головним управлінням статистики у Запорізькій області листом №05-09/218 від 06.04.2018: 69095 , м . Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 100 , кв .

6. За встановлених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача до вчинення таких дій як проведення незалежної оцінки означеного орендованого майна. Позовні вимоги складались також з вимог стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з березня 2017 по серпень 2019 в сумі 7303,30 грн. Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період з 11.04.2017 по 25.09.2019 в сумі 1020,06 грн. на підставі пункту 3.3. договору, а також три проценти річних за період з 11.04.2017 по 25.09.2019 в сумі 261,93 грн. Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. За вимогами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції від 24.05.2016 на час виникнення спірних відносин) орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Вказаний обов`язок покладений на орендаря пунктом 5.2. укладеного договору оренди. Відмовляючи позивачеві в задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми 7303,30 грн. заборгованості по орендній платі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів факт передачі нежитлового приміщення в оренду відповідачу за договором та фактичне користування відповідачем в період з березня 2017 по серпень 2019 вказаним нежитловим приміщенням. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до частин першої, третьої статті 19 Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Як правильно встановив суд першої інстанції, позивач не надав в матеріали справи акту приймання-передачі майна в оренду. Доказами користування об`єктом оренди могли б бути укладені орендарем договори з постачальниками комунальних послуг, рахунки на оплату орендної плати, комунальних послуг Як правильно встановлено судом першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що з метою з`ясування обставин користування орендованим приміщенням підвалу за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 100 ПП "Атіка" позивач звертався з листами до Концерну "Міські теплові мережі", ПАТ "Запоріжжяобленерго", Комунального підприємства "Водоканал" та ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" (а.с. 94, 96, 98, 100 т.1). Так, листом № 5093/35 від 16.12.2019 Концерн "Міські теплові мережі" повідомив, що з ПП "Атіка" укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №600701 від 01.12.2006 на нежитлове приміщення по пр. Соборний, буд. 100 площею 5,2 м2, за період з березня 2017 по квітень 2019 нараховано теплову енергію за вказане приміщення, станом на 01.12.2019 заборгованість за спожиту теплову енергію складає 2993,83 грн. Листом №007-066/21555 від 26.12.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" повідомило, що з Приватним підприємством "Атіка" був укладений договір про постачання електричної енергії від 27.11.2006 №9409, який діяв до 31.12.2018, за період з березня 2017 по теперішній час оплат за спожиту електроенергію від ПП "Атіка" не надходило у зв`язку з відсутністю споживання електричної енергії, електроустановки за адресою: пр. Соборний буд. 100 відключені з 18.02.2010. Листом №12541/19/08 від 04.12.2019 Комунальне підприємство "Водоканал" повідомило, що по нежитловому приміщенню підвалу площею 5,2 кв. м, розташованому за адресою: пр. Соборний, буд. 100 з Приватним підприємством "Атіка" договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації не укладався, у КП "Водоканал" відсутня інформація щодо користування послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення ПП "Атіка" за вказаною адресою. Листом №3017 від 04.12.2019 ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" повідомило, що не здійснювало розрахунків вартості спожитої ПП "Атіка" електричної енергії та не виставляло до оплати платіжних документів, питання щодо проведених оплат за спожиту електричну енергію ПП "Атіка" за період з березня 2017 по 01.01.2019 знаходиться в компетенції ПАТ "Запоріжжяобленерго", яке на той час виконувало функції енергопостачальної організації. Також зазначило, що за період з 01.01.2019 по 01.12.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не здійснювало розподіл та передачу електричної енергії зазначеному споживачу та не надавало до ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" інформації про обсяги спожитої споживачем електроенергії. Колегія судів погоджується з позивачем, що означені вище докази можуть свідчити про фактичне користування відповідачем орендованим приміщенням у певних періодах часу. Щодо спірного періоду, за який позивач нараховує заборгованість зі сплати відповідачем орендної плати за користування зазначеним орендованим приміщенням, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не довів належними доказами підстави виникнення та розмір цієї заборгованості. Так умовами п. 3.2.Договору (в редакції Договору) передбачалось, що орендна плата перераховується згідно рахунків ДКП "ВРЕЖО №2" Орендарем на розрахунковий рахунок ДКП "ВРЕЖО №2" щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця. Проте, рахунки на оплату орендної плати, починаючи з дати укладення Договору до матеріалів справи не надані. Матеріали справи не містять і будь-якого листування сторін з приводу виконання зобов`язань, сплати заборгованості за договором. Судом апеляційної інстанції встановлено з умов додаткової угоди від 15.11.2010 до договору оренди №319/2 від 27.08.1999, що з 23.01.2010 по з1.06.2010 включно Орендарю надається пільга з орендної плати, а саме орендні ставки, які затверджені рішенням Запорізької міської ради від 28.04.2007 №31 застосовуються в розмірі 65 відсотків встановленого обсягу; з 23.01.2010 розмір орендної плати, яка сплачується орендарем, розраховується по вказаній в цій додатковій угоді формулі та становить за грудень 2009 року - 66,17 грн. (...) далі застосовується індекс інфляції за даними Мінстату України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, чинних рішень запорізької міської ради та виконавчого комітету Запорізької міської ради. Між тим наведений позивачем у позовні заяві розрахунок заборгованості в частині здійснених нарахувань орендної плати за період з березня 2017 року по серпень 2019 року включно не містить будь-яких пояснень щодо порядку визначення чи утворення базового (початкового) розміру орендної плати в сумі 212,90 грн. на місяць, яку позивач використовує у цьому розрахунку, як і не надає доказів узгодження між сторонами цього розміру орендної плати та з якого періоду вона підлягає застосуванню. При цьому колегія суддів вважає неможливим самостійно розрахувати розмір основного боргу відповідача у спірному періоді, виходячи із розміру орендної плати, яку визначено в умовах означеної вище додаткової угоди від 15.11.2010 за відсутності в матеріалах справи відповідних доказів щодо усіх чинників, які впливали на зміну розміру орендної плати в період, який передував спірному періоді, оскільки будь-яких пояснень з цього приводу позивачем суду та відповідних доказів в матеріали справи не надано. За таких обставин колегія суддів визнає необґрунтованими, як наведений позивачем у позовній заяві розрахунок основного боргу в загальній сумі 7303,30 грн., так і похідні від нього додаткові нарахування в сумі 1020,06 грн. пені та в сумі 261,93 грн. трьох процентів річних. Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції докази на підтвердження підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 8585,29 грн. відсутні. За правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про відсутність належних доказів в підтвердження обставин, на які посилається позивач звертаючись з позовними вимогами, що виключає скасування рішення Господарського суду Запорізької області За приписами частин 1 - 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частин 1 - 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 у справі №908/2804/19 - залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена 14.07.2020. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя І.Л. Кузнецова Суддя Е.В. Орєшкіна