Постанова 4811 № 464/22/19

Справа № 464/22/19 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М. Провадження № 22-ц/811/4236/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 44 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Жукровської Х.І. з участю позивачки ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2019 року в складі судді Бойко О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Житловик-С» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,- встановила: У січні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, ЛКП «Житловик-С» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії, просила стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду в розмірі 100000 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.; зобов`язати відповідачів вирішити питання щодо похилого даху над п`ятим під`їздом, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Житловик-С» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13 листопада 2020 року виправлено описку, допущену судом при постановленні ухвали від 04.11.2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Житловик-С» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії, а саме в мотивувальній частині такої (абз.3) замість дати призначеного судового засідання «04.10.2015 року» правильною вважати «04.10.2019 року». Ухвалу суду оскаржила позивачка ОСОБА_1 , з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає її незаконною, несправедливою та такою, що не відповідає обставинам справи, нормам процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що постановляючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції покликається на п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, однак грубо порушує її. Звертає увагу на те, що 20.09.2019 у суді власноручно написала заяву, в якій просила перенести розгляд справи після 02.11.2019, оскільки терміново мала їхати в Білорусію до своєї сестри ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої групи та потребує сторонньої допомоги, такі обставини неправильно відображені в оскаржуваній ухвалі. Покликається на те, що з вини відповідачів втратила здоров`я, при цьому представники останніх часто не приходили в судове засідання, через що такі неодноразово відкладалися. Вважає, що у справі достатньо доказів для того, щоб ухвалити законне рішення, натомість розглядаючи справу протягом року суд залишив її без розгляду. У клопотанні від 04.11.2019 зазначила, що докази неможливості прибуття в судове засідання будуть надані суду в наступне судове засідання. Звертає увагу на те, що про судове засідання, призначене на 04.11.2019 її своєчасно та належним чином повідомлено не було, оскільки повідомлення про це отримала 26.11.2019. Крім цього, 04.11.2019 не могла піти до суду оскільки стресові ситуації переносить важко, піднімається тиск, при цьому о 09 год 20 хв. її повідомили про те, що у реанімації помер ОСОБА_3 . Наводячи хронологію подій у спірних правовідносинах та їх характер, вплив таких на стан її здоров`я, що мало наслідком виклик карети швидкої допомоги, просить про постановлення окремої ухвали. Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постановити окрему ухвалу. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення виходячи із такого. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що позивачка тричі не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, тому зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів враховує таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Для правової кваліфікації та підстави залишення позову без розгляду значення мають два останні судові засідання. З матеріалів справи встановлено, що останні два судові засідання були призначені на 04.10.2019 та 04.11.2019. Таким чином, покликання суду першої інстанції на неявку позивачки ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 20.09.2019, в контексті наявності правових підстав для залишення позову без розгляду, значення не має. За правилами ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов`язком, цієї особи. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. У частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Так, про розгляд справи призначений на 14 год. 30 хв. 04.10.2019 позивачка ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, про що свідчить особиста розписка останньої, у якій вона повідомила про терміновий виїзд у Білорусію та просила перенести розгляд справи після 02.11.2019 (т. 2 а.с. 7, 8). В судове засідання 04.10.2019 позивачка не прибула, у зв`язку з її неявкою розгляд справи відкладено на 09 год 30 хв 04.11.2019 (т. 2 а.с. 11-12). В матеріалах справи наявна судова повістка від 04.10.2019 про виклик до суду ОСОБА_1 на 09 год 30 хв 04.11.2019 (т. 2 а.с. 14). Натомість, належні докази вручення судової повістки позивачці про виклик у судове засідання, призначене на 04.11.2019, в матеріалах справи відсутні взагалі. В судове засідання призначене на 04.11.2019 позивачка не прибула, при цьому, в матеріалах справи міститься клопотання з відповідним обґрунтуванням про відкладення розгляду справи (т. 2 а.с. 15). Зазначені вище обставини та наведені норми цивільного процесуального законодавства, на переконання колегії суддів, не можуть свідчити про дотримання судом першої інстанції вимог ЦПК України в частині повідомлення позивачки ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, зокрема на 04.11.2019 та підтверджують відповідні доводи апеляційної скарги. Крім цього, на кожне із двох останніх судових засідань (04.10.2019 та 04.11.2019) позивачка подавала відповідні клопотання про відкладення таких із наведених вище підстав, чим фактично виконувала вимоги ч. 3 ст. 131 ЦПК України щодо обов`язку учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, що не може беззаперечно свідчити про безпідставність не прибуття в судове засідання та спростовує висновки суду про неповажність неявки позивачки. Також, не може залишатись поза увагою колегії суддів те, що дійшовши висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України), суд першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваної ухвали помилково зазначив про залишення без розгляду справи. В свою чергу, доводи скарги з приводу наявності підстав, на думку ОСОБА_1 , щодо постановлення окремої ухвали, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки про відповідні порушення місцевим судом норм процесуального права вказано у мотивувальні частині постанови апеляційної інстанції, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, при цьому відсутні підстави, передбачені статтею 262 ЦПК України для постановлення окремої ухвали. Інші доводи апеляційної скарги, що стосуються правовідносин, які склалися між сторонами у справі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі не входять у предмет доказування при розгляді даної апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 листопада 2019 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 08 липня 2020 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк