Ухвала КЦС ВС № 289/852/18

Ухвала 13 липня 2020 року м. Київ справа № 289/852/18 провадження № 61-9566ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Радомишильська міська рада Житомирської області, про поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Радомишильська міська рада Житомирської області, про поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_1 виділено на праві приватної власності окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , сформований в результаті виділу її 1/2 частки із цього домоволодіння, до складу якого входять об`єкти нерухомого майна, визначені в технічному паспорті від 16 травня 2016 року, складеному Комунальним підприємством Житомирським обласним міжміським бюро з технічної інвентаризації Житомирської обласної ради, а саме: 2-1 коридор 3,6 кв. м, 2-2 кухня 6,6 кв. м, 2-3 житлова кімната 11,5 кв. м, 2-4 житлова кімната 11,9 кв. м, 1/2 частина огорожі, 2/5 частин сараю (у тому числі погріб П). Виділено ОСОБА_2 частки від загальної вартості житлового будинку з господарськими спорудами вартістю 192 394 гр., що становить 51/100 частин. Лінія поділу горища житлового будинку проходить по лінії поділу приміщень наземних поверхів. Встановлено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою площею 0,0453 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2019 року № 78/04-2019, що викладений у додатку № 3 експертизи, відповідно до якого: для забезпечення доступу ОСОБА_1 до відповідної частини будинку та господарських будівель і споруд виділити у користування земельні ділянки загальною площею 222,15 кв. м, а саме: ділянку площею 114,5 кв. м, що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 2-3-4-5-6-18-17-16-15-14-2, зі сторонами: 13,35м-5,87м-4,44м-1,65м-1,96м - лінія поділу проходить по лінії поділу сараю (літ. «Б»)-2,19м-2,46м-3,48м-10,72м; ділянку площею 107,65 кв. м, що на схемі позначена під № 2 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках 10-11-12-13-19-8-9-10 зі сторонами: 5,52м-2,0м-1,5м - лінія поділу проходить по лінії поділу житлового будинку-1,7м-9,36м-11,53м. Для забезпечення доступу ОСОБА_2 до відповідної частини будинку та господарських будівель і споруд виділити у користування земельні ділянки загальною площею 222,15 кв. м, а саме: ділянку площею 137,75 кв. м, що на схемі позначена під № 3 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 6-7-8-19-13-15-16-17-18-6, зі сторонами: 17,05м-7,72м-1,7м - лінія поділу проходить по лінії поділу житлового будинку-2,5м-2,46м-2,19м - лінія поділу проходить по лінії поділу сараю (літ. «Б»)-1,96м; ділянку площею 84,4 кв. м, що на схемі позначена під № 4 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 1-2-14-11-10-1, зі сторонами: 8,09м-10,72м-2,5м-5,52м-12,97м. Земельну ділянку, що на схемі позначена під № 5 (зображена фіолетовим кольором), яка проходить по точках: 11-14-15-13-12-11, площею 8,7 кв. м зі сторонами: 2,5м-3,48м-2,5м-1,5м-2,0м залишено в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 194 грн компенсації різниці вартості часток. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 27 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, а посилання на постанову Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 283/79/18 (провадження № 61-14072св19) не приймається до уваги, оскільки вона стосується інших підстав та предмету позову про, що також було зроблено висновок судом апеляційної інстанції. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 травня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 30 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк