Постанова 4857 № 260/527/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/527/19 пров. № А/857/1329/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (суддя- Гебеш С.А., ухвалене в м. Ужгороді о 14:59, повний текст складено 23.12.2019р.) у справі № 260/527/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, та просив визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатської області: №0198561305, №0198571305, №0198581305 від 28 грудня 2018р. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що 05 червня 2008 року між ним та ПАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір за умовами якого позивач отримав кредитні кошти у сумі 27405дол.США на придбання нерухомого майна. Згідно додаткової угоди від 17.10.2016р. загальна заборгованість по кредиту (основний борг, відсотки, пеня) складає 23499 дол.США. при цьому позивачу необхідно сплатити суму 12000 дол США (еквівалент 309 489грн.). Згідно умов угоди від 17.10.2016р. останнім сплачено одним платежем 309 489грн. без урахування суми платежів сплачених в період дії договору з 2008 по 2016 рр. Відтак, зазначає, що на 17.10.2016р (день анулювання боргу) позивачем сплачена сума 309489грн., а отримано 27405дол.США по 4.85грн(курс дол..) = 132914.25грн., а відтак, вважає, що в даному випадку у позивача наявне не "додаткове благо", а збитки у розмірі176574.75грн. Важає, що судом в рішенні не дано оцінку порушення відповідачем п.14.1.27 п.п.14.1.47 п.14.1 ст. 14 ПК України, ст. 164, 137.12 ПК України (діяла на момент виникнення правовідносин), а саме тому, що позивачем отриманий дохід 11499,76 дол. США, що складає 55773 грн (курс 4.85), на момент отримання кредиту (05.06.2008р.) Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове про задоволення позову. Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір за умовами якого позивач отримав кредитні кошти у сумі 27405дол.США на придбання нерухомого майна. В подальшому 11.12.2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з отриманого у 2016 році доходу, як додаткове благо від ПАТ "ОТП Банк", на підставі якої було складено акт перевірки 1229/07-16-13-05/2913401817, в ході якої встановлено порушення позивачем: п.49.18.4 п.49.18 ст. 49 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік; пп.164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 ПК України, в зв`язку з чим, донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 53385,83 грн. та пп.1.2 п.16.1 ПК України, в зв`язку з чим, донараховано до сплати військовий збір за 2016 рік в сумі 4448,82 грн. Відтак, за наслідками даної перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2018 року №0198561305, про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій на суму 66732,29 грн.; №0198581305, про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору та штрафних санкцій на суму 5561,03 грн.; №0195201305 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 170 грн. В подальшому 11.01.2019 року позивачем подано скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення до ДФС України та рішенням ДФС України від 13.03.2019 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Закарпатській області від 28 грудня 2018 року за №0198561305, №0198581305, №0195201305. Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що податковим органом доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень. Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне. Відповідно до пункту 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Також підпунктом 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України встановлено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Згідно пп. 14.1.54. п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Відповідно до абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Як передбачено абзацом другим пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Пунктом 176.1 статті 176 ПК України передбачено, що платники податку зобов`язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим. Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі відомостей з ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків, у 2016 році ОСОБА_1 , отримано дохід у сумі 296587,90 грн. за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання - ПАТ "ОТП БАнк". Як вбачається з матеріалів справи, на запит ГУ ДФС в Закарпатській області від 04.04.2018 року за № 2975/10/07-16-13-11-22 ПАТ "ОТП Банк" листом від 25.05.2018 року №01-05-19-6/3543 підтверджено анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_1 у сумі 296587,90 грн., з відображенням у податковому розрахунку по формі 1 ДФ суми 296587,90 грн. як додаткове благо за ознакою доходу "126" - додаткове благо та виконання інших функцій податкового агента передбачених вимогами пп.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Як передбачено п.164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривню за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Разом з тим як вірно зазначено судом першої інстанції, Законом України від 09.04.2015 № 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань", який набрав чинності 07.05.2015 року були внесені зміни до Податкового кодексу України, а саме підрозділ 1 розд. XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року. Колегія суддів зазначає, що для здійснення розрахунку різниці кредитором застосовується офіційний курс Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та на 01 січня 2014 року. Відтак судом першої інстанції вірно зазначено, що під дію абзацу першого п. 8 підрозд. 1 розд. XX "Перехідні положення" ПК України підпадає лише сума кредиту прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором при зміні валюти зобов`язання за фінансовим кредитом з іноземної валюти у гривню. Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п.8 підрозділу 1 розд. XX "Перехідні положення" ПК України, слід розглядати окремо. З врахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку з тим, що кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозд. 1 розд. XX "Перехідні положення" ПК України, відтак сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу з урахуванням норм п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду яка викладена у постановах від 07.06.2018 року № 2809/1343/17, від 08.06.2018 року №814/574/16 та від 23.08.2019 року №825/599/17. Зважаючи на наведене колегія суддів зазначає, що податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення з дотриманням норм чинного законодавства, а тому судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні позову. Посилання апелянта на те, що ним отриманий дохід слід вважати в 2008 році, є безпідставним та не грунтується на нормах ПК України. Доводи апелянта не спростовують висновків суду з вищенаведених мотивів, а судом першої інстанції повно зясовано обставини, що мають значення для справи у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Керуючись статтями 268, 287, 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року в справі №260/527/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 13.07.2020