Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/317/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/317/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., при секретарі судового засідання Гужві К.М., за участю учасників судового процесу: від позивача: Руденко І.С., від відповідача 1 (апелянта): Штанько Н.С., Лісовий В.А., від відповідача 2 (апелянта): Аббасова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області, Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області, Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (відповідач 1), Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (відповідач 2), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 03.01.2020 №02.02 "Про звільнення ОСОБА_1 "; - визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 2 від 28.10.2019 №173 (зі змінами від 08.11.2019 та від 26.11.2019) в частині скорочення чисельності працівників управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області; - поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсації управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області; - стягнути з відповідача 1 на користь позивача виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.01.2020 по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі (посаді) з розрахунку 376 грн. 21 коп. середньоденної заробітної плати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази відповідача є протиправними, оскільки відповідно до примітки 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019 року № 926) не скорочується чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, крім районних держадміністрацій визначених у цій примітці областей та вакантних посад. Таким чином, позивач наголошує, що чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області не повинна бути скорочена відповідно до цієї постанови. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням відповідачі звернулись з апеляційними скаргами, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області зазначає, що під час прийняття рішення у даній справі судом першої інстанції не було з`ясовано межі повноважень голови РДА в частині ухвалення розпорядження, щодо формування складу державної адміністрації, визначення граничної чисельності структурних підрозділів місцевої державної адміністрації відповідно до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації». При цьому, відповідач 1 зауважує, що суд першої інстанції під час вирішення даного спору повинен був керуватись приписами саме вказаного Закону та нормами Конституції України, які мають вищу юридичну силу у порівнянні з постановою КМУ, положення якої були застосовані судом першої інстанції. Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що поновлення ОСОБА_1 на посаді з якої її було звільнено є неможливим, оскільки вказана посада була скорочена та станом на час вирішення даного спору у штатному розписі не передбачена, будь-які інші вакантні посади державної служби в РДА та її структурних підрозділах також відсутні. За наведених обставин, Управління соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України та у відповідності до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області в обґрунтування вимог апеляційної скарги також посилається на те, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору не було враховано положення ст. 5 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації`та ст. 18 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», та відповідно не з`ясовано межі повноважень голови РДА в частині визначення граничної чисельності та фонду оплати праці структурного підрозділу райдержадміністрації. При цьому, апелянт вважає, що судом першої інстанції було помилково надано пріоритет у застосуванні застереження у примітці підзаконного нормативно-правового акту. На підставі викладеного, відповідач 2 вважає, що судом прийняте незаконне та не обґрунтоване рішення. Позивачем, у свою чергу було подано відзив на апеляційні скарги відповідачів, відповідно до змісту якого останній зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку у відповідності до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових для задоволення позовних вимог. Натомість відповідачами в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів на спростування обставин встановлених судом першої інстанції під час розгляду справи, а також висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та відповідно не доведено правомірності звільнення позивача. У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу відповідно. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи що ОСОБА_1 проходила державну службу на посаді головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсації управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області. 28 жовтня 2019 року у зв`язку з проведенням адміністративної реформи, керуючись ст. ст. 5, 11, 39, 41, 44, 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. ст. 81, 104-107, 110 та 111 Цивільного кодексу України, ст. 43 Закону України "Про державну службу", ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, постановами КМУ від 19.06.2019 №746, від 12.03.2005 №179, від 18.04.2012 №606, з врахуванням розпорядження обласної державної адміністрації від 25.10.2019 №675 "Про внесення змін до розпорядження обласної державної адміністрації від 24.04.2014 №90", з метою оптимізації структури районної державної адміністрації Смілянською РДА було прийнято розпорядження №173 "Про оптимізацію структури районної державної адміністрації", згідно пп. 4 п. 3 якого скорочено чисельність працівників, зокрема управління соціального захисту населення - на 2 штатні одиниці. 29 жовтня 2019 року відповідно до ст. 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ст. 49-2 КЗпП України, розпорядження Смілянської РДА №173 "Про оптимізацію структури районної державної адміністрації", з метою упорядкування структури управління соціального захисту населення райдержадміністрації Управлінням соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області було видано Наказ № 33-01 «Про оптимізацію структури райдержадміністрації», яким вирішено скоротити посади, зокрема, у відділі грошових виплат та компенсацій головного спеціаліста - 1 штатна одиниця. Попередити про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням чисельності ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсацій. В той же день, 29 жовтня 2029 року, Управлінням соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області вручено позивачу попередження №4488/02 про скорочення посади, яку вона займає та разом з цим, роз`яснено, що у зв`язку з відсутністю вакантних посад в управлінні соціального захисту населення, які б могли бути їй запропоновані для подальшого працевлаштування, вона підлягає звільненню 31 грудня 2019 року відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". Розпорядженням №184 від 08 листопада 2019 та № 1193 від 26 листопада 2019 Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області було внесено зміни до розпорядження №173 "Про оптимізацію структури районної державної адміністрації" від 28 жовтня 2019 року, підпункт 4 пункту 3 вказаного розпорядження залишено без змін. Наказом Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 26.12.2019 № 37-03 позивачу було надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 23.10.2019 по 22.10.202 тривалістю 6 календарних днів з 28.12.2019 по 03.01.2019 включно. 03 січня 2020 року Управлінням соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області винесено наказ № 02-02 про звільнення з 03 січня 2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсації управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, у зв`язку із скороченням штату державних службовців на підставі п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". Підставою для прийняття зазначеного наказу відповідачем 1 зазначено наказ № 33-01 «Про оптимізацію структури райдержадміністрації» та попередження від 29 жовтня 2019 року. Позивач, вважаючи прийняті відповідачами розпорядження та наказ протиправними, а звільнення її з посади головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсації управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, у зв`язку із скороченням штату державних службовців на підставі п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" незаконним, звернулась до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.10.2019 №173 (зі змінами від 08.11.2019 №184 та від 26.11.2019 №193) в частині скорочення чисельності працівників управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області суперечить вимогам примітки 2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 91 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2019 року №

926. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, судом зазначено, що оскільки станом на час винесення відповідачем 1 наказу від 03.01.2020 №02-02 про звільнення ОСОБА_1 з посади чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області не підлягала скороченню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 91 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2019 року № 926), тому вказаний наказ також підлягає скасуванню. Керуючись приписами статті 235 Кодексу законів про працю України суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача про поновлення її на посаді з якої її було незаконно звільнено, а також про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке. Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV. Так відповідно до приписів п. 1, 2 ст. 2 вказаного Закону місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян. Приписами ст. 5 цього Закону регламентовано, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. При цьому, судова колегія акцентує увагу, що відповідно до ч. 3 цієї норми типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Так, Постановою КМУ від 25 березня 2014 року № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій» установлено граничну чисельність працівників місцевих державних адміністрацій згідно з додатком. Згідно з Додатком вказаної Постанови (у редакції чинній на момент спірних правовідносин, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ від 19 червня 2019 № 746) визначено граничну чисельність працівників райдержадміністрацій та при цьому, у примітці до вказаного Додатку зазначено, що під час визначення граничної чисельності працівників місцевих держадміністрацій чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення не скорочувалася. Постановою КМУ від 3 листопада 2019 року № 926 було скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 746 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 91" та зазначено про необхідність Міністерству соціальної політики надавати роз`яснення щодо застосування примітки 2 дододатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій". Крім того, Додаток до постанови, зокрема, Примітки викладено в такій редакції:

1. Гранична чисельність працівників місцевих держадміністрацій Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської областей встановлена з урахуванням змін чисельності працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2015 р. № 106"Про удосконалення порядку надання житлових субсидій".

2. Під час визначення граничної чисельності працівників місцевих держадміністрацій чисельність працівників служб у справах дітей скорочується в частині вакантних посад. Не скорочується чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, крім районних держадміністрацій Вінницької (скорочення 59 одиниць), Дніпропетровської (скорочення 35 одиниць), Закарпатської (скорочення 88 одиниць), Запорізької (скорочення 207 одиниць), Київської (скорочення 55 одиниць), Кіровоградської (скорочення 97 одиниць), Миколаївської (скорочення 136 одиниць), Одеської (скорочення 32 одиниці), Сумської (скорочення 111 одиниць), Тернопільської (скорочення 51 одиниця), Харківської (скорочення 26 одиниць), Хмельницької (скорочення 147 одиниць) областей та вакантних посад." Отже, як правильно було встановлено судом першої інстанції, у постанові КМУ від 3 листопада 2019 року № 926, яка є обов`язковою для виконання місцевими державними адміністраціями та була чинною на час звільнення позивача з займаної в Управлінні соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області посади було чітко регламентовано, що не скорочується чисельність працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, зокрема, Черкаської області, крім вакантних посад. Водночас, відповідач 2, приймаючи розпорядження № 184 від 08 листопада 2019 та № 1193 від 26 листопада 2019 у порушення вимог чинного законодавства не дотримався вимог постанови КМУ від 3 листопада 2019 року № 926 та не вніс відповідних змін до розпорядження №173 "Про оптимізацію структури районної державної адміністрації" від 28 жовтня 2019 року, оскільки підпункт 4 пункту 3 вказаного розпорядження залишено без змін. З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідно до приписів ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання актів Кабінету Міністрів України, законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянтів, що судом першої інстанції не було враховано приписів зазначеного Закону та протиправно застосовано до спірних правовідносин положення постанови КМУ від 3 листопада 2019 року №

926. Натомість, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.10.2019 №173 (зі змінами від 08.11.2019 №184 та від 26.11.2019 №193) в частині скорочення чисельності працівників управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області є протиправним та підлягає скасуванню. Також, колегія суддів зазначає, що встановлення судом факту протиправності та скасування розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.10.2019 №173 (зі змінами від 08.11.2019 №184 та від 26.11.2019 №193) в частині скорочення чисельності працівників управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені вказаним рішенням негативні юридичні наслідки та повернути правовідносини у первинне правове становище, котре існувало до моменту його прийняття. Це означає, що право позивача підлягає захисту і відновленню, та приведення у стан, що існував до такого порушення з боку відповідача. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача 1 були відсутні законні підстави для прийняття Наказу від 03 січня 2020 року № 02-02 «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі наказу «Про оптимізацію структури управління соціального захисту населення райдержадміністрації» від 29 жовтня 2019 року № 33-01, попередження від 29 жовтня 2019 року. Отже, на підставі встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи та норм чинного законодавства, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що посада, яку займала позивач станом на час прийняття рішення у справі про її поновлення на посаді є скороченою. Колегія суддів зазначає, що як правильно було зазначено судом першої інстанції відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України незаконно звільнений працівник повинен бути поновлений саме на роботі, яку займав до звільнення. Аналогічна правова позиція вказана також у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року по справі № 826/5596/17. З огляду на зазначене, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, у той час як, наведені апелянтами доводи не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції.. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. У свою чергу, вказані відповідачами в апеляційних скаргах доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310,315,-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Управління соціального захисту населення Смілянської РДА Черкаської області, Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2020 року