Постанова 4824 № 754/2778/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А Справа № 754 /2778/19 Головуючий у 1 інстанції - Зотько Т.А. Апеляційне провадження № 22-ц/824/6324/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2020 р. Київський Апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Головуючого - Мараєвої Н.Є., Суддів - Заришняк Г.М., Рубан С.М. При секретарі - Гаврюшенко К.О. Розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження Цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5.02.2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Деснянського району м.Києва про участь дідуся у вихованні дитини та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Деснянського району м.Києва про участь бабусі у вихованні дитини Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,- В с т а н о в и л а : Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 5.02.2020 р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Деснянського району м.Києва про участь дідуся у вихованні дитини та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 3-особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Деснянського району м.Києва про участь бабусі у вихованні дитини, а саме : зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 ; встановлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступний графік зустрічей з неповнолітньою дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: треті вихідні щомісяця з 19.00 год. п`ятниці до 18.00 год. неділі з можливістю за бажанням дитини відвідування місця проживання бабусі та дідуся; протягом чотирьох днів тижня осінніх канікул з понеділка по четвер включно з можливістю за бажанням дитини відвідування місця проживання бабусі та дідуся; протягом п`яти днів тижня зимових канікул починаючи з 2 січня до 16 години 6 січня з можливістю за бажанням дитини відвідування місця проживання бабусі та дідуся; протягом літнього періоду, з метою оздоровлення дитини з 1 по 20 серпня кожного року з можливістю за бажанням дитини перебування за місцем проживання бабусі та дідуся; в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено. В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким встановити зустрічі позивачам для виховання онука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : кожну першу суботу місяця з 12-00 год. до 15-00 год. на дитячому майданчику, в розважальному центрі або на території позивачів в присутності матері дитини, з можливістю присутності на цих зустрічах також тітки та хрещеної дитини - ОСОБА_5 та батька дитини; посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_3 є бабусею, а ОСОБА_2 -дідусем неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є - ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Встановлено також, що між сторонами склалися неприязні відносини та існує спір щодо участі позивачів у вихованні та спілкуванні з онуком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до вимог ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу Відповідно до вимог ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини. Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно ч.2 ст. 6 Конвенції про права дитини передбачено, що Держави-учасниці . забезпечують у максимально можливій мірі виживання та здоровий розвиток дитини. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Як вбачається з Висновку №47 від 07.03.2019 року психологічного обстеження дитини, відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає з матір`ю ОСОБА_1 , за результатами психологічної роботи з`ясовано, що дитина характеризується адекватною самооцінкою, а також адекватне сприйняття зі сторони матері та батька. ОСОБА_8 - доброзичливий, позитивний хлопчик, який схильний фантазувати та втілювати власні фантазії в життя. Емоційно-вольова сфера дитини характеризується відносною стабільністю, наявністю сформованої саморегуляції. Однак, за результатами діагностичних методик визначається підвищений рівень агресивності та фрустрованості й середній рівень тривожності. В результаті проведеного психологічного обстеження сформований надійний тип прив`язаності до обох батьків. Виявлено емоційну прив`язаність й до інших членів родити: бабусі ОСОБА_9 , бабусі ОСОБА_10 та дідуся ОСОБА_11 , яких дитина відображала в діагностичних методиках. Враховуючи діагностичні дані методик, необхідно відмітити, що значення повноцінної сім`ї в житті дитини досить велике, він постійно фантазує про те, що батько повернеться додому. Відповідно батькам слід налагодити між собою конструктивну комунікацію, щоб не травмувати дитину, не залучати сина до вирішення питань, які мають вирішувати дорослі та не обмежувати спілкування дитини через невирішеність цих питань. Відповідно до ст.18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання. Згідно Висновку Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.08.2019 № 102/05/30-6513, як органу опіки та піклування, зазначено, що на засіданні комісії були присутні: дитина, мати дитини, дідусь та бабуся. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що вони не мають можливості спілкуватись з онуком, оскільки ОСОБА_1 , чинить їм перешкоди. Малолітній ОСОБА_8 зазначив, що він не хоче спілкуватись з бабусею та дідусем. Рішенням комісії Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вирішила за доцільне встановити наступний графік зустрічей дідуся. ОСОБА_2 та бабусі, ОСОБА_3 , з малолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: перші вихідні місяця з п`ятниці 19:00 год. по неділю 18:00 год., за бажанням дитини; чотирнадцять днів літніх канікул за домовленістю з матір`ю дитини. Згідно з ч.2 ст.1 СК України метою регулювання сімейних відносин є зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Відповідно до вимог ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, при цьому, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Постановлюючи рішення суд виходив з того, що між сторонами фактично склалися неприязні конфліктні стосунки, що сторони не можуть самостійно дійти згоди щодо порядку зустрічей неповнолітнього онука ОСОБА_6 із бабусею та дідусем, які є позивачами у даній справі, та бажають брати участь у його вихованні. Також, суд взяв до уваги, що фактично відсутні докази того, що спілкування дитини з позивачами суперечить інтересам дитини, чи становить загрозу для нього, що відсутні докази того, що спілкування дитини з дідом та бабою негативно впливає на його психічний чи фізичний стан. Також судом було з`ясовано думку органу опіки та піклування, який дав позитивний висновок щодо встановлення графіку зустрічей неповнолітньої дитини з позивачами, а також і самого неповнолітнього ОСОБА_6 , який пояснив, що між його матір`ю (відповідачкою) та позивачами склалися недоброзичливі стосунки, що вони негативно висловлюються про його матір, але він бажає спілкуватися із дідом та бабою коли налагодяться стосунки. Тому, суд, виходячи із інтересів неповнолітньої дитини, яка має право на спілкування з дідом та бабою, дійшов обгрунтованого висновку, що це спілкування буде відповідати інтересам дитини та вимогам закону щодо прав дитини та права діда та баби на участь у спілкуванні та вихованні онука. Проте, що стосується встановленого судом графіку для спілкування неповнолітнього з позивачами, то судова колегія вважає, що встановлений судом першої інстанції графік для спілкування є неприйнятним, оскільки, у повній мірі не відповідає всім обставинам справи та інтересам дитини. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, встановлено, що ОСОБА_4 виповнилося 11 років, він є дитиною шкільного віку, що сам неповнолітній бажає спілкуватися з бабою та дідом за умови налагодження між ними відносин з його матір`ю, тому з урахуванням висновку Міського центру дитини №47 від 7.03.2019 р. психологічного обстеження неповнолітнього, судова колегія вважає, що налагодження позитивного спілкування дитини з позивачами можливо з урахуванням бажанням дитини. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка та її представник в своїх поясненнях суду зазначали, що батько дитини також бажає брати участь у вихованні дитини, а також батьки відповідачки, що у провадженні суду першої інстанції вже є позов батька дитини про встановлення зустрічей із сином, що вони чекають рішення у даній справі, для можливості встановлення графіку для зустрічей батька з сином із урахуванням графіка, встановлених зустрічей у цій справі для діда й баби. Тому, із урахуванням всіх обставин справи, у тому числі, віку дитини, стану здоров`я, наданих суду висновків Міського центру дитини №47 від 7.03.2019 р. та органу Опіки та піклуванні Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, також враховуючи інтереси дитини щодо спілкування і виховання дитини батьками, бажання брати участь у вихованні дитини бабою, дідом, бажання дитини, необхідність дотримання здорового режиму навчання та відпочинку, створення умов щодо можливості фізичного та духовного розвитку дитини, судова колегія вважає, що визначений судом першої інстанції графік зустрічей дитини з позивачами слід змінити. Також враховуючи вік дитини - 11 років, обставини справи та відносини, які склалися між сторонами, судова колегія вважає, що зустрічі позивачів із дитиною належить проводити за бажанням дитини також враховуючи бажання дитини щодо присутності матері. За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає зміні в цій частині, встановивши наступний графік зустрічей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з неповнолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну першу п`ятницю місяця з 19-00 год. по 19-00 год. наступного дня суботи; протягом 1 (одного) дня осінніх канікул та 1 (одного) дня зимових канікул за бажанням дитини; протягом 10 днів червня літніх канікул за згодою дитини. В решті рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргуОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 5.02.2020 року - змінити. Встановити наступний графік зустрічей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з неповнолітнім онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - кожну першу п`ятницю місяця з 19-00 год. по 19-00 год. наступного дня суботи; - протягом 1 (одного) дня осінніх канікул та 1 (одного) дня зимових канікул за бажанням дитини; - протягом 10 днів червня літніх канікул за згодою дитини. В решті рішення залишити без змін. Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 8.07.2020 р. Головуючий : Судді :