Постанова Херсонський апеляційний суд № 654/667/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И «09» липня 2020 року м. Херсон Справа № 654/667/19 Провадження № 22-ц/819/615/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М. секретарСікора О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області у складі судді Францішка Ю. В. від 25 вересня 2019 року у справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням у вищому навчальному закладі, В С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Адміністрації Державної прикордонної служби України звернувся з вище зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 31 серпня 2015 року по 29 серпня 2016 року навчався в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. 31 серпня 2015 року наказом ректора Академії № 507-ос останнього включено до списків персоналу курсантів цієї Академії, зараховано на всі види забезпечення згідно атестатів, призначено на посаду курсанта та укладено з ним контракт про проходження військової служби (навчання), як курсантом вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України строком на час його навчання в Академії. 24 жовтня 2016 року наказом ректора Академії № 608-ос достроково припинено (розірвано) з ОСОБА_1 контракт про проходження військової служби (навчання), виключено останнього зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, без права носіння військової форми одягу. Відповідач звільнений з військової служби відповідно до п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», тобто через службову невідповідність. Під час навчання в Академії ОСОБА_1 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету, на його утримання було витрачено кошти в загальній сумі 105 171,03 грн. Позивач зазначав, що невідшкодування відповідачем витрат на його утримання в Академії завдає шкоди інтересам держави в особі Адміністрації, тому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти, витрачені на його утримання, як курсанта у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в розмірі 105 171 грн 03 коп., вирішити питання про розподіл судових витрат. Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2019 року позов Заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Адміністрації Державної прикордонної служби України задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням відповідача, як курсанта у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в розмірі 105 171 грн. 03 коп. та судовий збір на користь Військової прокуратури Західного регіону України судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви в сумі 1 921 грн. 00 коп. Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вище зазначеного заочного рішення залишено без задоволення В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, і справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. У відзиві на апеляційну скаргу заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Заслухавши доповідача, прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Адміністрації Державної прикордонної служби України суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог. Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, 31 серпня 2015 року наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького № 507-ос ОСОБА_1 включено до списків персоналу курсантів Академії, зараховано на всі види забезпечення згідно атестатів, призначено на посаду курсанта, на 1 курс за напрямом підготовки «правознавство» /а. с. 17/. Відповідно до пункту 1 контракту про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України від 31 серпня 2015 року, відповідач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України, добровільно вступив на військову службу (навчання) взяв на себе зобов`язання: проходити військову службу (навчання); протягом строку цього Контракту на умовах і в порядку, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами щодо порядку проходження військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах, та цим Контрактом; виконувати навчальні плани, мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, набувати та розвивати необхідні професійні якості, практичні навички та фізичний рівень, необхідні для майбутньої військової служби на посадах осіб офіцерського складу; додержуватись Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правових актів з питань проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; дотримуватися вимог військової дисципліни, встановленого у вищому військовому навчальному закладі розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень; не розголошувати інформацію, що становить державну таємницю, інформацію з обмеженим доступом, що є власністю держави, та інформацію про особу, що стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків; дотримуватися правил та заходів безпеки під час навчальних занять, поводження зі зброєю, військовою та спеціальною технікою, а також під час відпустки або вільного від навчання часу; ефективно, за призначенням та дбайливо використовувати військове та державне майно, інші матеріальні цінності, не допускати їх втрати, знищення чи розкрадання; дотримуватися обмежень, визначених для військовослужбовців законодавством; виявляти належну повагу до своїх колег по службі, дотримуватися у спілкуванні та взаємовідносинах з ними та іншими особами норм професійної і службової етики; протягом не менш як п`яти років після закінчення навчання у вищому військовому навчальному закладі продовжувати проходження військової служби на посадах офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби України; у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України /а. с. 21/. 24 жовтня 2016 року наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького № 608-ос ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (через службову невідповідність), достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 28 жовтня 2016 року, без права носіння військової форми одягу /а. с. 18/. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 ст. 19 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів. У пункті 17 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII). За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті). Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою. 24 жовтня 2016 року наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького № 608-ос ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України за п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (через службову невідповідність), достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання). Спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Аналогічні висновки зроблено у постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), від 10 квітня 2019 року у справі № 705/1664/17 (провадження № 14-31цс19). Таким чином, суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі в порядку цивільного судочинства, не врахував всіх фактичних обставин та особливостей спору, пов`язаного зі звільненням з публічної служби, у зв`язку з чим помилково розглянув даний спір у порядку ЦПК України. На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є слушними, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі. Керуючись ст. ст. 255, 377 ЦПК України суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2019 року скасувати. Провадження у справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням у вищому навчальному закладі - закрити. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду. Дата складання повного судового рішення 09 липня 2020 року. Головуючий Л. П. Воронцова Судді: П. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова