LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803205/2918/20

від 07.07.2020 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/763/20 Справа № 205/2918/20 Суддя у 1-й інстанції - Калініченко Г.П. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП В С Т А Н О В И В : Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 ( сімнадцять тисяч гривень) 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок в дохід держави. При обставинах встановлених місцевим судом ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 17.04.2020 року о 15 год. 30 хв., перебував у громадському місці за адресою: м.Дніпро, пл. Новокодацька, буд.1, в магазині «АТБ», без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі, виготовленої самостійно, чим порушив вимоги п.п.1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року та винести нову постанову і обмежитись покаранням у вигляді попередження. Зазначає, що в момент правопорушення, а саме 17 квітня 2020 року розпочався другий місяць карантинних заходів. Декілька масок, які він зміг дістати у друзів, добігли свого терміну використання і ОСОБА_1 не зміг ані придбати нову маску, тому що вхід в аптеки дозволяється тільки при наявності захисної маски, ані виготовити нову, оскільки не має навичків для їх виготовлення. Вказує на те, що замовив захисну маску в інтернеті, але на момент вчинення правопорушення, вони не були доставлені на пошту. Також зазначає, що не працює та немає постійного джерела доходу. Визнає себе винним у скоєному правопорушенні. Позиція учасників апеляційного перегляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Як слідує зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з п.п. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції чинній на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України установлено карантин та заборонено до 24 квітня 2020 року, зокрема: з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно. Вина ОСОБА_1 в порушенні п.п. 1 п. 2 Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами, зокрема протоколом та рапортом. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 294684 від 17 квітня 2020 року ОСОБА_1 17 квітня 2020 року о 15 год. 30 хв., перебував у громадському місці за адресою: м. Дніпро, пл. Новокодацька, буд.1, в магазині «АТБ», без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, в тому числі, виготовленої самостійно, чим порушив вимоги п.п.1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року. Зазначений протокол, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом. Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, за такого, підтверджують винуватість ОСОБА_1 в порушенні правил щодо карантину людей. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки останній перебував в громадському місці без вдягнутого засобу індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно, чим порушив правила встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2». Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року карантин на всій території України. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 є діючою, законною, а тому підлягає виконанню, як органами державної влади так і громадянами України. Істотних порушень суддею місцевого суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі положень Конституції України, на які вказує апелянт, при апеляційному перегляді не встановлено. Суд першої інстанції дослідив надані докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, висновки суду в частині доведеності вини ОСОБА_1 є обґрунтованими. Проте, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, судом не в повній мірі дотримано вимог ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Враховуючи особу правопорушника, який порушив умови карантину вперше, відсутність шкідливих наслідків для інших осіб, враховуючи його майновий стан, а також те, що в зв`язку з пандемією хвороби COVID-19 у країні складна економічна ситуація, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 44-3 КУпАП - скасувати. На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»