Постанова 4803 № 203/624/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/735/20 Справа № 203/624/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження по справі закрито у зв`язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності. При обставинах встановлених місцевим судом ОСОБА_1 визнано винним за те, що 15.12.2019 року о 01 год. 00 хв. в м. Дніпрі на перехресті вул. Воскресенська та вул. С. Хороброго, керуючи автомобілем «Ніссан Альмера» р/н НОМЕР_1 , при початку руху не переконався, що це буде безпечним, виїхав на перехрестя з вул. Воскресенська, де сталося зіткнення з автомобілем Део н/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував по вул. С. Хороброго. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1 ПДР України. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання його винуватості та винести нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Вказує на те, що зазначена постанова прийнята судом першої інстанції з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконною і необгрунтованою, а відтак підлягає скасуванню. Зазначає, що свою вину він не визнає та вважає, що в причинному зв`язку із настанням події ДТП є дії водія ОСОБА_2 , який не зупинився при ввімкненому червоному сигналі світлофору, чим порушив підпункту «е» п. 8.7.3. ПДР України, згідно якій червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Зауважує, що достовірно дане ДТП відбувалось за таких обставин: 15.12.2019 року бл. 00 год. 40 хв. в м. Дніпро він керував автомобілем Ніссан, д.н. НОМЕР_1 і слідував по вул. С. Хороброго зі сторони вул. Серова, при цьому на його автомобілі був увімкнений ближнє світло фар та габаритні вогні. В процесі руху на перехресті з вул. Воскресенська ОСОБА_1 виконав лівий поворот і небагато проїхав, зупинився біля (стоп ліні) на забороняючий сигнал світлофора. Для руху в його напрямку на світлофорному об`єкті був увімкнений (червоний) сигнал, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 стояв в середньому ряду для руху справа і ліворуч від нього автомобілів не було. Після того, як на світлофорному об`єкті для руху його напрямку увімкнувся зелений сигнал, він поновив рух, переконався в безпечності подальшого руху, проїхав трамвайні колії, виїхав на проїзну частину вул. С. Хороброго, слідував по перехрестю в сторону пр. Д. Дворницького, та в цей час почув як вигукнув пассажир, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і відчув відразу удар в праве переднє колесо (передня права частина). Зважаючи на вказані обставини, на думку ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 , не виконав вимоги п. 12.3. ПДР України, згідно якому у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Вважає, що суд першої інстанції не навів мотивів, чому пояснення ОСОБА_1 визнані такими, що не відповідають дійсності, і навпаки прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2 , та хибно прийшов до висновку, що в його діях вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позиція учасників апеляційного перегляду. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без його участі. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 та діючий в його інтересах адвокат Карпенко С.Ф. заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №168710 від 06.02.2020; протоколом огляду місця ДТП від 15.12.2019; схемою до протоколу огляду місця ДТП від 15.12.2019; фото таблицями; поясненнями свідків; висновком експерта №19/104-9/2/420 від 04.05.2020 року; листом КП «Дніпродорсервіс», відповідно до яких ОСОБА_1 дійсно вчинив зазначене правопорушення. Перевіряючи протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що він складений з дотриманням статтей 254-256 КУпАП та Інструкції від 06 листопада 2015 року № 1376, в ньому були зазначені дані про особу, стосовно якої він складався. Доводи апелянта про те, що саме водій ОСОБА_2 винний у скоєному правопорушенні апеляційний суд не приймає, оскільки вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні повністю знайшла своє підтвердження зібраними доказами, що містяться в матеріалах справи в розумінні ст. 251, 252 КУпАП. Крім цього, вина ОСОБА_1 підтверджується і висновком експерта №19/104-9/2/420 від 04.05.2020 року в якому зазначено, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ніссан Альмера» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діти відповідно до вимог пункту 8.7.3. (підпункт «е» Правил дорожнього руху України. (по варіанту 1 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Део» ОСОБА_2 . По варіанту 2 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_1 ) в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ніссан Альмера» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. По варіанту 1 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Део» ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Део» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 правил дорожнього руху України. По варіанту 2 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_1 ) в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Део» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 8.7.3 (підпункт «е»), 8.10, 12.4,12.9 (підпункт «б»), Правил дорожнього руху України. По варіанту 1 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Део» ОСОБА_2 ) технічна можливість запобігти ДТП для водія автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог пункту 8.7.3 (підпункт «е» Правил дорожнього руху України і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, котрі не дозволили б йому виконувати їх. По варіанту 2 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_1 в умовах місця пригоди водій автомобіля «Ніссан Альмера» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість відвернути зіткнення з автомобілем «Део» шляхом екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, при заданих вихідних даних. По варіанту 1 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Део» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 ) в умовах місця пригоди водій автомобіля «Део» реєстраційний номер НОМЕР_3 Р.В не мав технічної можливості відвернути зіткнення з автомобілем «Ніссан Альмера» шляхом екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, при заданих вихідних даних. По варіанту 1 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Део» ОСОБА_2 в умовах місця пригоди водій автомобіля «Део» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 не мав технічної можливості відвернути зіткнення з автомобілем «Ніссан Альмера» шляхом екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення, при заданих вихідних даних. По варіанту 2 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_1 технічна можливість запобігти ДТП для водія автомобіля «Део» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог пунктів 8.7.3 (підпункт «е», 8.10. Правил дорожнього руху України і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, котрі не дозволи б йому виконати їх. По варіанту 1 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Део» ОСОБА_2 при заданому механізмі пригоди дії водія автомобіля «Ніссан Альмера» р\н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , не відповідали вимогам пункту 8.7.3 (підпункт «е») ПДР України, що з технічної точки зору знаходилося в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. При заданому механізмові пригоди в діях водія автомобіля «Део» р\н НОМЕР_2 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.3 ПДР України. По варіанту 2 механізму ДТП (згідно пояснень водія автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_1 при заданому механізмі пригоди дії водія автомобіля «Део» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 8.7.3 (підпункт «е»), 8.10. ПДР України, що з технічної точки зору знаходилася в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. При заданому механізмі пригоди дії водія автомобіля «Део» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.4, 12.9 (підпункт «б») ПДР України, що з технічної точки зору не знаходилися в причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. При заданому механізмі пригоди в діях водія автомобіля «Ніссан Альмера» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не вбачається не відповідностей вимогам п.10.1 ПДР України. При заданому механізмі пригоди дії водія автомобіля «Ніссан Альмера» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам пункту 12.3 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилася причинному зв`язку з настанням події даної ДТП. Окрім цього, на переконання апеляційного суду водій ОСОБА_1 не дотримався і п. 10.1 ПДР України в якому зазначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Не заслуговують на увагу і доводи апелянта стосовно того, що працівниками поліції не було складено адміністративний протокол щодо ОСОБА_2 , оскільки це не стосується розгляду даної апеляційної скарги. Крім цього, в даному випадку справа розглядається в рамках адміністративного протоколу та пред`явленого обвинувачення, а саме ОСОБА_1 . Доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції не навів мотивів, чому пояснення ОСОБА_1 визнані такими, що не відповідають дійсності, і навпаки прийняв до уваги пояснення ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час вивчення матеріалів справи. Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_4 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу судом першої інстанції розглянуто із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко