Постанова КАС ВС № 308/13118/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 року м. Київ справа №308/13118/16-а адміністративне провадження №К/9901/33679/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №308/13118/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Ужгородського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року (головуючий суддя: Дергачова Н.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.), - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, правонаступником якого є Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просив: - зобов`язати Управління Пенсійного Фонду в Ужгородському районі Закарпатської області включити йому в стаж роботи, що дає право на отримання пенсії за вислугу років з 01.09.1977 по 22.07.1980 рік навчання в Здолбунівському професійно технічному училищі залізничного транспорту, з 29.07.1980 по 30.09.1980 року, роботу слюсарем по ремонту рухомому складу пункту технічного огляду вагонного депо Ужгород, з 21.11.1980 по 22.10.1982, службу в лавах радянської армії, з 06.12.1982 по 02.07.1996 року, роботу слюсарем по ремонту вагонів, оглядачем вагонів, старшим оглядачем вагонів Чоп, старшим оглядачем вагонів по збереженню вагонного парку технічного обслуговування вагонів Чоп. Всього 18 років 05 місяці 23 дні на посадах, що дають право на отримання пенсії за вислугу років (при необхідному 12 років і 06 місяців) та при загальному трудовому стажі роботи - 38 років 08 місяців 23 дні; - зобов`язати Управління Пенсійного Фонду в Ужгородському районі Закарпатської області призначити йому пенсію за вислугу років з моменту виповнення 55 років, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення комісії Управління пенсійного Фонду в Ужгородському районі щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років є безпідставним і не відповідає вимогам законодавства, а саме: вимогам абзацу 2 ч. 1 ст. 52 Закону України „Про пенсійне забезпечення (в редакції на день виникнення правовідносин - на 01.10.2016 року), яким передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55, 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з ІНФОРМАЦІЯ_2. Зобов`язано Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи: за період з 29.07.1980 по 30.09.1980 року - роботи слюсарем по ремонту рухомого складу пункту технічного обслуговування вагонів Чоп, за період з 06.12.1982 по 02.02.1983 року роботу слюсарем по ремонту вагонів, з 03.02.1983 року по 31.05.1984 роботу оглядачем вагонів, з 01.06.1984 року по 01.07.1996 року роботу старшим оглядачем вагонів Чоп, старшим оглядачем вагонів по збереженню вагонного парку технічного обслуговування вагонів Чоп, а всього 13 років 8 місяців і 29 днів до стажу роботи відповідно п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який дає право на пенсію за вислугу років та 38 років 11 місяців і 0 днів до загального стажу роботи станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто дату коли ОСОБА_1 виповнилося 55 років. Зобов`язано Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з моменту виповнення йому 55 років, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року у справі № 308/13118/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи за період з 01.09.1977 по 22.07.1980 рік навчання в Здолбунівському професійно технічному училищі залізничного транспорту, з 29.07.1980 по 30.09.1980 року - роботи слюсарем по ремонту рухомого складу пункту технічного обслуговування вагонів Чоп, з 21.11.1980 по 22.10.1982 службу в лавах радянської армії, з 06.12.1982 по 02.07.1996 року, роботу слюсарем по ремонту вагонів, оглядачем вагонів, старшим оглядачем вагонів Чоп, старшим оглядачем вагонів по збереженню вагонного парку технічного обслуговування вагонів Чоп до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з ІНФОРМАЦІЯ_2.

5. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, виходив з того, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача включити йому в стаж роботи, що дає право на отримання пенсії за вислугу років з 01.09.1977 по 22.07.1980 рік навчання в Здолбунівському професійно технічному училищі залізничного транспорту, з 21.11.1980 по 22.10.1982, службу в лавах радянської армії, не підлягають задоволенню, а стаж роботи: за період з 29.07.1980 по 30.09.1980 року - роботи слюсарем по ремонту рухомого складу пункту технічного обслуговування вагонів Чоп, за період з 06.12.1982 по 02.02.1983 року роботу слюсарем по ремонту вагонів, з 03.02.1983 року по 31.05.1984 роботу оглядачем вагонів, з 01.06.1984 року по 01.07.1996 року роботу старшим оглядачем вагонів Чоп, старшим оглядачем вагонів по збереженню вагонного парку технічного обслуговування вагонів Чоп є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Тобто обґрунтованими є вимоги щодо зарахування стажу у 13 років 8 місяців і 29 днів відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який дає право на пенсію за вислугу років та 38 років 11 місяців і 0 днів до загального стажу роботи станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто дату коли позивачеві виповнилося 55 років. Задоволенню також підлягає вимога щодо зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за вислугу років з моменту виповнення йому 55 років, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки наявність відповідного стажу підтверджена належними доказами.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що період проходження позивачем строкової військової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст. 55 Закону № 1788. Також відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому, перерва між днем закінчення позивачем навчання в ПТУ і днем зарахування на роботу за професією не перевищує 3 місяців. За таких обставин, відповідач неправомірно відмовив позивачу в зарахуванні до спеціального стажу час навчання, службу в армії та роботу старшим наглядачем вагонів, відтак незаконно прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У жовтні 2017 року Ужгородське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, в якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що посада старшого оглядача вагонів не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 року №583. А також, що до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, не може бути зараховано час служби в армії та навчання. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ужгородського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області. 10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

14. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.

15. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 09 липня 2020 року. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Як вбачається з матеріалів справи, а саме із копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : - з 01.09.1977 по 22.07.1980 навчався у Здолбунівському професійно-технічному училищі № 2 за спеціальність „Слюсар по ремонту вагонів з виконанням столярних робіт; - з 29.07.1980 був прийнятий у вагонне депо Ужгород Львівської залізниці на посаду слюсаря по ремонту рухомого складу ІV розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп, з якої 30.09.1980 був звільнений у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії; - з 21.11.1980 по 22.10.1982 служив у лавах Радянської Армії; - з 06.12.1982 був прийнятий на посаду слюсаря по ремонту рухомого складу ІV розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп; - з 03.02.1983 переведений на посаду оглядача вагонів ІV розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп; - з 31.12.1983 переведений у вагонне депо Чоп у зв`язку з реорганізацією підприємства; - з 01.01.1984 прийнятий у вагонне депо Чоп Львівської залізниці на посаду оглядача вагонів ІV розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп; - з 01.06.1984 переведений на посаду старшого оглядача вагонів по збереженню вагонного парку пункту технічного обслуговування вагонів Чоп; - з 05.10.1985 року переведений старшим оглядачем вагонів п`ятого розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп; - з 12.03.1986 переведений на посаду старшого оглядача вагонів п`ятого розряду обмінного пункту вагонів Чоп; - з 04.03.1994 переведений старшим оглядачем вагонів п`ятого розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп; - з 02.07.1996 переведений на посаду замісника начальника депо по експлуатації, з якої 31.03.2013 був звільнений у зв`язку із переведенням у ВП «Експлуатаційне вагонне депо Ужгород»; - з 01.04.2013 прийнятий на роботу заступником начальника депо з експлуатації; - з 30.12.2013 переведений на посаду заступника начальника депо.

17. Позивач, вважаючи, що має загальний стаж роботи 38 років 08 місяців і 23 дні станом на 01.10.2016 року і стаж, що дає право на оформлення пенсії за вислугу років 18 років 05 місяці 23 дні, у віці 55 років звернувся із заявою до Управління пенсійного Фонду в Ужгородському районі з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років.

18. Рішенням відповідача від 24 жовтня 2016 року № 41 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що у нього недостатньо стажу на роботах, які дають право на отримання пенсії за вислугу років. Також зазначено, що до спецстажу не враховано періоди роботи на посаді старшого оглядача вагонів, оскільки вказана посада не передбачена списком професій і посад робітників локомотивних бригад, затверджених постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583.

19. Вважаючи рішення Управління пенсійного Фонду в Ужгородському районі про відмову в призначенні пенсії за вислугу років безпідставним і таким, що не відповідає вимогам законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

21. Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого «Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї».

22. Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

23. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

25. До Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років включені оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.

26. Відповідач зазначає, що посада старшого оглядача вагонів не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583.

27. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 на заміну ДК 003:2005, розділ 7 «Кваліфіковані робітники з інструментом» містить інформацію із загальним кодом 7233 «Механіки та монтажники сільськогосподарських та промислових машин» про професію із кодом 16269 оглядач вагонів та про професію із кодом 18540 слюсар з ремонту рухомого складу.

28. Обов`язковий додаток «В» Похідні слова до професій (професійних назв робіт) серед інших містить слово старший та 2 примітки, за якими похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії. Назви професій можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних законодавчо-правових актах.

29. Міністерством праці та соціальної політики України листом від 03.02.2011 №0132/0/14-11/036 надано роз`яснення, що якщо в переліки і Списки включені професії під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

30. Таким чином, дії відповідача щодо неврахування позивачу до спецстажу періодів роботи на посаді старшого оглядача вагонів є неправомірним.

31. Щодо зарахування до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, часу служби в армії та навчання колегія суддів зазначає наступне.

32. Згідно зі ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

33. Тобто, коли йдеться про зазначений вид пенсії, підраховується спеціальний стаж особи - сумарна тривалість трудової діяльності, яку виокремлено із загального трудового стажу з урахуванням роботи у певних галузях народного господарства, певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природно-кліматичних умовах, за професіями чи посадами.

34. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

35. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

36. Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

37. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.

38. З матеріалів справи вбачається, що позивач 29.07.1980 був прийнятий на посаду слюсаря по ремонту рухомого складу пункту технічного обслуговування вагонів Чоп та звільнений з цієї посади 30.09.1980 року у зв`язку з призовом на строкову військову службу до Радянської армії (а.с. 13-17).

39. Таким чином, позивач на момент призову на строкову військову службу працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

40. Крім того, військовим білетом № 4043307 підтверджується, що позивач дійсно проходив військову службу в період з 21.11.1980 року по 22.10.1982 року.

41. Враховуючи викладені обставини, період проходження позивачем строкової військової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

42. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

43. Як вбачається з матеріалів справи, позивач в липні 1980 року закінчив професійно-технічне училище №2 м. Здолбунова Рівненської області за спеціальністю слюсар по ремонту вагонів з виконанням столярних робіт, а 29.07.1980 був прийнятий слюсарем по ремонту рухомого складу ІV розряду пункту технічного обслуговування вагонів Чоп (а.с. 30).

44. Оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання в ПТУ і днем зарахування на роботу за професією не перевищує 3 місяців, то період навчання позивача в ПТУ №2 м. Здолбунова Рівненської області повинен бути зарахований до пільгового трудового стажу.

45. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №683/1774/16-а.

46. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в зарахуванні до спеціального стажу час навчання, службу в армії та роботу старшим наглядачем вагонів, відтак незаконно прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

47. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення апеляційного суду у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують.

48. Що ж стосується вимог касаційної скарги Ужгородського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про скасування постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2017 року, то вказане судове рішення вже скасоване судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим у задоволенні касаційної скарги в цій частині належить відмовити.

49. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

50. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Ужгородського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій