Постанова 4857 № 380/2059/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2059/20 пров. № А/857/3858/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Старунського Д.М., суддів Большакової О.О., Кушнерика М.П., за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І., представника позивача Несторак Х.І., представника відповідача Антощук Л.П., розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року про закриття провадження у справі №380/2059/20 (ухвала постановлена в м. Львові, головуючий суддя Гавдик З.В.) за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, в с т а н о в и в: 12.03.2020 о 11:10 год Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою в якій просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина Захід. Вказана заява обґрунтована тим, що позивачем видано наказ від 24.02.2020 № 284 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Галичина Захід. Наказ було вручено 27.02.2020 згідно повідомлення про вручення. Однак, посадова особа підприємства генеральний директор Йохансен Мортен Холм після ознайомлення із направленням на перевірку розписався у направленнях на перевірку та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_1 повідомила про не допуск працівників Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС, що зафіксовано в акті не допуску про проведення документальної планової виїзної перевірки. Із врахуванням вищевикладеного, акт не допуску до перевірки засвідчує факт відмови відповідача від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року закрито провадження за заявою Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина Захід про підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДПС оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити заяву Офісу великих платників податків ДПС. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до ч. 7 ст. 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Отже в даному випадку, суд не мав права виносити ухвалу про закриття провадження та застосовувати за аналогією ст. 283 КАС України, оскільки така норма закону в даному випадку відсутня. Вказує, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 283 КАС України. Вважає, що не було жодного спору про право між сторонами на момент застосування адміністративного арешту майна. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник Офісу великих платників податків Державної податкової служби просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник Товариства у судовому засіданні просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Закриваючи провадження у адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку існує спір про право, оскільки, ТзОВ Галичина Захід оскаржило до суду наказ Про проведення документальної планової перевірки ТОВ Галичина-Захід № 284 від 24.02.2020, який був підставою для звернення Офісу великих платників податків ДПС із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Наказом Головного управління ДПС України Офісу великих платників податків ДПС № 284 від 24.02.2020 призначено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Галичина Захід» та оформлено направлення на перевірку № 59 , № 60, № 61, № 62 від 11.03.2020. Даний наказ 26.02.2020 ТзОВ «Галичина Захід» оскаржило до Окружного адміністративного суду міста Києва. В поданому позові просить: - визнати протиправними дії про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії Офісу великих платників податків Державної податкової щодо включення Товариство з обмеженою відповідальністю Галичина Захід до Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2020 року та зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Галичина Захід з Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2020 року; - визнати протиправним і скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної податкової служби Про проведення документальної планової перевірки ТОВ Галичина-Захід № 284 від 24.02.2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Разом з тим, рішенням начальника Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС від 12.03.2020 о 09 год 40 хв застосовано адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «Галичина Захід» та о 09 год 10 хв Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Галичина Захід. Згідно п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Відповідно до пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Приписами п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Як встановлено п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Особливості здійснення провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів регулюються статтею 283 КАС України. Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При цьому, згідно ч. 4 ст. 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Колегія суддів звертає увагу, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що стало підставою виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право, а отже у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. В свою чергу, як видно з матеріалів справи, наказ про проведення документальної планової перевірки від № 284 від 24.02.2020 оскаржено товариством до адміністративного суду. Оскарження товариством наказу про проведення перевірки, на думку колегії суддів, є способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права, зумовленого наслідками такого контрольного заходу. У спірній ситуації звернення до суду з заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна витікає з правовідносин, які виникли у зв`язку з недопуском до проведення перевірки на підставі вищезазначеного наказу. Відтак, незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про її проведення) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах, безвідносно до подальшого провадження за позовом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі №808/2813/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 818/907/16. Також колегія суддів зазначає, що наявність спору про право суд може виявити як до, так і після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. У разі виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за поданням контролюючого органу, а відтак доводи апелянта про те, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачена лише відмова у відкритті провадження у справі за наявності спору про право і не передбачено можливості закриття уже відкритого провадження, є помилковими. При цьому закриття провадження у справі за поданням контролюючого органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року про закриття провадження у справі №380/2059/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Д. М. Старунський судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик