Постанова 4857 № 460/3218/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3218/19 пров. № А/857/5790/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М. суддів Кухтея Р.В., Носа С.П. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду (ухвала постановлена у м. Рівне, судом у складі головуючого судді Щербакова В.В., у порядку письмового провадження, повний текст ухвали суду складено 18 лютого 2020 року) у справі № 460/3218/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, суд - В С Т А Н О В И В: І. ОПИСОВА ЧАСТИНА 07.11.2019 позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 13.05.2019 №Ф-23614-17, від 12.08.2019 №Ф-23614-17У, від 11.11.2019 №Ф-23614-17. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позов залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її постановленою з порушенням норм процесуального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вона не отримувала ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 про призначення судового засідання з розгляду даної адміністративної справи на 19 грудня 2019 року. Крім того, нею не отримано повісток, надісланих їй судом першої інстанції, щодо часу та місця проведення судових засідань, а повернення судових повісток про виклик не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Також, позивач звертає увагу, що 19 грудня 2019 року її представник за довіреністю Грибок Л.Т. прибула до Рівненського окружного адміністративного суду для участі в судовому засіданні по справі №460/3218/19 та зареєструвалася в журналі чергового Рівненського окружного адміністративного суду. Однак, о 12 год 00 хв. 19 грудня 2019 року секретар судового засідання, перевіривши сторони, які прибули в судове засідання по даній справі № 460/3218/19, пояснила представнику позивача ОСОБА_2 , що в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та те, що представник відповідача подав клопотання про перенесення розгляду справи, судове засідання по даній справі 19 грудня 2019 року не відбудеться та буде перенесено на інший день, про що буде повідомлено сторони. Відтак, апелянт стверджує, що ні позивач, ні представник позивача по даній справі не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому у суду були відсутні підстави для залишення позову без розгляду. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, що підтверджується клопотанням представника позивача Грибок Л.Т. про відкладення розгляду справи. В судове засідання ні позивач ні його представник не прибули. Щодо вказаного клопотання представника позивача Грибок Л.Т. про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає, що в задоволенні такого необхідно відмовити у зв`язку із необґрунтованістю та ненаданням належних доказів. Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, зазначену даним учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв. З огляду на обставини щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст. 311 КАС України колегія суддів, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження. ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що 07.11.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 13.05.2019 №Ф-23614-17, від 12.08.2019 №Ф-23614-17У, від 11.11.2019 №Ф-23614-17. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. 22.11.2019 до суду надійшло клопотання позивача про проведення розгляду справи за правилами загального провадження для надання можливості збільшити позовні вимоги. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 призначено судове засідання з розгляду адміністративної справи №460/3218/19 на 12 год. 00 хв. 19 грудня 2019 року. Копія ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 разом з повісткою про виклик повернулись на адресу суду без вручення позивачу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». У наступні судові засідання, призначені на 23.01.2020 та 18.02.2020, позивач не прибув в судові засідання, при цьому, повістки про виклик повернулися на адресу суду без вручення позивачу (в т. ч. з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»). ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, тричі підряд не прибув у судове засідання (19.12.2019, 23.01.2020, 18.02.2020) без поважних причин та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Відтак, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних причин на підставі вимог пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з правил, встановлених ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Аналогічне положення закріплено також у п.4 ч.1 ст.240 КАС України, яким передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, істотною умовою для ухвалення процесуального рішення про залишення позовної заяви без розгляду є повторне неприбуття, належним чином повідомленого позивача у судове засідання без поважних причин. Неприбуття в судове засідання позивача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи, і в суду є достовірні дані (докази) про те, що обидва рази позивача належним чином повідомлено, а також сторонами не було заявлено підставне клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд такої без їх участі. Згідно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку із неявкою позивача без поважних причин у судові засідання, призначені на 19.12.2019, 23.01.2020 та 18.02.2020. Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з інформацією, зазначеною на конвертах з рекомендованими повідомленнями про вручення, якими позивачу направлялися повістки на 19.12.2019, 23.01.2020 та 18.02.2020, такі позивачу були не вручені, а поштові відправлення повернуто до суду з відміткою повернуто «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с. 41, 56, 61). Водночас, положеннями статті 127 КАС України повернення поштового відправлення з повісткою з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» не прирівнюється до вручення повістки. Отже, подібна відмітка не давала суду обґрунтованих процесуальних підстав для підтвердження факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначала чи адресат відмовився від отримання судової повістки, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано повістку, не виявлено за місцем проживання. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що 19 грудня 2019 року о 11 год 50хв представник позивача за довіреністю Грибок Л.Т. прибула до Рівненського окружного адміністративного суду для участі в судовому засіданні та зареєструвалася в журналі відвідувачів Рівненського окружного адміністративного суду, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с. 84). Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку немає повторності неприбуття позивача чи його представника, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, призначеного на 19.12.2019, 23.01.2020 та 18.02.2020, у зв`язку із чим залишення позову без розгляду не відповідає вимогам процесуального закону. Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у справі Delcourt v. Belgium суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. France суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушивши його право на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, що гарантовано ст.5 КАС України. З огляду на вищенаведене колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що належною вимогою апеляційної скарги слід вважати скасування ухвали Закарпатського окружного адміністративного суд від 27 березня 2020 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду у справі № 460/3218/19 скасувати, а справу № 460/3218/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова апеляційного суду оскаржується виключно в порядку та з підстав, визначених ст. 328-329 КАС України. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 09.07.2020.