Постанова 4857 № 500/162/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/162/20 пров. № А/857/4289/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Запотічного І.І., з участю секретаря судового засідання - Хомича О.Р., а також сторін (їх представників): від позивача не з`явився; від відповідача - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Нітроджен Логістік» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Осташ А.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 48 хв. 21.02.2020р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 24.02.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 27.12.2019р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Юнайтед Нітроджен Логістік» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної фіскальної служби /ДФС/ України № 1346370/43000496 від 06.12.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 21.10.2019р.; зобов`язати відповідача ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ податкову накладну № 41 від 21.10.2019р., подану на реєстрацію позивачем; стягнути з відповідача понесені судові витрати судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу (а.с.1-6, 35). При цьому відповідачами по справі були визначені ДФС України та Головне управління /ГУ/ ДПС в Тернопільській обл. Протокольною ухвалою суду від 03.02.2020р. виключено із складу відповідачів ГУ ДПС в Тернопільській обл. (а.с.51 на звороті). Ухвалою суду від 03.02.2020р. допущено в порядку ст.52 КАС України заміну відповідача ДФС України його процесуальним правонаступником - ДПС України (а.с.53). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення ДПС України № 1346370/43000496 від 06.12.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» № 41 від 21.10.2019р.; зобов`язано відповідача зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» № 41 від 21.10.2019р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 3842 грн. (а.с.58-67). Додатковим рішенням суду від 11.03.2020р. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1536 грн. 80 коп. (а.с.76-78). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ДПС України, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с.83-85). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у випадку виявлення у платника податку визначених ознак ризиковості, такий платник податків вноситься до переліку ризикових платників. Протокольним рішенням Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. позивач ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» включене в перелік ризикових платників податків. За результати розгляду представлених позивачем документів для реєстрації податкової накладної № 41 від 21.10.2019р. Комісією ДПС України винесено оскаржуване рішення № 1346370/43000496 від 06.12.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 21.10.2019р. Причиною такого рішення слугувало те, що позивачем не надано жодних документів, які підтверджують зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційний опис), у тому числі - рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Також доданий пакет документів стосовно оспорюваної податкової накладної має стосунок до податкових зобов`язань по роботі екскаватора, хоча в номенклатурі товару (послуг) продавця у незареєстрованій податковій накладній позивачем вказано послуги суміжні з дорожнім перевезенням. Окрім того, Комісії ДПС України не надано жодного первинного документа по орендованих транспортних засобах у ФОП ОСОБА_1 та місця їх зберігання позивачем, а представлено виключно договір оренди офісного приміщення. Позивачем ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.108-111). У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, 15.05.2019р. позивач ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /ЄДРПОУ/, що підтверджується відповідною випискою з цього реєстру (а.с.8). 01.07.2019р. позивач ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» зареєстрований платником податку на додану вартість /ПДВ/, що засвідчується витягом № 1919034500009 від 26.06.2019р. з Реєстру платників ПДВ (а.с.11). 25.07.2019р. між ТзОВ «Грін Стрім» (замовник) та ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» (виконавець) укладено договір на виконання робіт № 6/19, за яким виконавець зобов`язувався власними силами, технічними засобами та механізмами, за завданням замовника виконати земляні роботи на будівельному майданчику, а замовник приймає на себе зобов`язання оплатити виконані роботи (а.с.17-18). Відповідно до п.1.1.1 вказаного договору роботи включають розробку траншей для прокладання кабелю. Згідно акта надання послуг № 24 від 21.10.2019р. замовник прийняв виконання робіт від ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік», а саме: послуги міні-екскаватора /гусеночного/ (а.с.24). В рамках виконання цього договору між позивачем (орендар) та фізичною особою - підприємцем /ФОП/ ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу № 16/19 від 25.07.2019р., за яким орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування транспортний засіб, а орендар приймає на себе зобов`язання прийняти в строкове платне користування переданий орендодавцем транспортний засіб, що визначений у п.1.2. цього договору; зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Предметом цього договору оренди є належний орендодавцеві екскаватор марки YANMAR B25V, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.19-20). Згідно акта прийому-передачі транспортного засобу до договору найму (оренди) транспортного засобу № 16/19 від 25.07.2019р., орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування належний на праві власності екскаватор марки YANMAR B25V, заводський номер AYR00825E202872, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.22). Сплата орендної плати по наведеному договору здійснена відповідно до платіжних доручень № 65 від 23.09.2019р. та № 113 від 01.11.2019р. (а.с.22). Відповідно до договору поставки нафтопродуктів № 14/19-Т від 01.07.2019р., який укладений між ТзОВ «Тернопіль-нафта» (постачальник) та позивачем (покупець), постачальник зобов`язується передати у власність покупцю нафтопродукти визначені цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити на користь постачальника його вартість. Оплату вартості поставленої ТОВ «Тернопіль-нафта» товару - дизпалива ДТ-Л-К5 сорт С, позивачем проведено на підставі рахунку на оплату №178 від 19.09.2019р. згідно з платіжними дорученнями № 121 від 04.11.2019р. та № 128 від 13.11.2019р. (а.с.23). Згідно з договором оренди приміщення № 21 від 01.06.2019р., укладеним між ТзОВ «Рембуддільниця» (орендодавець) та позивачем (орендар), орендодавець зобов`язується передати у строкове платне користування, а орендар - прийняти в строкове платне користування приміщення, сплачувати орендодавцеві орендну плату. Адреса орендованих приміщень - Тернопільська обл., м.Бучач, вул. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 (а.с.25-26). Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 01.06.2019р. орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27). Орендна плата за користування приміщенням здійснена на підставі рахунку-фактури № 21 від 26.11.2019р. відповідно до платіжного доручення № 140 від 26.11.2019р. (а.с.28). На виконання податкових зобов`язань ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» в рамках договору на виконання робіт № 6/19 від 25.07.2019р., укладеного з ТзОВ «Грін Стрім», виконавцем робіт складена в електронній формі податкова накладна № 41 від 21.10.2019р. на загальну суму 17500 грн., у тому числі ПДВ 2916 грн. 67 коп. (а.с.12), яка 21.10.2019р. подана на реєстрацію в ЄРПН засобами електронного зв`язку. Реєстрацію податкової накладної № 41 від 21.10.2019р. було зупинено у зв`язку з тим, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критерії ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, про що повідомлено позивача шляхом надіслання відповідної квитанції № 1 за реєстраційним номером 9273051541 (а.с.13). У свою чергу, позивач надав повідомлення № 15 від 28.11.2019р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.15); письмові пояснення № 28/19 від 28.11.2019р. (а.с.16), а також інші підтверджуючі документи (а.с.17-29). 06.12.2019р. Комісією ДФС України прийнято рішення № 1346370/43000496 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 21.10.2019р. в ЄРПН. Підставою для такої відмови визначено неподання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів і послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.14). Розглядуваний спір стосується правомірності прийнятого відповідачем ДПС України рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача містить загальне твердження про ненадання копій документів без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які на думку Комісії ДФС України, не надані зі сторони позивача, тобто, рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що свідчить про його необґрунтованість. Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації спірної податкової накладної. Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом /ПК/ України. Підпунктом 14.1.60 п.14 ст. 14 ПК України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів /КМ/ України. На виконання цієї норми КМ України прийнято постанову № 117 від 21.02.2018р., якою затверджений, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно із вимогами п.4 цього Порядку (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Пунктом 5 наведеного Порядку визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з вимогами п.п.6 та 7 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Також положення п.п.6 та 7 зазначеного Порядку є чіткими і не припускають неоднозначного (множинного) трактування обов`язків контролюючих органів. Згідно з п.12 цього Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Відповідно до п.13 вказаного Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. З матеріалів справи слідує, що контролюючий орган сформував та надіслав позивачу квитанцію № 9273012500 від 15.11.2019р. про зупинення реєстрації податкової накладної, у якій зазначено про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, які визначених пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с.13). Разом з тим, контролюючим органом не дотримано принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної. При цьому, податковим органом у квитанції зазначено лише загальне покликання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначеного пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», в той час як п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 117 від 21.02.2018р., встановлює для контролюючого органу обов`язок зазначення конкретного виду критерію. Відповідачем не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини, через які контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, також останній не довів під час судового розгляду правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної. Підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Із урахуванням зазначених норм, контролюючий орган зобов`язаний був у надісланій квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв, а й на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем направлено до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо зазначених господарських операцій та податкової накладної, чим дотримані вимоги п.п.14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 117 від 21.02.2018р., якими передбачено серед таких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктами 18-21 цього Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка визначена згаданим Порядком, передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Водночас, рішення відповідача № 1346370/43000496 від 06.12.2019р. містить лише загальне твердження про ненадання копій документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, тобто не містить чіткої підстави для його прийняття. Водночас, сам факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує фактів здійснення платником податків господарської операції, наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про дійсне і реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та з урахуванням того, що такі документи були надані контролюючому органу, правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної є відсутніми. Стосовно посилань податкового органу на ненадання позивачем жодного первинного документа по орендованих транспортних засобах у ФОП ОСОБА_1 та місця їх зберігання, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем пояснень та документів можна чітко встановити вид наданої послуги, обсяг та вартість виконаних робіт. Окрім цього, під час судового розгляду з`ясовано, що згідно договору найму (оренди) транспортного засобу № 16/19 від 25.07.2019р. позивачем прийнято в строкове платне користування переданий транспортний засіб, визначений у п.1.2. цього договору, а саме, екскаватор марки YANMAR B25V, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відсутність документів зберігання вказаного транспортного засобу не свідчить про невиконання умов договору його сторонами. Разом з тим, відповідно до акта № 24 від 21.10.2019р. позивачем надані послуги екскаватора, а представлена виписка з банку свідчить про проведений розрахунок за вказані послуги. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного та послідового висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України, яке за своїм змістом є актом індивідуальної дії, є необґрунтованим, через що підлягає скасуванню. При цьому, в розглядуваній справі рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів у постановах Касаційного адміністративного суду від 16.04.2019р. у справі № 826/10649/17, від 21.05.2019р. у справі № 0940/1240/18, від 14.05.2019р. у справі № 1940/1306/18. Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі (в переважній більшості такі зводяться лише до цитування нормативно-правових актів без будь-якого аналізу фактичних обставин справи), оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ДПС України. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2020р. в адміністративній справі № 500/162/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну податкову службу України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький І. І. Запотічний Дата складення повного тексту судового рішення: 09.07.2020р.