Постанова 4856 № 240/12000/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/12000/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна Суддя-доповідач - Совгира Д. І. 07 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Совгири Д. І. суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA101000/2019/200356/2 від 29.08.2019; - визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00722. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В судове засідання представник позивача не з`явився, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 згідно з рахунком-фактурою №190430-2 від 30.04.2019 придбано у юридичної особи - «Lion Motors Group LLC» легковий автомобіль: марки JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180, об`єм двигуна 3604 см3, 2015 року випуску, за ціною 5650 доларів США, з яких 5250 доларів США - автомобіля, а 400 доларів США - вартість транспортування транспортного засобу (а.с.30) З метою здійснення митного оформлення товару декларантом 19.08.2019 подано митному органу митну декларацію №UA101070/2019/048095, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 5650 доларів США (а.с.64). На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA101070/2019/048095 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура від 30.04.2019 (INVOICE) номер №190430-2; декларацію про походження товару від 30.04.2019 номер 190430-2; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі №UA500170/2019/185 від 08.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.04.2019 №01130043562111048 (145786917); паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 05.07.2007; паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону України серії ТР 216447 від 31.08.2018 (а.с.21-22, 24, 30, 31, 32, 33). Представник відповідача під час підготовчого провадження у справі пояснив, що за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA101070/2019/048095 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо перевірки поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів або/ та відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що їх заміщують, їх електронних копіях, розміщенних в ЄАІС; контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов"язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби для визначення митної вартості за VIN- кодами: 1-GARJEAGOFC235180, валюта - USA, вартість 30882». На вимогу митного органу декларантом надано такі додаткові документи: квитанція АТ КБ "Приватбанк" від 02.05.2019 про перерахування коштів за автомобіль JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180, на користь Lion Motors Group LLC та інформація з мережі "Інтернет" з приводу вартості аналогічних транспортних засобів (а.с.34, 35-36). У подальшому, 29.08.2019 відповідач прийняв рішення №UA101000/2019/200356/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 9477,50 доларів США. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме: за наданим рахунком на транспортний засіб № 190430-2 від 30.04.2019 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Товар фактично переданий у розпорвдження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов`язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар. Разом з тим, всупереч вищезазначених вимог декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч.2 ст.53 та ч.1 ст.368 Митного кодексу України. Згідно із відомостями, викладеними на зворотній стороні Texas certificate of title №145786917 датою продажу транспортного засобу є 5-1-19, що не збігається із датою рахунку на транспортний засіб. Крім того, до митного оформлення не подано транспортні (перевізні) документи, як це передбачено п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що позбавляє орган доходів і зборів перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Також вказано, що додатково наданий SWIFT переказ від 02.05.2019 не може бути використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оскільки, сума платежу перевищує фактурну вартість товару, що зазначена у рахунку № 190430-2 від 30.04.2019; платником зазначено особу, що відповідно до товаросупровідних документів не є власником/набувачем/імпортером/покупцем транспортного засобу; зазначено реквізити рахунку, відмінні від реквізитів рахунку, що наданий до митного оформлення. З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням ч.2 ст.64 та обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 13.06.2019 №UA500650/2019/025425 - автомобіль марки - JEEP, модель - GRAND CHEROKEE, об`єм циліндрів двигуна - 3604 см3, рік виготовлення - 2015, і становить - 9477,50 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (а.с.26-27). У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00722, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість (а.с.28-29). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як свідчать матеріали справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок-фактуру від 30.04.2019 (INVOICE) номер 190430-2 із зазначенням вартості товару 5650 доларів США, 5650 доларів США, з яких 5250 доларів США - автомобіля, а 400 доларів США - вартість транспортування транспортного засобу; декларацію про походження товару від 30.04.2019 номер 190430-2; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобі від 17.04.2019 №01130043562111048 (145786917). Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю. Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу марки JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180, об`єм двигуна 3604 см3, 2015 року випуску, у розмірі 5650 доларів США, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому правова позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного каталогу, наявної в митниці, закодом транспортного засобу і на рівні 9477,50 доларів США. Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів", а також: - декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України та про транспортні (перевізні) документи; - згідно із відомостями, викладеними на зворотній стороні Texas certificate of title №145786917 датою продажу транспортного засобу є 5-1-19, що не збігається із датою рахунку на транспортний засіб. Цими обставинами відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів. Однак після додатково поданих декларантом документів орган фіскальної служби зазначив, що поданий SWIFT переказ від 02.05.2019 не може бути використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскілки сума платежу, перевищує фактурну вартість товару, що зазначена в рахунку 190430-2, платником зазначено особу, яка не є набувачем товару ( ОСОБА_2 ) та відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Суд не погоджується із вказаним, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17.04.2019 №01130043562111048 (145786917) власником транспортного засобу - автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180, об`єм двигуна 3604 см3, 2015 року випуску, є Todd Jacob. Однак, як свідчить інформація на зворотній стороні вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, 5-1-19 відбулася передача власності на автомобіль від Todd Jacob до Lion Motors Group LLC. Показники одометра при цьому складали 75086 миль, що співпадає з інформацією, викладеною в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі UA500170/2019/185 від 08.08.2019 (а.с.32, 33). Окрім того, митним органом не наведено обґрунтувань, яким чином зміна інформації про власника у свідоцтві про реєстрацію вплинула на вартісні показники ціни товару. Щодо твердження митного органу про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.04.2019 №01130043562111048 (145786917) містить на звороті недостовірні дані з приводу дати реалізації позивачу вказаного транспортного засобу, а саме 5-1-19, суд вказує, що матеріали справи свідчать, що вказаний запис стосується факту переходу права власності на транспортний засіб від попереднього власника - Todd Jacob до Lion Motors Group LLC. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_3 кошти за автомобіль, кузов (VIN) 1C4RJEAG0FC235180, про що свідчать квитанція (SWIFT) про сплату коштів від 02.05.2019 (а.с.34). Суд зауважує, що зазначена квитанція про сплату коштів від 02.05.2019 містить коментар до платежу, що кошти сплачені Lion Motors Group LLC за автомобіль з номером кузова 1 НОМЕР_3 . Таким чином, сумніви митних органів у достовірності правочину через відсутність зв`язку між особою, яка була продавцем та власником автомобіля, є необґрунтованими. Окрім цього, відповідачем під час розгляду справи не надано доказів оскарження правочину з приводу придбання позивачем у Lion Motors Group LLC автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180, відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №190430-2 від 30.04.2019, та його істотні умови, зокрема вартість договору. Таким чином, сумніви у достовірності вказаного в рахунку-фактурі 30.04.2019 (інвойс) №190430-2, правочину, як і сумніви у праві Lion Motors Group LLC розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу транспортного засобу, є безпідставним. З приводу твердження відповідача, що SWIFT переказ від 02.05.2019 не може бути використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки сума платежу, перевищує фактурну вартість товару, що зазначена в рахунку №190430-2 та платником зазначено особу, яка не є набувачем товару ( ОСОБА_2 ), суд зазначає наступне. Представник позивача у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, зазначив, що платіж здійснювався через відповідний рахунок ОСОБА_2 , з яким покупець-позивач ОСОБА_4 на той час проживала у цивільному шлюбі, та у подальшому, 17.08.2019 уклала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 17.08.2019 (а.с.23, 24). Також суд зазначає, що відповідно до рахунку-фактури від 30.04.2019 (інвойс) №190430-2, до вартості транспортного засобу включено суму, за яку автомобільний транспорт придбано - 5250,00 доларів США, а також суму - 400,00 доларів США, які складали витрат на транспортування (а.с.30). З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що декларантом не було подано жодних документів на підтвердження суми транспортування розмитнюваного транспортного засобу та включення вказаної суми у митну вартість вказаного транспортного засобу, є безпідставним. Щодо доводів контролюючого органу, що SWIFT переказ від 02.05.2019 не може бути використаний як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки сума платежу, перевищує фактурну вартість товару, що зазначена в рахунку №190430-2, суд зазначає наступне. Представник позивача у відзиві на позовну заяву від 07.02.2020 пояснив, що згідно з квитанцією від 02.05.2019 фірмі "Lion Motors Group LLC" перераховано кошти за автомобіль у розмірі 6413 доларів США, з них: 5250 доларів США вартість автомобіля; 400 доларів США - вартість перевезення (доставки); 763 долари США - платою за запчастини до вказаного автомобіля (подушки безпеки), оскільки він купувався бувшим у користуванні зі значними пошкодженнями. У зв"язку з наведеним продавцем - Lion Motors Group LLC, було першопочатково передано покупцю - ОСОБА_6 , рахунок-фактуру від 29.04.2019 (інвойс) №190424-14 на загальну суму 6413,00 доларів США. Саме за вказаним рахунком позивачем через свого майбутнього чоловіка ( ОСОБА_2 ) було сплачено загальну сум 6413,00 доларів США, та відповідну квитанцію з Приватбанку від 02.05.2019 у подальшому декларантом було подано до митного органу. Однак, у зв`язку із відсутністю запчастин (подушок безпеки), на момент відправлення до України автомобіля JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180, та з метою приведення у відповідність супровідних документів, які підтверджують право на придбання вказаного автомобіля, продавцем - Lion Motors Group LLC, було виставлено новий, скорегований рахунок-фактуру від 30.04.2019 (інвойс) №190430-2, до якого включено вартість транспортного засобу у розмірі 5250,00 доларів США та 400,00 доларів США - витрати на транспортування. Таким чином, дослідженими судом документами спростовується позиція митниці про те, що подані документи не місять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують факт проведення оплати позивачем за придбаний транспортний засіб на суму у розмірі 5650 Євро. Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.08.2019 №UA101000/2019/200356/2 вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18). Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок пошкоджень автомобіля, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Наявність пошкоджень транспортного засобу підтверджується додатковим аркушем до Акту про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500170/2019/185 від 08.08.2019, яким встановлено такі пошкодження: пошкодження лівого та правого крила, переднього бамперу, фар, капоту, лобового скла (а.с.31-32). Вказані пошкодження безумовно впливають на вартість даного транспортного засобу та на різницю між вартостями аналогічних транспортних засобів, з урахуванням наявних у них пошкоджень, зокрема їх локалізації, впливу на можливість подальшої експлуатації такого транспортного засобу. Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння транспортних засобів не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків органом фіскальної служби наведено не було. Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2019 №UA101000/2019/200356/2, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості. При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів. Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Аналогіна правова позиція викладенеа Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а. Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.08.2019 №UA101000/2019/200356/2 є необґрунтованим та безпідставним. Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару, автомобіля марки JEEP GRAND CHEROKEE, кузов ( НОМЕР_1 ) 1C4RJEAG0FC235180. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, в тому числі винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2019/00722. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Совгира Д. І. Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.