Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/1334/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/1334/20 Головуючий у І інстанції: Попова О.Г. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 09 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірним висновку та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірним висновку Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису цивільного стану від 11.12.2019 року та зобов`язання внести зміни до актового запису про шлюб № 225 складеного 07 серпня 1971 року складеного Коростенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області при реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шляхом виправлення національності нареченої з "українка" на "полька". В обґрунтування позовних вимог зазначила, що прагне відновити та зберегти своє етнічне польське походження. Пояснила, що зверталась до відповідача із заявою, в якій просила внести зміни до актового запису про шлюб щодо національності нареченої з "українка" на "полька", до звернення додала рішення Коростенського міськрайонного суду від 05.07.2019 року у справі №279/2818/19, яким встановлено факт її польської національності але відмовлено у решті позову про зобов"язання відповідача внести зміни до актового запису. Проте, висновком Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису цивільного стану від 11.12.2019 року у внесенні змін до актового запису про шлюб відмовлено, з чим вона не погоджується. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним висновок Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису цивільного стану від 11.12.2019 року. Зобов"язано Коростенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису про шлюб № 225 складеного 07 серпня 1971 року складеного Коростенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шляхом виправлення національності нареченої з «українка» на «полька». З рішенням не погодився Коростенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) і подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Вказує, що позивач повторно звернулась до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з метою внесення змін до актового запису про шлюб щодо виправлення національності її, нареченої, з «українка» на «полька».Оскільки передбачених законом підстав для внесення змін до актового запису не встановлено, складено висновок про відмову у внесенні зміни національності. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду з порушеного питання та наявність судового рішення у справі №240/5670/18 за позовом ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису про шлюб. У відзиві ОСОБА_1 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить її відхилити. За клопотанням скаржника, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року, яким ліквідовано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області та утворено Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), та в порядку ст.52 КАС України, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду здійснено заміну первісного відповідача- Коростенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області його правонаступником - Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного спору, оскаржуваним висновкам та доводам скаржника, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Як встановив суд, та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Йосипівка, Чоповицького району Житомирської області. Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 та актовому запису про народження №18 від 02.04.1951 року батьками ОСОБА_1 вказані ОСОБА_3 , " поляк " та ОСОБА_4 , "українка". При реєстрації 07.08.1971 року шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 національність ОСОБА_1 у актовому записі №225 від 07.08.1971 вказано "українка" на підставі даних паспорту нареченої, у якому зазначення національності за чинним на той час законодавством було обов`язковим. Бажаючи відновити та зберегти своє етнічне польське походження, позивач у листопаді 2018 року звернулась до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою про внесення змін до актового запису про щлюб щодо її національності, проте 13.11.2018 Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області складено висновок , згідно якому ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису у зв`язку з відсутністю підстав (а саме помилок в актовому записі) у виправленні національності нареченої з "українка" на "полька" в актовому записі про шлюб № 225, складеного 07.08.1971 . Не погодившись з висновком, позивач звернулась до суду з відповідним позовом. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року у справі №240/5670/18 позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 скасовано, провадження у справі закрито з тих підстав, що спір не належить до вирішення в порядку адміністративного судочинства. В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в Коростенський міськрайонний суд Житомирської області (справа №279/2818/19) з заявою про встановлення факту національності. Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 05.07.2019 року заява ОСОБА_1 задоволена частково. Встановлено факт, що національність ОСОБА_1 - полька. У решті позову- щодо зобов`язання Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису про реєстрацію шлюбу,- відмовлено. На підставі даного рішення, позивач повторно, у листопаді 2019 року звернулась до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою про внесення змін до актового запису. Висновком Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису цивільного стану від 11.12.2019 року повідомлено позивача, що у зв`язку з відсутністю підстав (а саме помилок в актовому записі про шлюб), а рішення Коростенського міськарайонного суду від 05.07.2019 року у справі №279/2818/19 не може бути підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану відмовити у виправленні національності нареченої з «українка» на «полька» в актовому записі про шлюб № 225 складеного 07 серпня 1971 року Коростенським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулась в суд з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обов`язковості рішення суду у справі № 279/2818//19 та покликався на рішення Європейського суду з прав людини справа "Гарнага проти України" (Заява №20390/07) від 16.05.2013, в аналогічній справі щодо права особи на зміну по-батькові, порядок якого також не був передбачений діючим законодавством, визнано порушення Україною статті 8 Конвенції, оскільки державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Разом із тим, на переконання апеляційного суду, виходячи із контексту конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між його суб`єктами, такий висновок суд першої інстанції не можна визнати правильним з огляду на таке. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись із заявою до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, мала на меті внести зміни до актового запису про шлюб, виправивши зазначену національність її, як нареченої при реєстрації шлюбу, "українка" на "полька", у задоволенні якої позивачу було відмовлено. Таким чином, позивач, зазначаючи у позові про відмову Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у внесенні змін до актового запису, не порушувала питання про неправомірність дій суб`єкта владних повноважень, який вчинив запис її національності в актовому записі, а мала намір вирішити питання про внесення змін щодо національності у в ж е і с н у ю ч і записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17. До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи подібні правовідносини у справі № 810/2732/18 19.09.2019 р. При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, з огляду на таке. Положеннями частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила). Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та в яких зазначено про можливість оскарження його у судовому порядку. Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду. Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено н е п р а в и л ь н і с т ь таких записів та зазначено про в н е с е н н я до них конкретних змін. Відтак, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на рішення Коростенського міськрайонного суду від 05.07.2019 року у справі №279/2818/19, є помилковими. У частині першій статті 315 ЦПК наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення). Відповідно до статті 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. При цьому чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. Згідно зі статтею 300 ЦК особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки. Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила, зокрема, в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18. Таким чином, у зв`язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі. Частиною 1 ст.319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній справі, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи з порушенням правил юрисдикційної підсудності, колегія суддів доходить висновку що у відповідності до ч.1 ст.319 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) задовольнити частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірним висновку та зобов`язання вчинити дії,- закрити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.