Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/649/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/649/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 09 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Корольовського районного відділу у м.Житомирі Управління державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною відмови Корольовського районного відділу у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в оформленні та видачі його неповнолітній доньці ОСОБА_3 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та зобов`язати Корольовський районний відділ у м.Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Позов мотивований протиправною відмовою відповідача, викладеною у листі від 16.11.2019 року за № Б-37/6/1810/1154-19. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , відмовлено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги з посиланням на окремі обставини справи вказує, що в інтересах неповнолітньої дочки звернувся із заявою про видачу їй паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки, на що отримав відмову, яка мотивована запровадженням внутрішніх паспортів у формі ID-картки. Вважає, що відповідач порушує права та інтереси неповнолітньої доньки, відмовляючи у оформленні паспорта у формі книжечки. Також зазначає, що суд першої інстанції допустив неповноту в розгляді справи, не дослідив належним чином відмову відповідача та обґрунтував рішення доводами, викладеними у відзиві відповідача на позов. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати його доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у формі книжечки у зв`язку з його релігійними переконаннями та за результатами розгляду заяви надати письмову відповідь. (а.с.9) Корольовський районний відділ у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області листом від 16.11.2019 №Б-37/6/1810-19/1810/1154-19, роз`яснив позивачам, що для оформлення та видачу паспорта громадянина України необхідно звернутися особисто до територіального підрозділу міграційної служби за місцем реєстрації/фактичного проживання та надати передбачену законодавством заяву з переліком необхідних документів. Разом з тим, в листі роз`яснено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у відповідності до чинного законодавства та що підстави для видачі паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ відсутні. Не погоджуючись з відмовою, позивач, в інтересах неповнолітньої доньки звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб, визначений чинним законодавством України та у межах своїх повноважень. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 5 Законів України «Про громадянство України» (Закон №2235-III) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Так, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний Герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Отже, чинним Положенням передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України. Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. Отже, вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки. Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України. Оформлення та видача паспорта регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (Порядок №302). Згідно з п.п.1 п.7 Порядку №302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Пунктом 1 Розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (Тимчасовий порядок), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 встановлено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Пунктом 35 Порядку №302, пунктом 13 Положення №2503-ХІІ, Пунктом 1 Розділу III «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку визначено перелік документів, які необхідно подати заявнику для оформлення паспорта. Відповідно до пп. 1 п. 3 Розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку територіальні підрозділи Державної міграційної служби України здійснюють оформлення і видачу паспорта особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є особисте звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів. Згідно із до п. 8 Розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви. Відповідно до п.26 Порядку №302, після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування. Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п.27 Порядку № 302). Колегія суддів зазначає, що позивач та його донька із заявою встановленого зразка до уповноваженого органу не зверталися, а лише подав заяву в порядку Закону України "Про звернення громадян". Згідно матеріалів справи, зокрема, заяви позивача від 09.11.2019 (а.с. 9), остання не містить всіх відомостей, передбачених додатком № 1 до Порядку № 320, та не містить переліку документів, визначеними у п. 13 Положення № 2503-XII, що є передумовою для розгляду питання щодо видачі паспорту у формі паспортної книжечки. Тобто, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 не звертався до відповідачів із заявою, оформленою відповідно до пункту 13 вказаного Положення та з доданням до неї вказаного переліку документів. Отже, враховуючи те, що обов`язковий перелік документів позивачем до заяви не долучався на розгляд відповідачам, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для висновку про порушення прав позивача з боку відповідача відсутні. Щодо посилань скаржника на застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду наведених постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Обов`язковими ознаками цієї зразкової справи для застосування викладеної правової позиції у постанові від 19.09.2018 по справі № 806/3265/17 є: 1) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ; 2) відповідач - територіальні органи ДМС України; 3) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ. Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що справа, яка перебуває на розгляді в апеляційному суді, не відповідає вказаним ознакам, оскільки у цих правовідносинах відсутня відмова відповідача про видачу паспорта у формі книжечки. Предметом спору у справі №806/3265/17 були вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Разом з тим, у даній справі відповідач не відмовляв позивачу у видачі паспорту у формі книжечки з підстав ненаданням особою згоди на обробку персональних даних. Відповідь відповідача стосувалася того, що позивач звернувся про видачу паспорта до відповідача у невстановлений спосіб, через що йому було роз`яснено порядок звернення та необхідність подання передбачених законодавством документів. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позові необхідно відмовити, оскільки за відсутності подання необхідних документів для видачі паспорта (заяви про видачу паспорта відповідного зразка, свідоцтва про народження; двох фотокарток розміром 35х45 мм) відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка, невиконання обов`язку щодо подання належного пакету документів звільняє відповідача від обов`язку приймати відповідні рішення за результатом розгляду заяви позивача від 09.11.2019 р. Отже, право неповнолітньої ОСОБА_2 на оформлення та видачу паспорта відповідачем на даний час не порушене, крім цього, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду за судовим захистом у випадку, коли ним буде дотримано всіх необхідних процедур при поданні документів для отримання паспорта, проте відповідачем за наслідками розгляду заяви буде відмовлено у задоволенні видачі паспорта у формі книжечки. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 09 липня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.