Постанова КЦС ВС № 760/4478/13-ц

Постанова Іменем України 02 липня 2020 року м. Київ справа № 760/4478/13-ц провадження № 61-15124 св 19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., учасники справи: заявники (стягувачі): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; заінтересовані особи: начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Богдан Ігорович, головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченко Сергій Павлович; провідний спеціаліст відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Александрова Ірина Володимирівна, начальник відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Хорішко Олександр Олександрович, Міністерство юстиції України, ОСОБА_4 ; розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Таргоній Д. О., Приходька К. П., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У січні 2013 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність органів і посадових осіб відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві), що пов`язані з організацією виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за №2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року. Також у березні 2013 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду скаргу на дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., щодо виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за № 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 травня 2013 року вимоги за вказаними скаргами об`єднано в одне провадження. Скарги мотивовані тим, що 19 і 26 серпня 2009 року у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві ними було подано шість виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва від 18 і 19 серпня 2009 року із заявами про відкриття виконавчого провадження. 01 і 02 вересня 2009 року державний виконавець Татарчук О. В. винесла постанови про відкриття виконавчих проваджень за №14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 (або за № № 1256, 1266, 1267, 1268, 1269 і 1270) з виконання вказаних вище шести виконавчих листів. 11 вересня 2009 року державний виконавець Татарчук О. В., не направивши сторонам шести виконавчих проваджень жодної копії із вказаних постанов про відкриття виконавчого провадження, незаконно, на їх думку, винесла постанову про об`єднання виконавчих проваджень №№ 1256, 1266, 1267, 1268, 1269 і 1270 у зведене за № 1256 (ВП 15416426), яка була скасована ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року На початку 2010 року у зв`язку з тим, що зведене виконавче провадження зупинено не було, то відбулася перереєстрація шести виконавчих проваджень, а саме такі їх внутрішні номери як 1256, 1266, 1267, 1268, 1269 і 1270, замінено на такі номери як №№ 247/1256, 252а/1266, 252/1267, 253/1268, 254/1269, 255/1270. Незважаючи на подану заявниками інформацію у заявах про відкриття виконавчого провадження, а саме на наявність відомостей щодо боржника, державний виконавець Татарчук О. В. відверто ігнорувала факт: утримання боржника під вартою, що підтверджується відсутністю у матеріалах зведеного виконавчого провадження запитів до слідчого ізолятора № 13 м. Києва цього державного виконавця у період з вересня 2009 року по 18 травня 2010 року, факт наявності у нього нерухомого майна, належного йому на праві власності, зазначеного у заявах про відкриття виконавчого провадження, факт наявності у боржника дружини. 18 травня 2010 року постановою в. о. начальника відділу Гоція Б. І. незаконно і безпідставно задоволено невмотивований самовідвід державного виконавця Татарчук О. В., а 20 травня 2010 року затвердив акт прийомки- передачі перереєстрованих на початку 2010 року шести виконавчих проваджень за №№ 247/1256, 252а/1266, 252/1267, 253/1268, 254/1269, 255/1270 від державного виконавця Татарчук О. В. до державного виконавця Александрової І. В. Зазначали про неналежне виконання державним виконавцем Шевченко С. П. обов`язку, покладеного на нього статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 04 листопада 2010 року, з його боку також мала місце і абсолютна бездіяльність до 28 січня 2013 року і з 08 лютого 2013 року по 19 лютого 13 року, що є порушенням прав стягувачів на виконання виконавчих листів у зведеному виконавчому провадженні № 1256, яке з 2010 року було перереєстровано на № 247/1256. Крім того, заявники вказували, що бездіяльність державного виконавця Шевченка С. П. з 29 січня 2013 року по 19 червня 2013 року встановлена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року, Зазначали про бездіяльність начальників ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Іванець Г. О., Гоція Б. І. з 22 жовтня 2009 року по 19 червня 2013 року, що у сукупності із бездіяльністю їх підлеглих і стало причиною для повернення 20 червня 2013 року виконавчих листів Солом`янського районному суду м. Києва за №№ 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року без виконання, зокрема є ознаки вини Гоція Б. І. , Шевченка С. П. , Александрової І. В. , які, на переконання заявників, намагалися за рахунок робочого часу скасувати в апеляційному порядку ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року. 29 січня 2013 року державний виконавець Шевченко С. П. незаконно, на їх думку, постановив шість мотивованих постанов про поновлення виконавчих проваджень за №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745, після чого постановив шість постанов про виведення цих виконавчих проваджень із зведеного за № 15416426, так як ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року скасовано постанову державного виконавця від 11 вересня 2009 року про об`єднання цих виконавчих проваджень у зведене. За наявності станом на 29 січня 2013 року зведеного виконавчого провадження № 36358494 державний виконавець Шевченко С. П. постановив шість постанов про приєднання цих виконавчих проваджень до зведеного № 36258494. 18 лютого 2013 року вони отримали з Шевченківського районного суду м. Києва копії ухвал від 08 лютого 2013 року, якими відмовлено у задоволенні подання від 29 січня 2013 року головного державного виконавця Шевченко С. П. про примусове проникнення у квартиру АДРЕСА_1 з підстав ненадання ним даних про іншого співвласника цієї квартири і того, що державний виконавець не спробував увійти в цю квартиру боржника у 2013 році, тобто у період з 01 січня 2013 року по 28 січня 2013 року під час зупинення зведеного виконавчого провадження № 1256. Вважали, що головний державний виконавець Шевченко С. П. не може брати участі у зведеному виконавчому провадженні № 36258494 і підлягає відводу, оскільки є зацікавленим у результаті виконання рішення, приховує від них текст постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 36259494. 29 червня 2013 року по пошті рекомендованою кореспонденцією вони отримали копії 12 постанов від 20 червня 2013 року, а саме про виведення вказаних шести виконавчих проваджень із зведеного виконавчого провадження № 36258494 і про повернення шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за №№ 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року. Повернення виконавчого документа стягувачеві відбувалося на підставі пунктів 2 і 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» і з тих міркувань, що прокуратурою 05 жовтня 2002 року накладено в рамках кримінальної справи № 62-2222 арешт на все майно Свердлова 0. 0. (боржника), яке описано 22 жовтня 2002 року і складається з: 1/2 частини квартири і 1/3 частини іншої квартири, телевізора, холодильника, телефону, музичного центру і таке інше, іншого майна державним виконавцем Шевченко С. П. не виявлено 20 червня 2013 року у постановах про виведення кожного з шести виконавчих проваджень із зведеного головний державний виконавець Шевченко С. П. встановив, що відповідно до пункту 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, встановлено, що за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця, і постановив вивести виконавчі провадження за №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Таким чином, головний державний виконавець Шевченко С. П. у цій категорії постанов про виведення кожного з шести виконавчих проваджень із зведеного, так і не встановив тих підстав, що свідчать про необхідність вчинити дію по завершенню проведення виконавчих дій у шести конкретних виконавчих провадженнях, за конкретними виконавчими документами. Державний виконавець Шевченко С. П. незаконно, на їх думку, повернув виконавчі листи, так як безпідставно вважав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, і що здійснені ним, як державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна, виявилися безрезультатними, хоча він нічого не розшукував; що наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Усупереч частини другої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, передбачених пунктом 9 частини першої статті 47 цього Закону, державний виконавець не склав акт, тому на акт про наявність заборони звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також про неможливість проведення інших виконавчих дій, державний виконавець не посилався. Крім того, державним виконавцем відповідно до цього Закону не вжито заходи щодо розшуку іншого майна, а, відтак, бездіяльність головного державного виконавця Шевченко С. П. при виконанні виконавчих листів у період з 29 січня 2013 року по 19 червня 2013 року є протиправною. При цьому, боржник ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_8 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 червня 1994 року. Частки квартир, якими володіє спільно ОСОБА_4 з іншими особами є встановленими свідоцтвом про право на спадщину і свідоцтвом про право власності на житло, що підтверджується довідкою комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації». Державний виконавець Шевченко С . П ., як і попередні державні виконавці, протиправно не встановлював ні сімейний статус ОСОБА_4 , ні майно, яке ОСОБА_8 придбавалося з 23 лютого 2002 року і до 19 червня 2013 року і набувало статусу об`єкту спільної сумісної власності подружжя. Опис майна проводився, але державний виконавець не перевіряв з 12 квітня 2013 року по 19 червня 2013 року наявність зазначеного в описі майна і не вживав заходи щодо виявлення іншого майна засудженого, яке підлягає конфіскації і на яке можливо звернути стягнення для виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва, а виявити нове майно, яке державний виконавець має включити до опису, можливо лише шляхом отримання дозволу суду на примусове входження до квартири боржника, чого державним виконавцем Шевченко С. П. зроблено не було. Отже, станом на червень 2013 року не встановлено факту відсутності майна боржника у квартирі АДРЕСА_1 , де проживала і була зареєстрована дружина боржника до 06 серпня 2009 року, державний виконавець не звертався до суду для визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з дружиною. Заявники посилалися на те, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року у справі № 2-23-1/09, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання усіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, фізичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Вважали, що відсутні підстави для закінчення кожного виконавчого провадження, а, відтак, й підстави для застосування головним державним виконавцем Шевченко С. П. пункту 3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, відсутні і підстави для прийняття ним постанов про виведення із зведеного виконавчого провадження № 36258494 таких виконавчих проваджень як №№ 14817018, 14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745 з виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року. Вважали постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченко С. П. за №№ 14817018,14816799, 14816630, 14816411, 14816192 та 14811745 від 20 червня 2013 року про виведення із зведеного виконавчого провадження № 36258494 вказаних виконавчих проваджень незаконними, так як їх прийнято з порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Посилання державного виконавця в постановах на неможливість виконати виконавчі документи, у зв`язку із встановленою забороною щодо звернення стягнення на майно чи грошові кошти боржника, а також неможливістю проведення інших виконавчих дій, є неправомірними. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження не міститься будь-яких доказів відсутності іншого майна боржника, на яке можна звернути стягнення, що мало б бути обов`язковою умовою застосування пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Також вважали, що дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченко С. П. є протиправними, дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. викликають сумніви у неупередженості. Ураховуючи викладене, уточнивши вимоги скарг, заявники просили суд: прийняти доповнення до їхніх вимог та при задоволенні вимоги про скасування постанов про повернення виконавчого листа, виданих у зв`язку з невиявленням іншого майна і набранням законної сили вироку суду про засудження боржника із конфіскацією майна, задовольнити і похідну вимогу та визнати протиправними дії головного державного виконавця Шевченка С. П. щодо встановлення 20 червня 2013 року при прийнятті постанови про повернення виконавчого листа факту відсутності у боржника іншого майна, крім того, що описано у жовтні 2002 року і арештовано, за наявності у боржника дружини, об`єктів права спільної сумісної власності подружжя і при набутті нею майна і доходів до 20 червня 2013 року, але після 22 жовтня 2002 року, як наслідок її підприємницької діяльності на території України; визнати протиправними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягають у виведенні 20 червня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 у зв`язку із завершенням проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 за шістьма виконавчими листами Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09, та такими, що порушили права заявників на виконання виконавчих документів; встановивши незаконність шести постанов головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за №2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, скасувати їх; встановивши незаконність шести постанов головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та №1 4811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494, скасувати їх; зобов`язати головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. поновити права заявників шляхом відновлення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та №14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та шляхом приєднання кожного з цих шести виконавчих проваджень за №14817018, №14816799, №14816630, №14816411, №14816192 та №14811745 до зведеного виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_4, 1962 року народження, засуджений вироком апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2012 року; винести окрему ухвалу щодо головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., оскільки з його боку є зловживання владою; визнати протиправною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо оскаржених заявниками постанов від 20 червня 2013 року і бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., що мала місце з 08 лютого 2013 року по 19 червня 2013 року, унаслідок якої виконавчі листи повернуті без виконання; зобов`язати головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. звернутись із запитом щодо майна ОСОБА_4 до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», увійти до квартири АДРЕСА_1 з понятими у присутності заявників; звернутись до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникнення у вказану квартиру та із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно із іншими особами, яке не описувалось і здобуто внаслідок підприємницької діяльності дружини боржника - ОСОБА_8 ; вчинити інші дії, направлені на виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року; встановивши обставини, що викликали в заявників сумнів у неупередженості начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І . та головного державного виконавця Шевченка С. П. при внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення до квартири ОСОБА_4 та під час приховування 21 лютого 2013 року постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене № 36258494, визнати бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця Шевченка С. П. щодо виконання ними зобов`язання заявити самовідвід протиправною; зобов`язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. видати заявникам копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 у зведене № 36258494; зобов`язати головного державного виконавця Шевченка С. П. провести у присутності заявників та експерта опис рухомого та нерухомого майна боржника, розташованого у Шевченківському районі м. Києва по вказаній адресі; визнати протиправними дії (бездіяльність) начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця Шевченка С. П. при складенні та внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованого належними доказами та аргументами подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення у квартиру і протиправною бездіяльність при його судовому розгляді, за наявності підстав для оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року; встановивши вину головного державного виконавця Шевченка С. П., начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. у непоновленні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих проваджень з виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року і у невиконанні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих листів № 2-23-1/09 з огляду на зміст запиту начальника ВДВС від 04 листопада 2010 року, адресованого судді Демидовській А. І., визнати бездіяльність цих посадових осіб ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві протиправною і такою, що порушила право заявників на своєчасне поновлення виконавчих проваджень, на їх об`єднання у зведене, на їх приєднання до зведеного, на арешт і оголошення заборони на відчуження 1/2 частини квартири боржника, на опис та оцінку арештованого майна, на звернення стягнення на майно боржника; визнати протиправними дії провідного спеціаліста відділу контролю та організації за виконанням рішень УДВС ГУЮ у м. Києві Александрової І. В. з подачі 13 листопада 2012 року апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20 червня 2012 року у справі № 4-с-40/12 та такими, що є втручанням в діяльність головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. по виконанню виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року, і перешкоджало своєчасному виконанню ним покладених на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, в якій зазначити: підстави перевірки цих виконавчих проваджень, строки проведення перевірки, у мотивувальній частині: реквізити виконавчих проваджень, дату відкриття виконавчих проваджень, державного виконавця, який здійснює виконання; опис дій (бездіяльності) державного виконавця, документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (бездіяльності, документа); у резолютивній частині: висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні; особу, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строки виконання даної постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок її оскарження; визнати протиправними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченко С. П., які полягають у прийнятті клопотання ОСОБА_12 від 12 квітня 2013 року з додатками до матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1 /09 від 18 і 19 серпня 2009 року; визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченко С. П., які полягають у нез`ясуванні з 30 січня 2013 року по 19 червня 2013 року сімейного стану боржника ОСОБА_4 і у невиявленні майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_8 , невирішенні питання про виділ частки майна ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя; визнати оскаржені дії, рішення і бездіяльність заінтересованих осіб, такими що мають дискримінаційний характер. Короткий зміст судових рішень Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 20 червня 2014 року, об`єднані скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягають у виведенні 20 березня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 у зв`язку із завершенням проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 за шістьма виконавчими листами від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, та такими, що порушили права заявників на виконання виконавчих документів. Скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва. Скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С.П. від 20 червня 2013 року про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Зобов`язано головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С.П. поновити права ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_2 шляхом відновлення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та шляхом приєднання кожного з цих шести виконавчих проваджень за № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 до зведеного виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_4 , 1962 року народження. Визнано протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. щодо незаконних всіх оскаржених заявниками постанов від 20 червня 2013 року, отриманих ними 29 червня 2013 року по пошті, і бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. м. Києві Шевченка С. П., що мала місце з 18 лютого 2013 року по 19 червня 2013 року, внаслідок якої виконавчі листи повернуті без виконання. Зобов`язано головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. звернутись із запитом щодо майна ОСОБА_4 до державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр державного земельного кадастру»), звернутись до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникнення у квартиру АДРЕСА_1 та із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким від володіє спільно із іншими особами, яке не описувалось і здобуте внаслідок підприємницької діяльності дружини боржника - ОСОБА_8 , вчинити інші дії, направлені на виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року. Зобов`язано начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. видати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене № 36258494. Визнано протиправними дії (бездіяльність) начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. та головного державного виконавця Шевченка С. П. при складенні та внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованого належними доказами та аргументами подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення в квартиру і протиправною бездіяльність при його судовому розгляді, за наявності підстав для оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року. Визнано бездіяльність головного державного виконавця Шевченка С. П., начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. протиправною і такою, що порушила право заявників на своєчасне поновлення виконавчих проваджень, на їх об`єднання у зведене, на їх приєднання до зведеного, на арешт і оголошення заборони на відчуження 1/2 частини квартир боржника, на опис та оцінку арештованого майна, на звернення стягнення на майно боржника. Зобов`язано начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року та від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, у якій зазначити: підстави перевірки цих виконавчих проваджень, строки проведення перевірки, у мотивувальній частині: реквізити виконавчих проваджень, дату відкриття виконавчих проваджень, державного виконавця, який здійснює виконання, опис дій (бездіяльності) державного виконавця, документ виконавчого провадження, які визнаються незаконними, та посилання на норму закону з обґрунтуванням незаконності відповідних дій (бездіяльності, документа); у резолютивній частині: висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій (бездіяльності) державного виконавця у виконавчому провадженні, особу, яка зобов`язана вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови, строки виконання даної постанови, коло осіб, яким надсилаються копії постанови, та порядок її оскарження. Визнано протиправними дії начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П., які полягають у прийнятті клопотання ОСОБА_12 від 12 квітня 2013 року з додатками до матеріалів виконавчого провадження з виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 і 19 серпня 2009 року. Визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Шевченка С. П., які полягають у нез`ясуванні з 30 січня 2013 року по 19 червня 2013 року сімейного стану боржника ОСОБА_4 і у невиявленні майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_8 , невирішенні питання про виділ частки майна ОСОБА_4 із спільної сумісної власності подружжя. У задоволенні решти вимог скарг відмовлено. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2014 року ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року та від 20 червня 2014 року скасовано з передачею скарг на новий судовий розгляд. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року об`єднані скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без розгляду. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року в частині залишення без розгляду об`єднаних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо: визнання протиправними дій головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягають у виведенні виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 у зв`язку із завершенням проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 за шістьма виконавчими листами від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва, та такими, що порушили права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на виконання виданих виконавчих листів; встановлення незаконності шести постанов від 20 червня 2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року у справі № 2- 23-1 /09 Солом`янського районного суду м. Києва та їх скасування; встановлення незаконності шести постанов від 20 червня 2013 року головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. про виведення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494, їх скасування; зобов`язання головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. поновити права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шляхом відновлення виконавчого провадження № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янського районного суду м. Києва та приєднати кожне з цих шести виконавчих проваджень за № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 до зведеного виконавчого провадження № 36258494; винесення окремої ухвали щодо головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. оскільки з його боку є зловживання владою; визнання протиправною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо незаконних оскаржених постанов головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року; зобов`язання головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. звернутися із запитом щодо майна ОСОБА_4 до ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України, вийти до квартири АДРЕСА_1 з понятими у присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; звернутись до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникненням у квартиру АДРЕСА_1 ; і з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, яке не описувалося і здобуто внаслідок підприємницької діяльності дружини боржника - ОСОБА_8 ; встановлення обставини, що викликали у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 сумнів у неупередженості начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. при внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення до квартири ОСОБА_4 та під час приховування 21 лютого 2013 року постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене провадження № 36258494, визнання бездіяльності начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. щодо виконання ними зобов`язання заявити самовідвід протиправною; зобов`язання начальника ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. видати копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене провадження № 36258494; зобов`язання головного державного виконавця Шевченка С. П. провести в присутності стягувачів та експерта опис рухомого і нерухомого майна боржника, розташованого у Шевченківському районі м. Києва за вказаною адресою; визнання протиправними дій (бездіяльності) начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П. при складенні і внесенні до Шевченківського районного суду м. Києва необґрунтованого належними доказами та аргументами подання від 29 січня 2013 року про примусове проникнення у квартиру і протиправною бездіяльність при його судовому розгляді; встановлення вини головного державного виконавця Шевченка С. П., начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. у непоновленні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих проваджень з виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року і 19 серпня 2009 року і у не виконанні станом на 29 грудня 2012 року виконавчих листів № 2-23-1/09, визнання бездіяльності цих посадових осіб ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві протиправною і такою, що порушила право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на своєчасне поновлення виконавчих проваджень, на їх об`єднання у зведене провадження, на їх приєднання до зведеного провадження, на арешт і оголошення заборони на відчуження 1/2 частинка квартири боржника, на опис та оцінку арештованого майна, на звернення стягнення на майно боржника; зобов`язання начальника ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 по виконанню виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року і 19 серпня 2009 року; визнання протиправними дій начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоція Б. І., головного державного виконавця Шевченка С. П., які полягають у прийнятті клопотання ОСОБА_12 від 12 квітня 2013 року з додатками до матеріалів виконавчого провадження, виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва № 2-23-1/09 від 18 серпня 2009 року і від 19 серпня 2009 року; визнання оскаржених дій, рішень і бездіяльності заінтересованих осіб такими, що мають дискримінаційних характер, скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16 квітня 2015 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2014 року залишено без змін. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П., які полягали у виведенні 20 червня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про виведення виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва, із зведеного виконавчого провадження № 36258494. Визнано неправомірними та скасовано постанови головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченка С. П. від 20 червня 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва. Визнано неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоція Б. І. щодо бездіяльності головного державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С. П. та визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С. П. при виконанні шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва, у виконавчому провадженні № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745. Зобов`язано начальника Шевченківського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) у м. Києві Гоція Б. І. видати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копії постанови, якою об`єднано виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_4 , у зведене під № 36258494. Зобов`язано начальника Шевченківського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Б. І. винести постанову про перевірку виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192 та № 14811745 з примусового виконання шести виконавчих листів, виданих 18 серпня 2009 року та 19 серпня 2009 року за № 2-23-1/09 Солом`янським районним судом м. Києва. У задоволенні решти вимог скарг відмовлено. Ухвала суд першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець не вжив достатніх заходів щодо примусового виконання судового рішення, не використав всіх передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов) прав під час здійснення виконавчого провадження. В ході розгляду справи знайшли своє підтвердження посилання скаржників на невідповідність вимогам закону дій державного виконавця в рамках виконання шести виконавчих листів Солом`янського районного суду м. Києва за № 2-23-1/09, виданих 18 і 19 серпня 2009 року на примусове виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2009 року. Зокрема такими, що не відповідають вимогам закону, суд першої інстанції визнав дії державного виконавця при виведенні 20 червня 2013 року виконавчих проваджень № 14817018, № 14816799, № 14816630, № 14816411, № 14816192, № 14811745 із зведеного виконавчого провадження № 36258494 та при поверненні вказаних виконавчих листів стягувачам неправомірними. Повернення виконавчих документів стягувачам державним виконавцем було обґрунтовано тим, що 05 жовтня 2002 року в рамках кримінальної справи № 62-2222 накладено арешт на все описане 22 жовтня 2002 року майно боржника ОСОБА_4 , відтак, звернення стягнення на майно боржника є неможливим. При цьому іншого майна боржника виконавцем виявлено не було, проте державним виконавцем не було вжито усіх передбачених законом дій щодо виявлення іншого майна боржника, на яке може бути звернуте стягнення. Зокрема, державний виконавець не звертався до суду з відповідними поданнями щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Наведене свідчить, що державний виконавець не вжив достатніх заходів щодо примусового виконання судового рішення, не використав всіх передбачених статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов, прав під час здійснення виконавчого провадження. За таких умов правові підстави для повернення виконавчих листів стягувачам були відсутні. Також наявні підстави для визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу державної виконавчої служби, який в порушення покладеного на нього положеннями статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних постанов, обов`язку з контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем, такого належного контролю виконання судового рішення не здійснював, в силу чого така бездіяльність останнього не може вважатися правомірною. Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року визнано відвід суддів Журби С. О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П., заявлений 01 липня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , зловживанням процесуальними правами останніх. Залишено заяву про відвід суддів Журби С. О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П. без розгляду. Застосовано до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, який підлягає стягненню в дохід державного бюджету у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає по 6 021 грн з кожної. Ухвала суду про накладення штрафу у зв`язку із зловживанням процесуальними правами мотивована тим, що заявниками в рамках розгляду справи апеляційному суду неодноразово заявлялися відводи, які фактично по суті були вмотивовані незгодою цих заявників з процесуальними рішеннями, ухваленими судом у цій справі. Також ці відводи заявлялися на підставі непідтверджених належним чином доводів, як і на підставі доводів, що вже були оцінені та відхилені судом. При цьому в ухвалах суду від 27 травня 2019 року та від 06 червня 2019 року про визнання заявлених відводів необґрунтованими, як і в ухвалах суду від 28 травня 2019 року та 07 червня 2019 року про відмову у задоволенні таких відводів, судом неодноразово наголошувалося заявникам на неприпустимість порушення процесуальних норм. Незважаючи на наведене, 01 липня 2019 року до суду апеляційної інстанції була подана чергова заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відвід колегії суддів, яка обґрунтована незгодою заявників з процесуальними рішеннями колегії, доводами, які вже неодноразово були предметом оцінки суду, як і доводами, які не містять жодного підтвердження та належного обґрунтування. Вказані заяви про відвід були подані до суду безпосередньо перед усіма призначеними по справі судовими засіданнями, відтак, такі дії заявників спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки по справі сумарно апеляційним судом було призначено три судових засідання, що загальною сумарною тривалістю на момент вирішення даної заяви складає близько 6 годин, які було витрачено виключно на розгляд та вирішення заяв про відвід, без можливості здійснювати розгляд справи по суті. Зважаючи на викладене, колегія суддів оцінила дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які виразилися у заявленні завідомо безпідставних та необгрунтованих відводів, такими, що направлені на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, а, відтак, зловживанням вказаними особами їх процесуальними правами. Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року визнано відвід суддів Журби С. 0., Таргоній Д. О. та Приходька К. П., заявлений 01 липня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зловживанням процесуальними правами останніх. Залишено заяву про відвід суддів Журби С .О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П. без розгляду. Застосовано до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у зв`язку з повторним зловживанням процесуальними правами захід процесуального примусу у вигляді штрафу, який підлягає стягненню в дохід державного бюджету у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає по 6 021 грн з кожної. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, ураховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року неодноразові заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відвід, які обґрунтовувалися саме незгодою з процесуальними рішеннями суду, були визнані такими, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджанню розгляду справи, відтак, кваліфіковані як зловживання процесуальними правами, у зв`язку з чим до вказаних осіб був застосований захід процесуального примусу у вигляді штрафу, а також зважаючи на нове заявлення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відводу колегії суддів, який знову ж таки вмотивовано незгодою з процесуальними рішеннями колегії судів, суд оцінює такі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як повторне зловживанням вказаними особами їх процесуальними правами. Короткий зміст вимог касаційних скарг. У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційні скарги на ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року, в яких просили оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року відкрито та витребувано цивільну справу № 760/4478/13-ц з Солом`янського районного суду м. Києва. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року відкрито. У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи осіб, які подали касаційні скарги Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року є ідентичними і мотивовані тим, що суддею апеляційного суду Журба С. 0 . порушено вимоги щодо безсторонності суду, оскільки ним не було постановлено ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги державного виконавця Красноштан І. Л., яка мала недоліки, зокрема в частині повноважень державного виконавця представляти орган ДВС. Зазначали, що висновки колегії суддів апеляційного суду в ухвалах від 01 липня 2019 року не відповідають обставинам справи і є порушення норм матеріального, процесуального права, в ухваленні судових рішень про стягнення штрафів брали участь судді, яким заявлено обґрунтовані, на їх думку, відводи, оскільки вони не були вчасно повідомлені про подання органом ДВС апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року, апеляційним судом не було перевірено повноважень державного виконавця Красноштан І. Л., відтак, у них виникли підозри у зацікавленості колегії суддів у задоволенні апеляційної скарги державного виконавця Красноштан І. Л. Відзив на касаційні скарги не надійшов. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, при вирішенні питання про відвід колегії суддів Після відкриття апеляційних проваджень за апеляційними скаргами старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. та за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року перше судове засідання було призначене на 27 травня 2019 року. В день засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заяву про відвід колегії суддів та секретаря судового засідання, мотивуючи її безпідставним з точки зору заявником відкриттям апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду 27 травня 2019 року заявлений відвід було визнано невмотивованим з тих підстав, що чинним процесуальним законом не дозволяється заявляти відвід судді з підстав незгоди з його процесуальним рішенням. Окремо зазначено, що заявлення відводу з недоведених підстав також є неприпустимим. Також судом було відмовлено у задоволенні відводу секретарю судового засідання. Після визнання вказаного відводу невмотивованим, вирішення питання щодо такого відводу відповідно до положень частини третьої статті 40 ЦПК України було передано до канцелярії суду для визначення в порядку автоматизованого розподілу судді, який мав розглянути питання щодо заявленого відводу. Ухвалою судді Київського апеляційного суду Кулікової С. В. від 28 травня 2019 року у задоволенні заяви про відвід складу колегії суддів у справі було відмовлено. Вказаною ухвалою суду було роз`яснено про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Констатовано й безпідставність інших доводів заявників щодо упередженості складу суду. Наступне судове засідання у справі було призначене на 06 червня 2019 року. Безпосередньо перед судовим засіданням до канцелярії суду була подана нова заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відвід складу суду та секретаря судового засідання. В якості підстави для заявлення такого відводу заявники зазначили сумніви у безсторонності та неупередженості складу колегії суддів та секретаря судового засідання, які вони обґрунтовували відсутністю з їх точки зору права у старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. подавати апеляційну скаргу у цій справі, відтак, незгодою з постановленою судом у зв`язку з такою скаргою ухвалою про відкриття апеляційного провадження. В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заявлений відвід підтримали, додатково доповнивши його від свого імені новою заявою про відвід головуючому судді у справі та секретарю судового засідання на підставі аргументів, що по суті зводилися з незгодою з призначенням судом судового засідання на 06 червня 2019 року та порядком виклику учасників справи в судове засідання. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у задоволенні відводу секретаря судового засідання було відмовлено, відводи, заявлені колегії суддів та головуючому судді по справі, визнано не обґрунтованими, заяви про відвід в порядку статті 40 ЦПК України передано для вирішення іншому судді, який не входить до складу колегії суддів, що розглядає справу. Ухвалою судді Київського апеляційного суду Мережко М. В. від 07 червня 2019 року у задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів та головуючому судді у справі відмовлено. В якості підстави для такого рішення суд зазначив недоведеність та необґрунтованість доводів заяви про відвід, а також той факт, що частина доводів вже були заявлені заявниками в якості підстави для відводу складу суду та були відхилені судом після їх розгляду. Окремо також в черговий раз була зазначена встановлена законом недопустимість заявлення відводу у зв`язку з незгодою з процесуальними рішеннями, ухваленими судом у цій чи іншій справі. Наступне судове засідання у справі було призначене на 01 липня 2019 року. Безпосередньо перед судовим засіданням до канцелярії суду була подана нова заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів у цій справі. В якості обґрунтування такого відводу заява містить посилання заявників на незгоду з відкриттям судом апеляційного провадження за скаргою старшого державного виконавця Шевченківського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Красноштан І. Л. та призначенням одного із засідань у справі на 06 червня 2019 року. Окремо заява про відвід містила посилання на незгоду заявників з ухвалою судді Київського апеляційного суду Мережко М. В., постановленою при вирішенні заявленого цими ж заявниками попереднього відводу складу колегії у даній справі, а також незгодою із прийнятими рішеннями суддею Солом`янського районного суду м. Києва Усатовою І. А. в іншій справі, на підставі чого заявники стверджували про втручання складу колегії у даній справі у діяльність вказаних суддів. Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року визнано відвід суддів Журби С. О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П., заявлений 01 липня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , зловживанням процесуальними правами останніх. Залишено заяву про відвід суддів Журби С. О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П. без розгляду. Застосовано до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, який підлягає стягненню в дохід державного бюджету у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає по 6 021 грн з кожної. Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року визнано відвід суддів Журби С. О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П., заявлений повторно 01 липня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зловживанням процесуальними правами останніх. Залишено заяву про відвід суддів Журби С. О., Таргоній Д. О. та Приходька К. П. без розгляду. Застосовано до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у зв`язку з повторним зловживанням процесуальними правами захід процесуального примусу у вигляді штрафу, який підлягає стягненню в дохід державного бюджету у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає по 6 021 грн з кожної. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Частиною третьою статті З ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують. Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Згідно з частинами першою, другою статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року). Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року). Верховний Суд виходить з того, що відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді. Оцінюючи доводи заяв про відвід суддям, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заяви про відвід, як і дана заява, були подані до суду безпосередньо перед усіма призначеними по справі судовими засіданнями, та оцінює це як дії, спрямовані на затягування розгляду справи, оскільки по справі сумарно апеляційним судом було призначено три судових засідання, що загальною сумарною тривалістю на момент вирішення даної заяви складає близько шести годин, які було витрачено виключно на розгляд та вирішення заяв про відвід, які обґрунтовані незгодою із процесуальними рішеннями суду апеляційної інстанції, без можливості здійснювати розгляд справи по суті. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що вищевказані дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 свідчать про зловживання ними процесуальними правами та вчинення дій з метою затягування та перешкоджання розгляду справи. З урахуванням того, що станом на 01 липня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 2007 грн, апеляційний суд визначив розмір штрафу у межах, встановлених процесуальним законом. Відповідно до статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Суд з метою запобігання зловживанням правами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов`язків, що не спростовує принцип змагальності сторін. Обмеження чи позбавлення процесуального права повинно застосовуватися судом відповідно до принципу пропорційності, якого суд апеляційної інстанції у цій справі дотримався. В обґрунтування вимог касаційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зазначали, що суддею апеляційного суду Журбою С. О. порушено вимоги щодо безсторонності суду, оскільки ним не було постановлено ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги державного виконавця Красноштан І. Л., яка мала недоліки, зокрема в частині повноважень державного виконавця представляти орган ДВС. Вказані доводи касаційних скарг є безпідставними, оскільки заявниками в рамках розгляду справи апеляційному суду неодноразово заявлялися відводи, які фактично по суті були вмотивовані незгодою цих заявників з процесуальними рішеннями, ухваленими судом у цій справі, що згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. При цьому в ухвалах суду апеляційної інстанції від 27 травня 2019 року та від 06 червня 2019 року про визнання заявлених відводів необґрунтованими, як і в ухвалах суду від 28 травня 2019 року та 07 червня 2019 року про відмову у задоволенні таких відводів, судом неодноразово наголошувалося заявникам на неприпустимість порушення процесуальних норм. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвали Київського апеляційного суду від 01 липня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович