Постанова 4824 № 379/269/20

справа № 379/269/20 головуючий у суді І інстанції Зінкін В.І. провадження № 22-ц/824/9345/2020 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 21 травня 2020 року про повернення позовної заяви по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 24 квітня 2020 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» залишено без руху, в зв`язку з виявленими недоліками, зокрема вказані позивачем відомості щодо останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача не були підтверджені та встановлені. Надано позивачу строк на усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали. 19 травня 2020 року, на виконання вимог ухвали Таращанського районного суду Київської області від 24 квітня 2020 року, представником позивача направлено заяву, в якій останній зазначає, що позивачем правильно визначено підсудність справи Таращанському районному суду Київської області, оскільки позивачеві відома лише остання відома адреса місця проживання відповідача. З урахуванням наведеного, просив вирішити питання про відкриття провадження у справі за наявними матеріалами. Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 21 травня 2020 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернено позивачу. Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач АТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 21 травня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що позивачем була надана суду остання відома адреса відповідача, відповідно до копії тимчасової посвідки на постійне проживання відповідача. На даний час місце реєстрації, проживання або перебування відповідача невідоме, а тому АТ КБ «Приватбанк», на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України, звернувся до суду за останнім відомим місцем проживання відповідача. Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, розгляд якої згідно з п. 6 ст. 353 ЦПК України, здійснюється без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження місця реєстрації/проживання або місця перебування відповідача ОСОБА_1 . Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного. Судом установлено, що 25 лютого 2020 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 24 квітня 2020 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» було залишено без руху, у зв`язку з виявленими недоліками, зокрема, що зазначені позивачем відомості останнього відомого зареєстрованого місця проживання відповідача не були підтверджені та надано позивачу строк на усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали. 19 травня 2020 року від представника позивача, на поштову адресу суду, надійшла заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху із зазначенням обґрунтувань визначення підсудності даної справи саме Таращанському районному суду Київської області. Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. При цьому обов`язком позивача є зазначення у позові цих обставин, а не надання доказів у їх підтвердження. Обов`язок встановлення указаних обставин покладається на суд. З матеріалів справи убачається, що на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом були направлені запити до органу реєстрації Таращанської міської ради Київської області, відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Згідно із відповіддю органу реєстрації Таращанської міської ради Київської області від 27 лютого 2020 року № 246, відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані про ОСОБА_1 у Реєстрі територіальної громади м. Тараща Київської області, відсутні. Згідно із відповіддю відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 06 березня 2020 року № 2884, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим не значиться. Як убачається із відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 15 квітня 2020 року № 50/74, за даними Реєстру територіальної громади міста Києва інформація, що підтверджує реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , відсутня. У підтвердження обставин звернення з цим позовом до Таращанського районного суду Київської області позивачем до позову надана копія тимчасової посвідки на проживання, у якій зазначено місце проживання відповідача, що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 18 червня 2013 року. Із указаної посвідки також вбачається, що відповідач є громадянином Туреччини. У тимчасовій посвідці на проживання, яка була видана відповідачеві 18 січня 2013 року зазначено термін її дії як безстрокова. Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI) визначено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. З огляду на наведене, на час звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду з позовом останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , про що позивач зазначив у позові. Судом першої інстанції не встановлені обставини, які свідчать, що тимчасова посвідка на проживання є скасованою, вилученою чи недійсною. У разі встановлення обставин, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд відповідно до вимог статті 31 ЦПК України повинен передати справу на розгляд іншому суду, до територіальної юрисдикції якого ця справа належить. Однак, іншого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або зареєстрованого місця перебування відповідача на момент подачі позову не встановлено. Враховуючи викладене, та що інше місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, підсудність даної справи повинна визначатися згідно з ч. 9 ст. 28 ЦПК України, тобто за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування. Крім того, суд не обмежений правом відповідно до статті 31 ЦПК України передати справу на розгляд іншому суду, якщо буде встановлено, що справа підсудна іншому суду, лише на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Тому, з огляду на вказані процесуальні норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що АТ КБ «Приватбанк» при поданні позову до відповідача дотримався вищевказаних вимог процесуального законодавства, зазначивши останнє відоме місце перебування ОСОБА_1 , у зв`язку із чим відсутні були підстави для повернення позовної заяви. У зв`язку з чим, колегії суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви з зазначених вище підстав, що згідно вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 21 травня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба