Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/9062/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1929/20 Справа № 214/9062/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Черкас Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2015 року ПАТ ОТП Банк звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог ПАТ ОТП Банк посилалися на те, що 29 жовтня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-0AU/524/2007, згідно з яким ОСОБА_1 було надано кредит на споживчі цілі у розмірі 40 000 доларів США зі сплатою 5,99% річних за його користування, строком до 27 липня 2020 року. В цей же день між ЗАТ ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк, та ОСОБА_2 було укладено договір поруки за №SR-0AU/524/2007, згідно з яким ОСОБА_2 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, станом на 11 липня 2015 року, утворилася заборгованість у розмірі 29 053,38 доларів США, яка складається із 26 266,34 доларів США залишку заборгованості за кредитом та 2 787,04 доларів США заборгованості за процентами. На підставі викладеного, ПАТ ОТП Банк просили суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 053,38 доларів США, що еквівалентно 617 760 грн. 60 коп. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року задоволено позовні вимоги ПАТ ОТП Банк. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року суму заборгованості у розмірі 29 053,38 доларів США, що еквівалентно 617 760 грн. 60 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року, яка складається з 26 266,34 доларів США залишок заборгованості за кредитом, 2 787,04 доларів США заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк по 4633 грн. 50 коп., з кожного окремо, в рахунок відшкодування понесених судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 29 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ ОТП Банк, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року скасовано. Позовні вимоги ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ОТП Банк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року заборгованість в розмірі 4600,30 доларів США, що еквівалентно 97 815 грн. 95 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року, яка складається із 1813,26 доларів США залишку заборгованості за кредитом та 2787,04 доларів США заборгованості за відсотками. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року заборгованість в розмірі 24453,08 доларів США, що еквівалентно 519 944 грн. 65 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року, яка складається з залишку заборгованості за кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ОТП Банк 5366 грн. 58 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк 3899 грн. 58 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат (а.с.175-178). Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.197-200). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-0AU/524/2007, згідно з яким ОСОБА_1 було надано кредит на споживчі цілі у розмірі 40 000 доларів США зі сплатою 5,99% процентів річних за його користування, строком до 27 липня 2020 року, а ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти на умовах, визначених у Кредитному договорі (а.с.5-14). 26 грудня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони внесли зміни до графіку платежів та виклали його у новій редакції (а.с.15, 16). 07 грудня 2009 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №2 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 28 грудня 2009 року по 26 березня 2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 13,49% відсотків річних а на період з 26 березня 2010 року плаваюча процентна ставка + FIDR (а.с.17-21). 26 березня 2012 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №3 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 26 березня 2012 року для розрахунку процентів користування кредитом використовувалась плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% відсотків річних + FIDR (а.с.29-34). 24 березня 2014 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №5 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 24 березня 2014 року по 25 травня 2014 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 8,69 % відсотків річних а на період з 26 травня 2014 року плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% відсотків річних + FIDR (а.с.43-47). 11 серпня 2014 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №6 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 26 серпня 2014 року по 25 лютого 2015 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 6,00 % відсотків річних а на період з 26 лютого 2015 року плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% відсотків річних + FIDR (а.с.56-60). У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-0AU/524/2007, 29 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки за №SR-0AU/524/2007, відповідно до умов якого остання поручилась перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань за Кредитним договором (а.с.62-64). Згідно умов вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Додатковим договором №3 від 26 березня 2012 року до договору поруки №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року внесено зміни до договору поруки, зокрема п.п. (а), (б) п. 2.1 та п. 2.2 Договору поруки викладено в наступній редакції: (а) повернення основної суми кредиту наданого боржнику. Боржник зобов`язаний повернути кредиторові повну суму отриманих коштів не пізніше 27 липня 2025 року. На дату укладення цього додаткового договору сума отриманого кредиту складає 40 000 доларів США (а.с.65, 66). Додатковим договором №4 від 24 березня 2014 року до договору поруки №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року визначено, що боржник зобов`язаний повернути кредиторові повну суму отриманих коштів не пізніше 27 липня 2025 року. На дату укладення цього додаткового договору сума отриманого кредиту складає 26 552,92 доларів США (а.с.67-69). Додатковим договором №4 від 24 березня2014 року до договору поруки №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року встановлено, що боржник зобов`язаний повернути кредиторові повну суму отриманих коштів не пізніше 27 липня 2025 року. На дату укладення цього додаткового договору сума отриманого кредиту складає 26 266,34 доларів США (а.с.70-72). Позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з виникла заборгованість. З наданого ПАТ ОТП Банк розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року у розмірі 29053,38 доларів США, яка складається з: 26266,34 доларів США залишку заборгованості за кредитом, 2787,04 доларів США заборгованості за відсотками (а.с.73). Задовольняючи позовні вимоги ПАТ ОТП Банк, суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість, однак повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У ч. 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Частина 4 ст. 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч. 4 ст. 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення ч. 4 ст.559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя(третє речення ч.4 ст.559 ЦК України). Отже, строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст.1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. У ч. 4 ст. 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Тобто, порука це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України. З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України, чинній на момент пред`явлення позову та ухвалення рішення судом першої інстанції, порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18). 29 жовтня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк, правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-0AU/524/2007, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит на споживчі цілі у розмірі 40 000 доларів США зі сплатою 5,99 процентів річних за його користування, строком до 27 липня 2020 року, а ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти на умовах, визначених у Кредитному договорі (а.с.5-14). 26 грудня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони внесли зміни до графіку платежів та виклали його у новій редакції (а.с.15, 16). 07 грудня 2009 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №2 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 28 грудня 2009 року по 26 березня 2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 13,49% відсотків річних а на період з 26 березня 2010 року плаваюча процентна ставка + FIDR (а.с.17-21). 26 березня 2012 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №3 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 26 березня 2012 року для розрахунку процентів користування кредитом використовувалась плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% відсотків річних + FIDR, дата остаточного повернення кредиту 27 липня 2025 року (а.с.29-34). 24 березня 2014 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №5 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 24 березня 2014 року по 25 травня 2014 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 8,69 % відсотків річних а на період з 26 травня 2014 року плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% відсотків річних + FIDR (а.с.43-47). 11 серпня 2014 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір №6 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 26 серпня 2014 року по 25 лютого 2015 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 6,00 % відсотків річних а на період з 26 лютого 2015 року плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% відсотків річних + FIDR (а.с.56-60). У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-0AU/524/2007, 29 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки за №SR-0AU/524/2007, відповідно до умов якого остання поручилась перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань за Кредитним договором (а.с.62-64). Згідно умов вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Додатковим договором №3 від 26 березня 2012 року до договору поруки №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року внесено зміни до договору поруки, зокрема п.п. (а), (б) п. 2.1 та п. 2.2 Договору поруки викладено в наступній редакції: (а) повернення основної суми кредиту наданого боржнику. Боржник зобов`язаний повернути кредиторові повну суму отриманих коштів не пізніше 27 липня 2025 року. На дату укладення цього додаткового договору сума отриманого кредиту складає 40 000,00 доларів США (а.с.65, 66). Додатковим договором №4 від 24 березня2014 року до договору поруки №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року визначено, що боржник зобов`язаний повернути кредиторові повну суму отриманих коштів не пізніше 27 липня 2025 року. На дату укладення цього додаткового договору сума отриманого кредиту складає 26 552,92 доларів США (а.с.67-69). Додатковим договором №4 від 24 березня2014 року до договору поруки №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року встановлено, що боржник зобов`язаний повернути кредиторові повну суму отриманих коштів не пізніше 27 липня 2025 року. На дату укладення зазначеного додаткового договору сума отриманого кредиту складала 26 266,34 доларів США (а.с.70-72). Позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з виникла заборгованість. З наданого ПАТ ОТП Банк розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року у розмірі 29053,38 доларів США, яка складається з: 26266,34 доларів США залишку заборгованості за кредитом, 2787,04 доларів США заборгованості за відсотками (а.с.73). З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань за кредитним договором (п.6.2 договору) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки. Поряд з установленням строку дії договору кредиту сторони визначили й строки виконання боржником окремих зобов`язань, внесення щомісячних платежів, у вигляді платежів до дати, встановленої у графіку, що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Тобто, строк пред`явлення вимоги до поручителя обраховується окремо за кожним щомісячним платежем, а відтак стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 , як з поручителя солідарно з ОСОБА_1 , має відбуватись у межах шестимісячного строку з моменту настання строку погашення чергового платежу відповідної частини основного зобов`язання. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого банком, останню проплату за кредитним договором ОСОБА_1 було здійснено 27 травня 2014 року (а.с. 73). З позовними вимогами до позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 ПАТ ОТП Банк звернулися 16 грудня 2015 року, тобто порука є припиненою в частині щомісячних платежів, строк внесення яких настав за шість місяців до дня звернення з даним позовом, тобто до червня 2015 року. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином, стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_2 , як поручителя та з ОСОБА_1 , як боржника на користь ПАТ ОТП Банк підлягає заборгованість за кредитним договором, яка нарахована за 6 місяців до пред`явлення позову, а саме за період липень-грудень 2015 року, яка становить 1 813,26 доларів США, та заборгованість, яка підлягає стягненню в достроковому порядку 22 639,82 доларів США, а разом стягненню на користь банку в солідарному порядку з ОСОБА_2 , як поручителя та з ОСОБА_1 , як боржника підлягає 24 453,08 доларів США, що в межах заявлених позовних вимог еквівалентно 519 944 грн. 65 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року. Заборгованість по відсоткам в розмірі 2787,04 доларів США за кредитним договором, яка нарахована станом на березень 2015 року не підлягає стягненню в солідарному порядку з поручителя ОСОБА_2 та позичальника ОСОБА_1 на користь банку, оскільки була нарахована за поза межами шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України. Отже, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь банку підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 4600,30 доларів США, з яких 1813,26 доларів США - залишок заборгованості за кредитним договором, 2787,04 доларів США - заборгованість по відсоткам, що в межах заявлених позовних вимог еквівалентно 97 815 грн. 95 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року, та стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_2 , як поручителя та з ОСОБА_1 , як боржника на користь банку підлягає 24453,08 доларів США залишок заборгованості за кредитним договором, що в межах заявлених позовних вимог еквівалентно 519 944 грн. 65 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року. Доводи апеляційної скарги про те, що на день звернення Банку із даним позовом порука відповідача ОСОБА_2 була припинена є безпідставними, оскільки порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку, тому в даному випадку порука відповідача ОСОБА_2 припинена лише в частині щомісячних платежів, строк внесення яких настав за шість місяців до подачі даного позову, тобто до червня 2015 року. Посилання в апеляційній скарзі на те, що Банком не було надано первинної бухгалтерської документації, яка давала б можливість перевірити правильність розрахунку є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про те, що Банком не надано доказів на підтвердження наявності ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями є безпідставними, оскільки наявність відповідної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями є загальновідомою інформацією, а тому перешкоди для стягнення заборгованості в іноземній валюті відсутні, що також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, який викладений в постанові від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ ОТП Банк. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року суму заборгованості у розмірі 4600,30 доларів США, що еквівалентно 97 815 грн. 95 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року, яка складається із: 1813,26 доларів США залишку заборгованості за кредитом, 2787,04 доларів США заборгованості за відсотками. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року заборгованість в розмірі 24 453,08 доларів США, що еквівалентно 519 944 грн. 65 коп. за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року, яка складається із залишку заборгованості за кредитом. Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк судовий збір у розмірі 5366 грн. 58 коп. Стягнути з ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк судовий збір у розмірі 3899 грн. 58 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді