Постанова 4803 № 199/7832/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1108/20 Справа № 199/7832/17 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Черкас Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на житлове приміщення у гуртожитку в порядку приватизації,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на житлове приміщення у гуртожитку в порядку приватизації. В обґрунтування позовних вимог, які уточнювалися в ході судового розгляду справи, позивачі посилалися на те, що згідно ордеру №271, виданого ЖКО ПАТ «НТЗ» вони винаймають кімнати АДРЕСА_1 . В ході проведення нової технічної інвентаризації приміщень гуртожитку та виготовлення нового технічного паспорту на гуртожиток від 22 червня 2011 року змінено номери кімнат: № АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1, АДРЕСА_4 на № АДРЕСА_5. Площа кімнати № АДРЕСА_1 після зміни нумерації залишилася без змін, площа кімнати № АДРЕСА_5 була зменшена до 26, 8 кв.м. Відповідно до акту районної технічної комісії з обстеження технічного стану та утримання будинків, будівель, споруд, їх окремих частин від 21 квітня 2014 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради від 20 червня 2014 року №132 комісія дійшла висновку, що кімната № АДРЕСА_5 відповідає санітарним та технічним вимогам і є можливим переведенням нежитлового приміщення АДРЕСА_5 у житлове. Позивачі вказували, що на даний час гуртожиток АДРЕСА_1 перебуває на балансі Комунального підприємства «Житлосервіс-5» Дніпропетровської міської ради, яка не заперечує проти визнання права власності на кімнати за ними. Оскільки за час проживання в гуртожитку змінилися розміри однієї з кімнат, вони позбавлені права на приватизацію цих приміщень. З наведених підстав, позивачі просили визнати за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , малолітньою ОСОБА_3 малолітньою ОСОБА_4 в порядку приватизації право спільної сумісної власності на житлові приміщення - кімнати АДРЕСА_1 загальною площею 39, 7 кв.м., житловою площею 39, 7 кв.м., яке складається із трьох житлових кімнат площею 14, 0 кв.м, 12, 2 кв.м., 13, 5 кв.м в гуртожитку АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Амур -Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на житлові приміщення - кімнати № АДРЕСА_1 , № АДРЕСА_1 загальною площею 39, 7 кв.м, житловою площею 39,7 кв.м, яка складається із трьох житлових кімнат площею 14, 0 кв.м; 12,2 кв.м; 13,5 кв.м в гуртожитку АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада, яка не є учасником справи, не приймала участі у справі просили вказане заочне рішення суду, скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачів відмовити. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. З матеріалів справи вбачається на підставі ордеру №271 від 16 червня 2006 року, виданого ЖКО ПАТ «НТЗ», одну особу - ОСОБА_4 вселено у гуртожиток АДРЕСА_6 (без зазначення номеру кімнати) (а.с. 8). Згідно довідки про склад сім`ї № 827 від 28 липня 2014 року, виданої КП "Жилсервіс-5" ДМР, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9). Згідно довідок № 936 та № 1936, виданих КП "Жилсервіс-5" ДМР, ОСОБА_4 разом із сім`єю займає кімнати АДРЕСА_1 (а.с. 10). Згідно витягу з ЄДР про державну реєстрацію прав від 16 грудня 2011 року власником гуртожитку АДРЕСА_6 є Територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (а.с. 14, 15). Будівля гуртожитку обліковується на балансі КП «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради з 20 серпня 2012 року (а.с.16, 17). Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обгрунтованість, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Відповідно до ст. 9 Житлового кодексу України до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир ( будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла більше п`яти років на законних підставах зареєстровані у гуртожитках , які є об`єктами права державної та комунальної власності і фактично проживають у них. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формуванні ринкових відносин. Відповідно до ч.5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він замає безоплатне в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз. Спори, що виникають при приватизації квартир ( будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом. Відповідно до ст. 4 ЖК України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української PCP утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об`єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу PCP і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд); відомчий житловий фонд і підлягає поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів у порядку і строки, що визначаються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української PCP. Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Порядок оформлення документів на гуртожитках та перелік необхідних документів, визначений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 09 червня 1992 року, Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 №

396. Відповідно до п. 13 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації). Згідно п. 2.8 Положення "Про порядок передачі у власність громадян жилих приміщень (кімнат) у гуртожитках, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська за наявності самовільного перепланування (переобладнання) приміщення у гуртожитку, яке приватизується, приватизація буде здійснюватися після узаконення мешканцями самовільного перепланування (переобладнання). Під час здійснення перепланувань житлових приміщень має місце самовільне приєднання до них допоміжних приміщень, які є місцями загального користування, що унеможливлює узаконення перепланувань у гуртожитку та передачі кімнат у власність мешканців. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Відповідно до ч. З ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Відповідно до п.п. 17 - 18 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 "Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку

2. Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. За неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або піклувальники. Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини. Якщо дитина віком від 14 до 18 років (настає неповна цивільна дієздатність особи), додатково до заяви додається письмова нотаріально засвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Встановлено та з матеріалів справи вбачається на підставі ордеру №271 від 16 червня 2006 року, виданого ЖКО ПАТ «НТЗ», одну особу - ОСОБА_4 вселено у гуртожиток АДРЕСА_6 (без зазначення номеру кімнати) (а.с. 8). Згідно довідки про склад сім`ї № 827 від 28 липня 2014 року, виданої КП "Жилсервіс-5" ДМР, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9). Згідно довідки № 936 від 21 квітня 2016 року та довідки № 1936 від 29 серпня 2016 року, виданих КП "Жилсервіс-5" ДМР, ОСОБА_4 разом із сім`єю займає кімнати АДРЕСА_1 (а.с. 10, 11). Згідно витягу з ЄДР про державну реєстрацію прав від 16 грудня 2011 року власником гуртожитку АДРЕСА_6 є Територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (а.с. 14, 15). Будівля гуртожитку обліковується на балансі КП «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради з 20 серпня 2012 року (а.с.16, 17). Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивачі посилалися на те, що вони зверталися з листом до відповідача з клопотанням про приватизацію займаного ними жилого приміщення, однак відповіді не отримували (а.с.54-57). Слід зазначити, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження дійсного звернення позивачів до відповідно компетентного органу Дніпровської міської ради з питання приватизації жилого приміщення. Крім того, територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, яка є власником вказаного гуртожитку, не була залучена до участі у справі в якості співвідповідача. Вказані порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення спору. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити . Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на житлове приміщення у гуртожитку в порядку приватизації - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради, третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на житлове приміщення у гуртожитку в порядку приватизації - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Дніпровської міської ради судовий збір за звернення з апеляційною скаргою - по 480 грн. з кожного. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді