Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/1845/20

Дата документу 07.07.2020 Справа № 335/1845/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/1845/20 Провадження №22-ц/807/2093/20 Головуючий в 1-й інстанції Крамаренко І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., секретарБєлова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2020 року, постановлену у м. Запоріжжі (повний текст ухвали складено 03 квітня 2020 року) у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів,- В С Т А Н О В И В: В провадженні суду перебувають матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, відповідно до вимог якої позивач просить суд скасувати здійснене відповідачем нарахування ОСОБА_1 у грошовій сумі, що дорівнює вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу відповідно до акту складеного Акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості у розмірі 25 593,77 грн. 31.03.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить заборонити АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» припиняти газопостачання до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що предметом заявленого позову є скасування здійсненого відповідачем нарахування у розмірі 25 593,77 грн. При цьому, зазначено, що 02.03.2020 на адресу позивача надійшов лист від 25.02.2020 за №39/20, в якому повідомлено про припинення розподілу природного газу за адресою позивача, у зв`язку із наявністю вказаної заборгованості. У зв`язку з наведеним заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та призвести до порушення прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, заборонено працівникам Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», або будь-яким іншим особам в його інтересах здійснювати будь-які дії з відключення від постачання (обмеження постачання) природного газу до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, вартість необлікованого (донарахованого) природного газу, яка оскаржується споживачем у судовому порядку, до винесення остаточного рішення у справі не є простроченою, а тому не є підставою для відключення споживача від постачання природного газу. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не співмірний з позовними вимогами і не відповідає суті порушеного права. Ухвалою суду не обмежено коло підстав відключення від постачання природного газу, між тим воно може бути зумовлено аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру та проведенням ремонтно-відновлюваних робіт. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Д.Р., зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок прийнято обґрунтовану та законну ухвалу, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, відповідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України. Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на предмет спору у даній цивільній справі невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення. Суд вважав співмірним заявлений спосіб забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а тому належним способом забезпечення позову є встановлення заборони працівникам АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» здійснювати будь-які дії з відключення від постачання (обмеження постачання) природного газу до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням у справі. З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується частково, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення. Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії. Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача надійшло повідомлення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про припинення розподілу природного газу від 25 лютого 2020 року. У вказаному повідомлені зазначено, що позивач має заборгованість за природний газ у сумі 25593 грн. 77 коп., яка нарахована на підставі акту про порушення, а також те, що заходи з припинення розподілу природного газу будуть запроваджені АТ «Запоріжгаз» за адресою позивача 02 березня 2020 року. Дії відповідача щодо нарахування заборгованості у сумі 25593 грн. 77 коп. на підставі акту про порушення є предметом позову поданого ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів. Відповідно до підпункту 9 п. 1 розділу 7 глави VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕП 30 вересня 2015 р., зареєстрованого Мінюстом 06 листопада 2015 року № 1379/27824 встановлено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у тому числі за наявності заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ. Враховуючи, що на адресу позивача надійшло повідомлення про наявність заборгованості, приймаючи до уваги, що відповідно до чинного законодавства відповідач має весь необхідний обсяг повноважень для відключення позивача від газопостачання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом заборони працівникам Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», або будь-яким іншим особам в його інтересах здійснювати будь-які дії з відключення від постачання (обмеження постачання) природного газу до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до необхідності вживати позивачем інші заходи щодо відновлення порушеного права. Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо безпідставного задоволення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Між тим, доводи апеляційної скарги з приводу, абсолютної заборони працівникам Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», або будь-яким іншим особам в його інтересах здійснювати будь-які дії з відключення від постачання (обмеження постачання) природного газу до будинку позивача, за умови наявності можливої ситуації обумовленої аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру та проведенням ремонтно-відновлюваних робіт, є слушними. В зв`язку чим, резолютивна частина ухвали суду першої інстанції підлягає доповненню, із зазначенням випадків за наявності, яких можливо проведення дій з відключення від постачання (обмеження постачання) природного газу за адресою позивача. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі Закон № 540-IX). За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2020 року у цій справі змінити шляхом доповнення її резолютивної частини. Викласти резолютивну частину ухвалу наступним чином. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити. З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, заборонити працівникам Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», або будь-яким іншим особам в його інтересах здійснювати будь-які дії з відключення від постачання (обмеження постачання) природного газу до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків зумовлених аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідацією наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру та проведенням ремонтно-відновлюваних робіт. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Повна постанова складена 08 липня 2020 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: О.В. Крилова О.З. Поляков