Постанова 4807 № 316/1076/19

Дата документу 07.07.2020 Справа № 316/1076/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 316/1076/19 Провадження №22-ц/807/1769/20 Головуючий в 1-й інстанції Куценко М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В. суддів:Крилової О.В., Полякова О.З. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 березня 2020 року, ухвалене у м. Енергодар у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом у якому зазначила, 27.08.2016 року рішенням Енергодарської міської ради Запорізької області № 56 її затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, відповідно до статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». 27.04.2018 року на засіданні чергової двадцятої сесії Енергодарської міської ради прийнято рішення Енергодарської міської ради №16 «Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради». Не погодившись з рішенням міської ради, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та 19.02.2019 року Запорізьким окружним адміністративним судом визнано протиправним та скасовано рішення Енергодарської міської ради «Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» № 16 від 27.04.2018 року, яким позивачку звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 02.05.2018 року; стягнуто з виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.05.2018 року по 19.02.2019 року у розмірі 220502,66 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів; стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2114,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарської міської ради Запорізької. Вказане рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 19.02.2019 року та в частині стягнення з виконавчого комітету Енергодарської міської ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 22810,62 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів підлягає негайному виконанню. Після набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року і до 15.07.2019 року ОСОБА_1 не була поновлена на посаді та допущена до виконання обов`язків заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради. Тобто, в даному випадку ОСОБА_1 має вимушений прогул за час затримки виконання рішення суду. Отже, за період з дати, коли позивач повинна була приступити до виконання посадових обов`язків і до фактичного поновлена на роботі, тобто з 20.02.2019р. по 16.07.2019р., час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , складає 98 робочих днів. Позивача в позові просила стягнути з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2019р. по 15.07.2019р. (включно) в сумі 176940,60 грн., без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів та судовий збір у розмірі 1769,40грн. Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 березня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (ЄДРПОУ 04526934) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2019 р. по 15.07.2019 р. (включно) в загальній сумі 176940 (сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок) грн. 60 коп., без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць. Стягнуто з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (ЄДРПОУ 04526934) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1769 грн. 40 коп. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Енергодарської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позовна заява ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зумовленого затримкою виконання власником (повноваженим ним органом) рішення суду підлягала вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2020 року це 210 200 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00 грн. (2102,00 грн. Х 100 = 210 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 377 ЦПК України - судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 255 та 257 цього Кодексу. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2019 року визнано протиправним та скасовано рішення Енергодарської міської ради «Про звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» № 16 від 27.04.2018 року, яким позивачку звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 02.05.2018 року; стягнуто з виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.05.2018 року по 19.02.2019 року у розмірі 220502,66 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів; стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2114,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Енергодарської міської ради Запорізької. Вказане рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області з 19.02.2019 року та в частині стягнення з виконавчого комітету Енергодарської міської ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 22810,62 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів підлягає негайному виконанню (а.с. 13-21). Матеріали справи містять розпорядження Енергодарського міського голови № 166-щс від 15.07.2019 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 (а.с. 75-76). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щоположеннями статті 236 КЗпП України, передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки, таким чином з відповідача на корить ОСОБА_1 підлягає стягненню загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу 176940,60грн. (із розрахунку 145983,60 грн. (за період з 19.02.2019р. по 25.06.2019р.)+ 30957,00грн. (за період з 25.06.2019р. по 15.07.2019р), яка визначена без утриманих необхідних податків та інших обов`язкових платежів. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом. Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 4, 19 ЦПК України). Відповідно до п.2 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Між сторонами у справі існують правовідносини щодо сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаних з питанням реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби. Підстави позовних вимог ОСОБА_1 зумовлені затримкою виконання власником (уповноваженим ним органом) рішення Запорізького окружного адміністративного суду. У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Вказані висновки відповідають висновкам викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/1, провадження №11-892апп18. Вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби. Суд першої інстанції розглянув справу у порядку цивільного судочинства помилково і неправильно визначився з юрисдикційністю спору, який виник між сторонами у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 ЦПК України. Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За таких обставин рішенняЕнергодарського міського суду Запорізької області від 02 березня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі Закон № 540-IX). За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Енергодарської міської ради задовольнити. Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 березня 2020 року у цій справі скасувати. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Енергодарської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- закрити. У відповідності до вимог ст. 256 ЦПК України, роз`яснити позивачу його право на звернення з вказаним позовом до адміністративного суду та про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Повний текст постанови складено 07 липня 2020 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: О.В. Крилова О.З. Поляков