Постанова Донецький апеляційний суд № 234/19541/17

Єдиний унікальний номер 234/19541/17 Номер провадження 22-ц/804/1442/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2020 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів: Кішкіної І.В., Мірути О.А. за участю секретаря судового засідання: Цимбала Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2020 року у цивільній справі № 234/19541/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя першої інстанції ОСОБА_2 ), - В С Т А Н О В И В: У грудні 2017 року позивач - Публічне акціонерне товариства «Родовід Банк» звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_1 23.04.2008 року було укладено кредитний договір № 4Д002/СК-127.08.1. Згідно з п. 1.1., 1.2. Кредитного договору, банк надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 300000,00 доларів США терміном по 27.12.2017 року включно. Банк свої зобов`язання відповідно до п. 1.1. Кредитного договору виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника. Згідно з п. 1.3. Кредитного договору, процентна ставка за кредитами встановлюється в розмірі 14,5% процентів річних. Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, позичальник зобов`язується погашати кредит рівними частками в сумі 2857,14 доларів США щомісячно в строк (термін) до 10 числа включно кожного календарного місяця починаючи з місяця, наступного за звітним шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок, вказаний у п. 1.3. Кредитного договору. Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, для забезпечення зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, пені за несвоєчасну сплату процентів, штрафу, а також відшкодування збитків у зв`язку із порушенням умов цього договору, є іпотека будівлі готелю «Турист» загальною площею 2413,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки загальною площею 0,5185 га, яка розташована у АДРЕСА_1 . У зв`язку із порушенням кредитних зобов`язань відповідачем, АТ «Родовід Банк» звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 . Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2011 року у цивільній справі № 2-1508/11 ухвалено рішення, яким: позовні вимоги АТ «Родовід Банк» задоволено та стягнуто на користь АТ «Родовід Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4Д002/СК- 127.08.1 від 23.04.2008 року, а саме: заборгованість за кредитом 2206646,84 грн.; заборгованість по сплаті процентів 717673,20 грн. - пеня, нарахована згідно умов кредитного договору - пеня за прострочку виконання грошових зобов`язань 8770531,62 грн., що становить загалом 11694851,66 грн. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку АТ «Родовід Банк» у відповідності до умов Договору іпотеки № Д002/СК-127/1.08.1 від 23 квітня 2008 року та належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: будівлю готелю «Турист», Донецька область, загальною площею 2413,20 кв. м., цегляна, позначена літ. А- 4, розташована на земельній ділянці, що знаходиться у власності ОСОБА_1 ; земельну ділянку загальною площею 0,5185 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:0131, яка розташована у с. Слов`янську у межах: від А до Б - землі Слов`янської міської ради, від Б до В - землі ВО «Слов`янськтеполомережа», від В до Г - землі Слов`янської міської ради, від Г до А - землі під рестораном «Турист». Визначено спосіб реалізації вищевказаних об`єктів нерухомості - шляхом продажу на прилюдних торгах з наступними початковими цінами: - для будівлі готелю «Турист», загальною площею 2413,20 кв.м., цегляна, позначена літ. А-4, з початковою ціною не нижче 656 000,00,00 грн.; для земельної ділянки площею 0,5185 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:0131, з початковою ціною не нижче 637820,05 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., а всього 1820,00 грн. судових витрат. Вищезазначене судове рішення відповідачем не виконується. У зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань відповідачем, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість по нарахованим процентам за період з 02.04.2011 р. по 17.03.2017 р., що становить: 246244,49 доларів США - сума нарахованих процентів по кредиту за період з 02.04.2011р. по 17.03.2017р.; 1773727,41 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості, що складається з: 774551,20 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту за період з 02.04.2011 р. по 17.03.2017 р.; 999176,21 грн. - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту за період з 02.04.2011 р. по 17.03.2017 р. Позивач просив суд першої інстанції ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість по процентам за період з 02.04.2011 року по 17.03.2017 року за кредитним договором № Д002/СК-127.08.1 від 23.04.2008 року у розмірі, що становить: 246244,49 доларів США - сума нарахованих процентів по кредиту за період з 02.04.2011 року по 17.03.2017 року та 1773727,41 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості, що складається з 774551,20 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту за період з 02.04.2011 року по 17.03.2017 року, 999176,21 грн. - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту за період з 02.04.2011 року по 17.03.2017 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму сплаченого судового збору. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2020 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму трьох процентів річних від простроченої основної заборгованості за кредитним договором № Д002/СК-127.08.1 від 23 квітня 2008 року у розмірі 395904,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 5938,58 грн. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості по сплаті процентів по кредиту та трьох процентів річних від суми прострочених процентів за кредитом відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 120318,78 грн. Із вказаним рішенням суду не погодилася відповідач - ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2020 року ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідач ОСОБА_1 просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2020 року і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 23 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та надано позивачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 02 квітня 2020 року. Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (том 2, а.с. 67, 93), копія апеляційної скарги відповідача позивачем отримана (том 2, а.с. 93). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від позивача (том 2, а.с. 94-100). В судове засідання апеляційного суду 08.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 152). Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача адвоката Хижняк М.В., представника позивача адвоката Гаркавенка І.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що між ТОВ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 23 квітня 2008 року було укладено кредитний договір № 4Д002/СК- 127.08.1 Відповідно до умов укладеного договору, банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 300000 доларів США терміном по 27.12.2017 року включно з процентною ставкою за кредитом в розмірі 14,5% річних, а 18.09.2008 року укладено додаткову угоду, згідно якої процентна ставка за кредитом за цим Договором встановлюється в розмірі 15,00 відсотків річних. Відповідно до п.3.3 Кредитного договору при непогашенні заборгованості перед Банком у строк, передбачений п.1.1 цього Договору, Банк звертає стягнення на передану в іпотеку нерухомість. При недостатності суми, вирученої від продажу переданої в іпотеку нерухомості, для повного задоволення вимог Банку він має право одержати суму, якої недостатньо для повного задоволення вимог, за рахунок іншого майна Позичальника відповідно до чинного законодавства України. Згідно п.4.1 Кредитного договору, позичальник зобов`язується погашати кредит рівними частками в сумі 2 857,14 доларів США щомісячно в строк до 10 числа включно кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за звітним шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок, вказаний у п.1.2 цього договору. Відповідно до п.5.1 Кредитного договору у разі недотримання Позичальником умов цього Договору банк має право вимагати його дострокового припинення, повернення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, а також звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки № Д002/СК-127/2.07.01 від 23.04.2008 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 4Д002/СК-127.08.1 від 23 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки відповідно до умов якого, остання передала в іпотеку будівлю готелю «Турист» та земельні ділянки. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2011 року апеляційна скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , задоволена частково. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 11694851 грн. 66 коп. скасовано. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що звернувшись в 2011 році до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, АТ «Родовід Банк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України та пені за порушення умов договору шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна, є безпідставними, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за вказаним вище кредитним договором до наступного часу відповідачем не погашена. Згідно з пунктом 8.6 кредитного договору, договір свою дію не припинив. Наявність судового рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.07.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення отриманого кредиту. Відповідно до статті 33 Закону про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості. Вказане вище узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16, провадження № 12 117гс18. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що оскільки зобов`язання щодо щомісячної сплати кредиту в розмірі 2857,14 доларів у зв`язку із достроковим стягненням з відповідача заборгованості за кредитним договором відсутні, підстави для стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання неіснуючого щомісячного грошового зобов`язання, відсутні, є безпідставними, виходячи з наступного. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як вбачається із частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статей 524, 533 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Вказане вище узгоджується з правовими висновками Великої палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14 16 цс18. Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року передбачено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача. На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2020 року і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 немає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 08 липня 2020 року Суддя: О.Д.Канурна