Постанова КАС ВС № 1.380.2019.001996

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 07 липня 2020 року справа № 1.380.2019.001996 адміністративне провадження № К/9901/8077/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач), суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у складі судді Брильовського Р. М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів Гінди О. М., Ніколіна В. В., Старунського Д. М., у справі № 1.380.2019.001996 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: РУХ СПРАВИ У квітні 2019 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2019 року № 0003304814, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 18321261, 51 грн, з яких 14 657 009, 21 грн за податковим зобов`язанням та 3 664 252,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0003244814, яким за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку застосовано штраф у розмірі 7 216 440, 57 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 03 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 8 квітня 2019 року № 0003304814, № 0003244814. Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач, всупереч вимогам КАС України, не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. 23 березня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС, яка ухвалою цього Суду від 25 березня 2020 року залишена без руху. Верховний Суд ухвалою від 21 квітня 2020 року продовжив Офісу великих платників податків ДПС строк на усунення недоліків касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 9 червня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 1.380.2019.001996 витребував з суду першої інстанції. 22 червня 2020 року справа № № 1.380.2019.001996 надійшла до Верховного Суду. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 1.380.2019.001996 є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що стосується понаднормових витрат води при водопостачанні, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо не складання та не реєстрації податкових накладних по операціях, що є господарською діяльністю та по яких відбувається понаднормове списання води (п.198.5 ст.198 ПК України), що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.2. статті 120-1 цього кодексу. А також застосування норми права, а саме частин 4, 6 статті 78 КАС України, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України). Зокрема скаржник посилається на підпункт 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, пункт 189.1. статті 189, пункти 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 ПК України, зазначає, що понаднормові витрати води за період 2015 - 2018 роки перевищують затверджені Львівською міською радою норми витрат води за відповідні періоди, і вважає, оскільки у разі понаднормового використання води операції не будуть приймати участь в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника, платник не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається понаднормове списання води, що була використана для постачання, повинен скласти зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5. статті 198 ПК України. Відповідач доводить, що в порушення пунктів 201.1., 201.10. статті 201, пункту 120-1.2. статті 120 ПК України, Підприємство не склало і не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкові накладні на загальну суму 17 789 485,94 грн на суми понаднормових втрат води при наданні послуг з централізованого водопостачання. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій проігнорували той факт, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2019 року по справі №463/2574/19 головного бухгалтера Підприємства ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. На думку відповідача, обставини встановлені цією постановою є преюдиційними та повинні були враховані судами попередніх інстанцій відповідно до частин четвертої, шостої статті 78 КАС України. 30 червня 2020 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому Підприємство просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Оцінюючи спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» зареєстроване як юридична особа 26 листопада 1992 року, код ЄДРПОУ 03348471, основний вид діяльності за КВЕД: 36.00 - забір, очищення та постачання води. Відповідно до затвердженого плану документальної перевірки на підставі направлень Офісу великих платників податків ДФС від 10.01.2018 № 6, 7, 8, 9, наказу Офісу великих платників податків ДФС від 29.12.2018 № 2529, проведено планову виїзну документальну перевірку ЛМКП «Львівводоканал» з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 березня 2019 року № 63/28-10-48-13/03348471 (далі - акт перевірки). В акті перевірки зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 189.1. статті 189 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість; пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема несвоєчасно проведено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акта перевірки керівник Офісу великих платників податків ДФС 08 квітня 2019 року прийняв податкові повідомлення-рішення № 0003304814, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 18321261,51 грн, з яких 14657009,21 грн за податковим зобов`язанням та 3664252,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003244814, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 7216440,57 грн. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України). Згідно з частинами першою, другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 КАС України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України). Відповідно до пункту 86.1. статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745) (далі - Порядок). Згідно з пунктами 3, 4, 5 розділу II Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає, насамперед, у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України). Верховний Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність можливості здійснити перегляд рішень судів попередніх інстанцій на предмет правильності застосування судами положень пункту 198.5. статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України (щодо понаднормових витрат води при водопостачанні), оскільки суди встановили обставини у справі за відсутності акта перевірки, складеного податковим органом за результатами перевірки Підприємства. Зокрема в матеріалах справи (а. с. 12 - 17) містяться окремі аркуші неякісної копії акта перевірки, ідентифікувати який по реквізитам не має можливості, оскільки суди не долучили до справи вступну частину акта, висновки перевірки, додатки тощо. Частина акта перевірки щодо встановлених порушень по не реєстрації податкових накладних також відсутня в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, складені на підприємстві, а також документи податкової звітності за відповідні періоди, які могли б підтвердити обставини встановлені відповідачем під час податкової перевірки. З урахуванням наведеного, судові рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам статті 242 КАС України, відповідно до частин першої та четвертої якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Згідно з частиною четвертою зазначеної статті справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи судам необхідно всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними, допустимими, достатніми, достовірними доказами, після чого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.001996 скасувати. Справу № 1.380.2019.001996 направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Р. Ф. Ханова Судді: І. А. Гончарова І. Я. Олендер