Постанова 4856 № 120/62/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/62/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 01 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л.В., представника позивача: Аврамича А.С. представника відповідача: Блошенкіної М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року (прийняту у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач 08.01.2020 звернулась із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просила визнати бездіяльність відповідача щодо невчасного розгляду заяви про призначення житлової субсидії; зобов`язати відповідача надати свої рішення на заяву позивача датовану 09.12.2019; встановити відповідачу у 10 днів з дня набрання рішення законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31.03.2020 позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказала, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач не мала можливості прибути у судове засідання, оскільки увесь міжміський, міжрайонний та міжобласний транспорт був відмінений у зв`язку з можливим поширення коронавірусної хвороби, що не дало можливості бути присутнім у судовому засіданні. Крім того, поштове відділення де мешкає позивач і де можна було направити своє клопотання про перенесення розгляду справи для відвідувачів було зачинене. Разом з тим, суд першої інстанції не був позбавлений можливості розглянути позовну заяву в письмовому провадженні без виклику сторін, якщо вважає що докази у матеріалах справи є достатніми для ухвалення судового рішення. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що зазначені позивачем обставини не перешкоджали їй прибути в судове засідання, оскільки максимальне обмеження пересування громадян як пішки, так і власним автотранспортом в середині населених пунктів, а також міжміським, міжрайонним, міжобласним сполученням (крім медичних, продуктових, соціальних та життєво важливих мереж) запроваджено лише з 23.03.2020 до винесення рішення, що підтверджується п 2.2 протоколу позачергового засідання Вінницької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 21.03.2020 №

10. Водночас, позивач зобов`язаний вчасно виконувати свої процесуальні обов`язки, а не обґрунтовувати свою бездіяльність карантинними обмеженнями, які жодним чином не перешкоджали позивачу прибути в судові засідання, або надіслати поштою клопотання, про відкладення розгляду справи. Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги позивача та просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно матеріалів справи позивач 08.01.2020 звернулась з даним позовом до суду. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до положень статті 263 КАС України у письмовому провадженні. 17 лютого 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено з посиланням на відповідні докази про те, що позовна заява подана від імені ОСОБА_1 по цій справі не містить особистого підпису ОСОБА_1 , а підписана Аврамичем Андрієм Станіславовичем без надання жодного доручення. На підтвердження надано ряд документів в тому числі позовні заяви за позовом інших фізичних осіб з ідентичним позивачу у цій справі підписом. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 залучено до участі у справі в якості другого відповідача управління праці та соціального захисту населення Вінницької державної адміністрації та визнано явку ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень. Судове засідання (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.02.2020) призначено 12.03.2020 на 13:30. 12 березня 2020 року ухвалою суду першої інстанції у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання призначене на 12.03.2020 відкладено судове засідання на 31.03.2020 об 11:00 та визнано явку ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень. Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалою від 31.03.2020 позовну заяву залишено без розгляду. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка була належним чином повідомлена про дату час та місце судового розгляду (12.03.2020 та 31.03.2020), однак двічі не прибула, про причини неприбуття не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не направляла, а також беручи до уваги те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. За приписами ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Частиною 1 ст. 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи. Згідно ч. 3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Так, на адреси вказані у позові для листування сторін (адреса зазначена позивачем вул. Європейська 22-а, с. Степанівка, Вінницький район) у справі рекомендованими листами з повідомленням було надіслано копії ухвал від 19.02.2020 та від 20.02.2020 про визнання явки ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень та призначення судового засідання на 12.03.2020 о 13:30. Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень зазначені ухвали позивач отримала 21.02.2020 та 26.02.2020. Ці дані також підтверджуються інформацією з офіційного сайту "Укрпошта Відстеження" за трек-номером №2100106111458 та 2100106111474. Відповідачі ухвали отримали 27.02.2020. Отже, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та від 20.02.2020 у справі № 120/62/20-а в судове засідання на 12.03.2020 о 13:30 вручені з урахуванням встановленого ч. 3 ст. 126 КАС України строку. У судове засідання 12.03.2020 сторони не з`явилися про що було складено відповідну довідку, наявну в матеріалах справи. Про причини своєї неявки сторони та зокрема позивач не повідомляли, клопотань щодо розгляду справи без їх участі чи відкладення розгляду справи не заявляли. У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання ухвалою від 12.03.2020 розгляд справи відкладено на 31.03.2020 об 11:00, та визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою. На адреси сторін рекомендованими листами з повідомленням надіслано копії вказаної ухвали. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100106231500 копію ухвали позивач отримала 20.03.2020, тобто у межах встановленого ч. 3 ст. 126 КАС України строку. Однак, у судове засідання 31.03.2020 позивач повторно не з`явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, клопотань щодо розгляду справи без її участі чи відкладення розгляду справи не заявляла. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено ст. 205 КАС України. Частиною 5 цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується із закріпленим у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Загальнообов`язкові процесуальні правила ст. 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина 5 цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. Отже враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що для дачі пояснень явка позивача визнавалась обов`язковою і факт належного та своєчасного повідомлення судом позивача про призначення судового засідання як на 12.03.2020, так і на 31.03.2020, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також те що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18. Разом з тим, безпідставними є посилання позивача викладені в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не враховано положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, оскільки він набув чинності 02.04.2020. Тобто, на момент винисення ухвали судом першої інстанції 31.03.2020 суд не мав правових підстав враховувати зазначений Закон при винесенні ухвали. Крім того, є необґрунтованими твердження позивача щодо неможливості прибуття до приміщення суду, оскільки увесь міжміський міжрайонний та міжобласний транспорт був відмінений у зв`язку з можливим поширенням коронавірусної інфекції з огляду на таке. Так, відповідно до п 2.2 протоколу позачергового засідання Вінницької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 21.03.2020 № 10 максимальне обмеження пересування громадян як пішки, так і власним автотранспортом в середині населених пунктів, а також міжміським, міжрайонним, міжобласним сполученням (крім медичних, продуктових, соціальних та життєво важливих мереж) запроваджено лише з 23.03.2020. Відтак зазначені обставини не перешкоджали позивачу прибути в судові засідання призначенні на 12.03.2020 та 31.03.2020. Апеляційний суд також відхиляє посилання позивача щодо неможливості направлення клопотання про перенесення розгляду справи, через те, що поштове відділення у селі Степанівка для відвідувачів було зачинене, оскільки згідно інформації із сайту АТ «Укрпошта» карантинні обмеження жодним чином не вплинули на роботу поштових відділень, та працювали у звичному режимі з використанням захисних масок та дотриманням соціальної дистанції. Водночас, щодо тверджень позивача, що суд не був позбавлений права розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження без виклику сторін, якщо вважає, що докази у матеріалах справи є достатніми для ухвалення судового рішення апеляційний суд зазначає таке. Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. Аналізуючи вказану норму, можна зробити висновок, що за своєю сутністю письмова форма провадження адміністративного судочинства полягає у дослідженні судом наявних у справі матеріалів та ухваленні на їх основі судового рішення по справі без проведення судового засідання. Відповідно до статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки, матеріали справи не містять поданого на виконання вимог цієї норми клопотання ні від позивача ні від представників відповідача, тому суд першої інстанції правомірно не здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження. Окрім того, ухвалами Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 та від 12.03.2020 визнано явку позивача обов`язковою для надання особистих пояснень, оскільки у відзиві на позовну заяву відповідачем з посиланням на відповідні докази ставився під сумнів факт підписання позовної заяви саме позивачем. Відтак, безпідставними і необґрунтованими є твердження позивача про незаконність дій суду першої інстанції, який усупереч вимогам частини п`ятої статті 205 КАС України в обов`язковому порядку не розглянув його позовні вимоги, незважаючи на його повторні неявки у судові засідання без поважних причин. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне і законне рішення, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а отже, підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 08 липня 2020 року. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.