Постанова 4854 № 540/18/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/18/20 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів - Домусчі С.Д., - Кравця О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Чорноморської митниці Державної митної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року, прийняте у складі суду судді Хом`якової В.В. в місті Херсон по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів,- В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000023/2 від 04.03.2019 року. В подальшому, Херсонським окружним адміністративним судом 03 квітня 2020 року здійснено заміну відповідача по справі - Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на її правонаступника - Чорноморську митницю Державної митної служби України Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі №UA 508000/2019/000023/2 від 04.03.2019 року про коригування митної вартості товарів. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Чорноморська митниця Держмитслужби звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають зібраним у справі доказам, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на даний момент між сторонами відсутній спір щодо скоригованої митної вартості за оскаржуваними рішеннями, оскільки після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем була подана до митного органу нова митна декларація щодо вказаного товару, відповідно до якої позивачем визнана митна вартість товарів, скоригована митним органом. Апелянт, посилаючись на висновки постанови Верховного Суду від 30.10.2019 року по справі № 816/2396/17, вважає, що позивач самостійно погодився із митною вартістю, визначеною митним органом, подавши коригувальну декларацію №UA508030/2019/001507, в якій визнав та самостійно зазначив митну вартість товару, яка була визначена рішенням про коригування митної вартості, що є доказом відсутності спору між сторонами. Апелянт зазначає, що документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Зокрема, у наданому до митного оформлення рахунку від 23.01.2019 № 18НН1026РК, відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий; у наданих до митного оформлення платіжних документах в графі «Призначення платежу» відсутня інформація про номер рахунку або додаткової угоди, що не дає можливості ідентифікувати, чи стосується даний платіж ввезеного товару; серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару; у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення у графі «Номер контракту» зазначено контракт № 18НН640, до митного оформлення подано контракт №29112018. Враховуючи викладене, на думку апелянта, ним було обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості із зазначенням причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерела наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.11.2018 року між ФОП ОСОБА_1 та компанією "WUHAN HONGHAO MACHINERY TRADING", Китай, м. Ухань, укладено контракт № 29112018 (далі-Контракт) на виготовлення та продаж підшипників. Відповідно до умов контракту, поставка товару здійснюється на умовах FOB-порт Шанхай (Китай) згідно з Інкотермс-2000. Кількість, номенклатура, якість та ціна товару визначаються на підставі інвойсів до кожної партії. Вартість контракту становить 500000 доларів США. На виконання умов Контракту позивачем 04 березня 2019 року було сплачено продавцю 49299,60 доларів США. 24.01.2019 року між позивачем та ТОВ "ФОРВАРД ТРАНС" укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №0604/Т-2019, предметом якого є перевезення експортно-імпортних вантажів. Відповідно до платіжного доручення №9 від 01.03.2019 року за міжнародне перевезення та транспортно-експедиційні послуги сплачено 71556,00 грн. 04.03.2019 року декларантом позивача - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за договором про надання послуг митного брокера № 01/02 від 01.02.2019 року для митного оформлення товару до митного посту "ХЕРСОН - ЦЕНТРАЛЬНИЙ" було подано митну декларацію UA508030.2019.001464 від 04.03.2019 року, відповідно до якої митна вартість товару заявлена в розмірі 51161,84 доларів США, за ціною контракту. Разом з митною декларацією ФОП ОСОБА_2 також були надані наступні документи: Пакувальний лист без номера від 23.01.2019 року; Рахунок-проформа (proforma invoice) №18НН1026РК від 29.11.2018 року; рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice) №18НН1026РК від 23.01.2019 року; коносамент №8КF1904 від 01.03.2019 року; коносамент №S0119012307 від 28.01.2019 року; автотранспортна накладна №29300Ю/1 від 01.03.2019 року; вантажна відомість без номера від 01.03.2019 року; сертифікат про походження товару №19С4200В0006/00004 від 28.01.2019 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №001100227 від 07.12.2018 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №001112072 від 15.01.2019 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару без номера від22.01.2019 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №100 від 27.02.2019 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №9 від 01.03.2019 року; документ, що підтверджує вартість перевезення вантажів без номера від 27.02.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №29112018 від 29.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №01/02 від 01.02.2019 року; договір (контракт) про перевезення №0604/Т-2019 від 24.01.2019 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації №3851102 від 04.03.2019 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA508030.2019.001464 від 04.03.2019 року. Наявність вищезазначених документів при митному оформлені товару за митною декларацією UA508030.2019.001464 від 04.03.2019 року підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508030/2019/00045 від 04 березня 2019 року. Митниця надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів у відповідності до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: 1) бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, 2) якщо здійснювалося страхування страхові документи, 3) виписку з бухгалтерської документації, 4) каталоги, специфікації або інформація біржових організацій про вартість товару, 5 висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними або біржовими організаціями. Позивач надав на запит - декларацію країни експортера №Е20190000172569411 від 25.01.2019. Відповідачем 04.03.2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000023/2. Підставою для корегування визначено те, що документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Згідно п. 3.1 контракту від 29,11.2018 №2911.2018 ціни на товар вказуються у інвойсі, в той же час у наданому до митного оформлення рахунку від 23.01.2019 № 18НН1026РК, відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий. У наданих до митного оформлення платіжних документах у графі "Призначення платежу" відсутня інформація про номер рахунку або додаткової угоди, проти яких здійснено платіж та зазначено, що платіж здійснено за вилкові навантажувачі. Зазначене не дає можливості ідентифікувати чи стосується даними платіж ввезеного товару Також згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FОВ SHANGHAI, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання на його ризик та його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Відповідно до наданого рахунку-проформи від 29.11.18 № 18НН1026РК, страхування товару здійснюється покупцем. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. У додатково наданій копії митної декларації країни відправлення у графі "Номер контракту" зазначено контракт № 18НН640. До митного оформлення подано контракт №29112018. Також декларантом не подані усі необхідні документи, а саме 1) бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, 2) якщо здійснювалося страхування страхові документи, 3) виписку з бухгалтерської документації, 4) каталоги, специфікації або інформація біржових організацій про вартість товару. Таким чином, відповідачем було скориговано та визначено митну вартість товару за резервним методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 05.02.2019 № UА500170/2019/002951, а саме: 3,08 дол., США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 22652* 3,05 = 69798,95 дол. США). Рівень митної вартості складає 69798,96 доларів США, що на 18637,12 доларів США більше ніж задекларована позивачем митна вартість. На обґрунтування не застосування попередніх методів відповідач зазначає наступні причини: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність Інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, а відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 04.03.2019 року № UA508000/2019/000023/2 та наявність підстав для його скасування. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України). Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15), від 30 червня 2015 року (справа № 21-591а15), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Як встановлено колегією суддів, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, апелянт послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. Щодо посилань апелянта, що згідно п. 3.1 контракту від 29,11.2018 №2911.2018 ціни на товар вказуються у інвойсі, в той же час у наданому до митного оформлення рахунку від 23.01.2019 № 18НН1026РК, відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, колегія суддів зазначає наступне. Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, рахунок-фактура від 29.11.2018 містить вартість товару в розмірі 49299,60 доларів США за партію товару вагою нетто 22709 кг.; комерційний інвойс №18НН1026РК від 23.01.2019 містить інформацію про вартість товару в розмірі 49299,60 доларів США; рахунок-проформа (proforma invoice) №18НН1026РК від 29.11.2018 року містить дані про вартість товару в розмірі 49299,60 доларів США за партію вагою нетто 22709 кг.; платіжне доручення №9 від 01.03.2019 підтверджує факт сплати за міжнародне перевезення суми 71556,00 грн. Колегія суддів зазначає, що не зазначення у наданому до митного оформлення рахунку від 23.01.2019 № 18НН1026РК реквізитів контракту, на виконання якого він виданий, не впливає на числові значення складових митної вартості, оскільки затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено, при цьому надані до митного органу документи містять відомості щодо ціни, що фактично сплачена, а рахунок - фактуру та інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару. Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 квітня 2018 року (справа №815/329/17), навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Доводи апелянта щодо відсутності у наданих до митного оформлення платіжних документах у графі "Призначення платежу" інформації про номер рахунку або додаткової угоди колегія суддів оцінює критично, оскільки факт оплати ввезеного товару жодним чином не впливає на вартість товару та не спростовує її, а отже не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Щодо доводів апелянта про відсутність серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, інформації про те, що товар страхувався покупцем, колегія суддів зазначає наступне. Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов контракту, поставка товару здійснюється на умовах FOB-порт Шанхай (Китай) згідно з Інкотермс-2000 Згідно правил ІНКОТЕРМС 2000 на умовах поставки FОВ SHANGHAI, поставка є здiйсненою продавцем, коли товар перейшов через поручнi судна в названому порту вiдвантаження, у даному випадку у порту Шанхай (Китай). Колегія суддів звертає увагу, що як умовами FОВ ІНКОТЕРМС 2000, так і умовами Контракту № 29112018 від 29.11.2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та компанією "WUHAN HONGHAO MACHINERY TRADING", жодних вимог щодо обов`язкового страхування товару не передбачено. При цьому апелянт в обґрунтування своїх позиції помилково посилається на положення ІНКОТЕРМС 2010, які у межах спірних правовідносин взагалі не застосовувались. Враховуючи викладене, з урахуванням фактичних обставин справи, доводи апелянта, що відсутність інформації про те, що товар не страхувався покупцем може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару є необґрунтованими та не можуть свідчити про наявність законних підстав для коригування митної вартості товару. Щодо зазначення у митній декларації країни відправлення у графі "Номер контракту" інших реквізитів контракту, судом першої інстанції було вірно спростовано вказані доводи відповідача, з огляд у на те, що вказана декларація заповнюється не позивачем, а відправником, не є обов`язковим документом при митному оформленні та не впливає на числові значення складових митної вартості. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України). Обґрунтовуючи неможливість застосування кожного попереднього методу, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, а також інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів, а тому відповідно до статей 59, 60, 62, 63 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів та методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, митний орган при застосуванні резервного методу посилається на дані, викладені в митній декларації від 05.02.2019 № UА500170/2019/002951. Згідно змісту зазначеної митної декларації, товаром в ній є підшипники кулькові, роздільні, зовнішній діаметр яких не більше 30 мм, клас точності 0, для використання у сільськогосподарській діяльності, гірничо-збагачувальними підприємствами, морськими та річковими портами (ремонт обладнання): 619/6 2RS арт. 1000096-2RS - 3000 шт., LM - 12UU (tube) арт. LM 12UU (tube) - 1000 шт. код товару 84821010. Згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньої економічної діяльності. (УКТЗЕД) за кодом товару 84821010 зазначено "Підшипники кулькові з зовнішнім діаметром до 30мм". Разом з тим, товар позивача, який подавався до митного оформлення має код 84822000 "Підшипники роликові конічні, включаючи внутрішні конічні кільця з сепаратором та роликами в складі". Тобто, в митних деклараціях позивача та тій, що застосована відповідачем, зазначено дві різні групи товарів, а тому митна декларація від 05.02.2019 № UА500170/2019/002951 не має жодного відношення до позивача та не має впливу на митну вартість товару позивача. Щодо доводів апелянта, що позивач самостійно погодився із митною вартістю, визначеною митним органом, подавши коригувальну декларацію №UA508030/2019/001507, в якій визнав та самостійно зазначив митну вартість товару, яка була визначена рішенням про коригування митної вартості, що є доказом відсутності спору між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із частинами 7-10 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом. Виходячи з системного аналізу вказаних законодавчих положень, колегія суддів доходить висновку, що вказаним порядком регламентовано дії декларанта, який не згоден з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів та має намір подати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. У випадку визнання митним органом заявленої митної вартості в результаті розгляду додатково поданих декларантом документів та самостійного скасування рішення про коригування заявленої митної вартості, законодавцем надано декларанту право на спрощений порядок повернення митним органом гарантійної суми, яка дорівнює різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (розділ Х МК України). У випадку ж, якщо декларант не згоден із рішенням про коригування митної вартості, проте, не має наміру надавати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості (як позивач у даній справі), подання з метою випуску товару у вільний обіг нової митної декларації із зазначенням митної вартості товару у відкоригованому митним органом розмірі не суперечить приписам частини сьомої статті 55 МК України (враховуючи, що митні платежі в такому випадку сплачуються у розмірі згідно з відкоригованою митною вартістю) та в жодному разі саме по собі не може свідчити про згоду декларанта із скоригованою митним органом митною вартістю. З огляду на те, що частиною восьмою статті 55 МК України встановлено право, а не обов`язок декларанта на підтвердження заявленої митної вартості в позасудовому порядку, відмова декларанта від такого права та подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі без оформлення відповідної фінансової гарантії не може слугувати підставою для позбавлення його права на судове оскарження рішення про коригування митної вартості та є порушенням його права на справедливий суд, гарантованого, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року (справа №400/2922/18), та відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. При цьому, колегія суддів також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, де зазначено, що реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. Стосовно ухваленої Верховним Судом постанови від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17, на правові висновки якої послався відповідач в апеляційній скарзі, колегія суддів вказує на сталу судову практику Верховного Суду України та Верховного Суду, яка склалася щодо спірного правового питання. Так, Верховний Суд України, ухвалюючи рішення, зокрема, у справах №№ 21-160а15, 21-201а14, не ставив право позивача на судове оскарження рішення митного органу у залежність від способу сплати ним різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі або оформлення відповідної фінансової гарантії відповідно до розділу X МК України). Верховним Судом зазначено, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб`єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю. Верховний Суд під час ухвалення рішень у митних спорах також дотримувався вказаної судової практики. Зокрема, у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 820/4316/16, постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.000468, постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 300/379/19, постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 140/804/19 Верховний Суд, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, не ставив під сумнів право позивача на судове оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості у зв`язку із поданням ним нової митної декларації без оформлення гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МК України. Отже, враховуючи існування сталої судової практики з цього правового питання та відсутність відступлення від неї у передбаченому законом порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав правильну оцінку підставам звернення позивача з даним позовом та діяв згідно з завданнями адміністративного судочинства щодо вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, а отже рішення митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000023/2 від 04.03.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Державної митної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О. О. Кравець