Постанова 4851 № 552/1386/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Самсонова О.А. 08 липня 2020 р.Справа № 552/1386/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Мельнікової Л.В., суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суд м. Полтави від 01 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, - в с т а н о в и л а: 19.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Нестеренко О.О. (далі державний інспектор) про накладення адміністративного стягнення № 012838 від 10.03.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 765 грн. за ст. 188-5 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Підставами позову ОСОБА_1 визначив наступне. Постанова № 012838 від 10.03.2020 року є необґрунтованою та такою, що прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи і при невідповідності висновків державного інспектора фактичним обставинам справи, оскільки він, як керівник товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» (далі ТОВ «НВП «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ») мав підстави, передбачені ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі по тексту Закон № 877-V в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), для не допуску відповідача до проведення перевірки. Так, в порушення вимог ст.ст. 5, 7 Закону № 877-V направлення на перевірку № 152/03 від 06.03.2020 року: - не містило переліку питань залежно від цілей заходу та ступеня ризику, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль); - не містило зазначення найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; - було підписано особою, щодо якої повноваження на підпис не підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - не містило інформацію про здійснення попереднього заходу. Також позивач посилався на відсутність у службовому посвідченні серії СУ № 064 посадової особи органу державного нагляду (контролю) дати закінчення терміну його дії, та на зазначення в повідомленні про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 652/03 від 19.02.2020 року тривалості планового заходу державного нагляду (контролю) більше 10 робочих днів (з 10.03.2020 року по 23.03.2020 року), що перевищує граничну тривалість щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва у 5 робочих днів. Крім цього, позивач посилається на те, що органом контролю не затвердженні та не оприлюдненні на власному офіційному веб-сайті уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, для здійснення планових заходів, та про відсутність внесення до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) відомостей про перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) з посиланням на офіційні веб-сторінки відповідних органів. Рішенням Київського районного суд м. Полтави від 01.04.2020 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Судове рішення вмотивовано тим, що позивач безпідставно не допустив державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області до перевірки, оскільки: - повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 652/03 від 19.02.2020 року не містить найменування органу державного нагляду (контролю), як це вимагається ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V; - повідомлення про проведення планової перевірки та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) підписано особою, яка здійснювала виконання обов`язків керівника на час їх складення; - прочерк навпроти слів «Попередня перевірка» означає, що попередні перевірки не проводились, що не робить направлення таким, що не відповідає вимогам Закону № 877-V; - посилання позивача на те, що «у службовому посвідченні серії СУ № 064 посадової особи органу державного нагляду (контролю) не зрозумілий рік закінчення терміну його дії» не надавало йому права на не допуск інспектора до перевірки; - повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 652/03 від 19.02.2020 року мало застереження, що за умови віднесення суб`єкта господарювання до малого підприємництва строк здійснення планового заходу буде скорочено відповідно до вимог Закону; - положеннями ст. 10 Закону № 877-V передбачений виключний перелік підстав, за яких виникає право суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), тому посилання на не затвердження та не оприлюднення на власному офіційному веб-сайті уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, як це вимагається ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V, а також не внесення до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) відомостей про перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), з посиланням на офіційні веб-сторінки відповідних органів державного нагляду (контролю), як це вимагається ч. 2 ст. 4-1 цього Закону, не може бути визнано як правомірну підставу не допуску інспектора до перевірки. Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги позивачем, крім доводів, вказаних в позовній заяві, зазначено, що: - справа повинна була розглядатися за адресою місцезнаходження Державної екологічної інспекції у Сумській області, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення; - винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, одразу після складання протоколу є неправомірним та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 268 КУпАП; - у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 року № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» втратили чинність постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» та постанови про внесення змін до вказаних методик, тому всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі таких методик є нечинними в силу того, що вони не відповідають новим методикам; - згідно позиції, висловленої Державною регуляторною службою України 03.01.2019 року на своєму офіційному сайті, за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами перевірок підприємці мають право не допускати посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до проведення перевірок. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а судове рішення без змін, зазначаючи про те, що позивач неправомірно не допустив до проведення планового заходу нагляду (контролю) державного інспектора, оскільки повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 652/03 від 19.02.2020 року та направлення № 152/03 від 06.03.2020 року містять у верхній частині найменування органу державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції у Сумській області, яка здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 249 від 22.11.2018 року, а тому правомірно підписано виконуючим обов`язки начальника Уваровим О.М. згідно наказу № 105-о від 17.04.2019 року (а.с. 46). При цьому, посилання на дані з ЄДРЮОФОПГФ є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області з 12.03.2020 року, тому ОСОБА_3 мав право підпису вищезазначених документів. Крім того, відповідач вказує, що у посвідченні серії СУ № 064 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Нестеренка О.О. чітко вказаний термін дії цього документа, а саме до 11.04.2021 року (а.с. 48). Також відповідач зазначає, що відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Сумській області про проведення планової перевірки № 156-П від 06.03.2020 року період перевірки ТОВ «НВП «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ», становить 5 днів (з 10.03.2020 року по 16.03.2020 року), аналогічний період вказаний в направленні № 152/03 від 06.03.2020 року, а тому не допуск до проведення перевірки у зв`язку з строком її проведення в 10 днів є необґрунтованим (а.с. 47). Крім цього, відповідач посилається на наявність на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції у Сумській області (http://deisumy.gov.ua/?page_id=61) оприлюднення Уніфікованої форми акту перевірки затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 303 від 09.08.2017 року, та на наявність внесення до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) відомостей про перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), що підтверджується посиланням на веб-сайт https://www.inspections.gov.ua/document/index?documentType=npa. За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до таких висновків. Згідно із статтею 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1 - 79, статтями 80 - 83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. Згідно з ст. 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП та п. 3.2 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення. Статтею 188-5 КУпАП визначено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.06.2007 року працює на посаді директора ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ», що підтверджується наказом по підприємству від 01.06.2007 року № 2 (а.с.9). Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.11.2019 року № 320 затверджено план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік (п. № 3142, ступень ризику високий, тривалість перевірки 10 днів) (а.с.10). Наказом виконуючого обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області О. Уварова від 06.03.2020 року № 156-П визначено про проведення планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» у термін з 10 березня по 16 березня 2020 року. Проведення перевірки в частині додержання підприємством вимог законодавства щодо охорони водних та земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, охорони атмосферного повітря та охорони надр доручено державному інспектору ОСОБА_4 . ОСОБА_5 (а.с. 47). 19.02.2020 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області направлено за вихідним № 52/03 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 11). Згідно вказаного повідомлення у термін з 10.03.2020 року по 23.03.2020 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області буде проведено планову перевірку дотримання підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. 06.03.2020 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області видано направлення на проведення планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» (а.с.12). У направленні зазначено, що перевірка проводиться у термін з 10.03.2020 року по 16.03.2020 року, підставою для проведення перевірки слугує План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік, затверджений наказом Держекоінспекції України № 320 від 28.11.2019 року, предметом перевірки є додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони водних та земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, охорони атмосферного повітря та охорони надр, попередня перевірка не проводилася. 10.03.2020 року державний інспектор Нестеренко О.О. директором підприємства Зеленським І. ОСОБА_6 до перевірки допущений не був, про що складений акт №01/03 відмови від допуску до перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 13). Обґрунтування підстав не допуску посадової особи органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю) директор ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» Зеленський ОСОБА_7 виклав письмово та 10.03.2020 року вручив державному інспектору (а.с.14). 10.03.2020 року об 11 год. 00 хв. державним інспектором стосовно Зеленського І.І. складений протокол про адміністративне правопорушення № 012838, у якому зазначено, що ОСОБА_1 в порушення ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не допустив до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) на ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» державного інспектора, за що передбачена відповідальність ст. 188-5 КУпАП. Позивач повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11.40 год 10.03.2020 року у приміщенні підприємства (а.с.17). У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом не згоден у зв`язку з недопущенням посадової особи органу державного нагляду (контролю) до здійснення перевірки. Пояснення надані листом № 10/03/20-1 від 10.03.2020 року. Того ж дня, об 11 год. 40 хв. державним інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 012838, якою встановлено, що директор ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, оскільки 10.03.2020 року не допустив до проведення планового заходу державного нагляду (контролю) підприємства державного інспектора, у зв`язку з чим його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 765 грн. (а.с.19-20). Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч. 3 ст. 6). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (ч. 4 ст. 6). Статтею 7 цього Закону унормовано, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1 ст. 7). На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7). У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. 3 ст. 7). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу (ч. 4 ст. 7). Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею (ч. 5 ст. 7). Права суб`єкта господарювання визначені ст. 10 Закону № 877-V. Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу. Обов`язки суб`єкта господарювання встановлені ст. 11 Закону № 877-V. Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом. Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості підстав адміністративного позову, викладених ОСОБА_1 в позові, колегія суддів зазначає, що у якості підстав адміністративного позову позивач ОСОБА_1 визначив: - про надання держаним інспектором документів, які не відповідають вимогам Закону, - тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону № 877-V, - органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлене судом про те, що державним інспектором при здійсненні заходу контролю 10.03.2020 року виконані вимоги ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V, а саме, - перед початком здійснення заходу державний інспектор пред`явив ОСОБА_1 посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує його особу, і надав позивачу копію посвідчення (направлення). Зміст позовної заяви ОСОБА_1 та зміст обґрунтування (підстави) недопущення посадової особи органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю) від 10.03.2020 року не спростовують тверджень відповідача з цього приводу. Крім того, до позовної заяви позивачем ОСОБА_1 надано копію направлення на проведення планової перевірки від 06.03.2020 року № 152/03 з його написом «Посадову особу органу державного нагляду не допущено до перевірки. ОСОБА_1 10.03.2020 р.» А також встановлений судом факт відповідності направлення на проведення планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «НВП «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ» від 06.03.2020 року № 152/03 вимогам закону, оскільки направлення містить: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід - Державна екологічна інспекція у Сумській області; найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід, - ТОВ «НВП «НАФТОГАЗЕКОЛОГІЯ»; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід, - вказано: місцезнаходження - м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд. 18, кімн. 23, місце здійснення діяльності - Сумська обл., Липоводолинський район, с. Русанівка; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід - наказ Державної екологічної інспекції у Сумській області №156-П від 06.03.2020 року; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Нестеренко Олександр Олександрович; дата початку та дата закінчення заходу - з 10.03.2020 по 16.03.2020; тип заходу (плановий або позаплановий) - плановий; форма заходу - перевірка; підстави для здійснення заходу - План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2020 рік, затверджений наказом Держекоінспекції України №320 від 28 листопада 2019 року; предмет здійснення заходу - додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони водних та земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, охорони атмосферного повітря та надр. Прочерк навпроти слів «Попередня перевірка» є свідченням того, що попередні перевірки не проводились, та який не робить направлення таким, що не відповідає вимогам Закону. Судом обґрунтовано зазначено про те, що надання оцінки службовому посвідченню уповноваженої особи до компетенції суб`єкта господарювання не віднесено, оскільки підставою для недопуску такої особи до здійснення державного нагляду (контролю) є випадок, коли посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, а саме, - копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону. Тому посилання позивача на те, що «у службовому посвідченні серії СУ № 064 посадової особи органу державного нагляду (контролю) не зрозумілий рік закінчення терміну його дії» не надавало ОСОБА_1 права на не допуск інспектора до перевірки. Згідно направлення на перевірку № 152/03 від 06.03.2020 року така перевірка мала бути проведена в період з 10 по 16 березня 2020 року, тому суд обґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) становить 10 робочих днів з 10.03.2020 року по 23.03.2020 року, що перевищує граничну тривалість щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва у п`ять робочих днів. Колегія суддів зазначає, що правомірність наказу Держекоінспекції України від 28.11.2019 року № 320 не є предметом спору у справі, що розглядається. В свою чергу, відповідач порушень ч. 4 ст. 6 Закону № 877-V не допустив, оскільки в направленні на перевірку № 152/03 від 06.03.2020 року визначився, що така перевірка буде проведена у строк 5 днів: з 10.03.2020 року по 16.03.2020 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду про необґрунтованість такої підстави позову ОСОБА_1 , як те, що органом державного нагляду (контролю) не були затверджені та оприлюднені на власному офіційному веб-сайті уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, як це вимагається ч. 2 ст. 5 Закону № 877-V, а також що до інтегрованої автоматизованої системи Державного нагляду (контролю) не внесені відомості про перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), з посиланням на офіційні веб-сторінки відповідних органів державного нагляду (контролю), як це вимагається частиною 2 статті 4-1 цього Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 182 затверджені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією. Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року № 450, зареєстрованим Мін`юстом України 27.12.2019 року за № 1293/34264, затверджена форма Акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. В апеляційній скарзі позивачем ОСОБА_1 визначена додаткова підстава для не допуску ним 10.03.2020 року до перевірки підприємства державного інспектора - суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом. Колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. У мотивувальній частині свого Рішення № 5-рп/2015 від 26.05.2015 Конституційний Суд України зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 Кодексу. У частині першій статті 277 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП. Аналіз положень глави 22 КУпАП в системному зв`язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, оскільки правопорушення, передбачене ст. 188-5 КУпАП, не внесено до переліку правопорушень по яким проводиться скорочене провадження (ст. 258 КУпАП), то у державного інспектора були відсутні для розгляду справи про таке правопорушення на місці вчинення правопорушення, тобто за місцем знаходження підприємства, а не за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Колегія суддів зазначає, що аргумент з цього приводу, наведений позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, не може вважатися новою (тобто такою, що не була заявлена в позові) підставою позову, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 2 КАС України перевірка відповідності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень вимогам, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, є обов`язком суду З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановлене судом про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ОСОБА_1 є достатніми підставами для скасування оскаржуваної ним постанови та часткове задоволення позовних вимог позивача. При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Статтею 284 КУпАП встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Згідно зі статтею 288 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. Колегія суддів вказує, що в даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. З огляду на наведені вище норми законодавства, колегія суддів зазначає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи). Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі № 337/346/17 (К/9901/22443/18). Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За наведених обставин, колегія суддів зазначає про відсутність у суду правових підстав закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 247 КУпАП та задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині, у зв`язку з чим, судове рішення підлягає зміні з підстав та мотивів його прийняття. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Київського районного суд м. Полтави від 01 квітня 2020 року скасувати в частині, якою судом відмовлено в задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Нестеренка О.О. № 012838 від 10 березня 2020 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення цієї вимоги ОСОБА_1 . Скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Нестеренка О.О. № 012838 від 10 березня 2020 року. Рішення Київського районного суд м. Полтави від 01 квітня 2020 року в частині, якою судом відмовлено в задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення змінити з підстав та мотивів його прийняття. Справу про адміністративне правопорушення по відношенню до ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Сумській області Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова складена і підписана 08 липня 2020 року.