Ухвала КГС ВС № 914/2124/19

УХВАЛА 08 липня 2020 року м. Київ Справа № 914/2124/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кушнір І.В. - головуючий, Пільков К.М., Мачульський Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Малого приватного підприємства "ГРО" на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (повний текст підписано 06.05.2020) за позовом Малого приватного підприємства "ГРО" до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про стягнення 173 319,43 грн., ВСТАНОВИВ: Мале приватне підприємство "ГРО" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" 164 198,71 грн. збитків від втраченої вигоди та 9 121,72 грн. інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/2124/19, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020, позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 105 858,07 грн. збитків від втраченої вигоди, 1 327,94 грн. інфляційних втрат та 1 607,79 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 25.05.2020 (згідно з відміткою АГС) Малим приватним підприємством "ГРО" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі № 914/2124/19. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 року у справі № 914/2124/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Пільков К.М. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у даній справі є стягнення 173 319,43 грн., що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 914/2124/19 є малозначною. У касаційній скарзі скаржник (позивач) не погоджується з рішенням та постановою в частині відмови у задоволенні позовних вимог у стягненні упущеної вигоди в сумі 58 340, 64 грн. та інфляційних втрат - 7 513, 93 грн., зазначає, що фундаментальне значення для формування єдиної пра возастосовчої практики може мати питання права про зміст принципу права, необхідний для формулювання судом нового положення, призначеного подолати прогалину у нормативному регулюванні правовідношення шля хом застосування аналогії права і системного аналізу норм права з урахуванням сутності правовідношення. Скаржник вказує, що у даній справі, застосовуючи положення Закону про відповідальність боржника за завдану майнову шкоду виходили з того, що припинення протиправної поведінки, як обов`язкової складової цивільного правопорушення, тягне за собою припинення відповідальності. Однак припинення протиправної поведінки не завжди має наслідком припинення завдання майнової шкоди. У певних випадках наслідки протиправної поведінки після її припинення продовжують існувати і завдають майнової шкоди потерпілому до їх усунення. Відтак у даній справі виникло питання про зміст принципу права у правовідношенні завдання майнової шкоди, коли протиправна поведінка припинилася, а її наслідки продовжують існувати і завдавати шкоду потерпілому. Це питання права не врегульовано актами цивільного законодавства, у правозастосовчій практиці безпосередньо не розглядалося і не вирішувалося у постановах Верховного Суду та Верховного суду України. Крім того, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення і постанови в частині відмови у відшкодуванні шкоди, з урахуванням наведених вище доводів, є п.3 ч.2 ст.287 ГПК України, а в частині відмови у стягненні інфляційних втрат - п.1 ч.2 ст. 287 ГПК України. На думку скаржника, при вирішенні питання стягнення інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції застосував норми ч.2 ст.625 ЦК України не у відповідності до висновку щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц. Касаційний господарський суд, беручи до уваги вказані доводи скаржника, а саме щодо невідповідності оскаржуваних судових рішень висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц, вважає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Касаційний господарський суд, беручи до уваги доводи скаржника, вважає, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з чим, відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження у справі №914/2124/19 за вказаною касаційною скаргою з вищенаведених у касаційній скарзі підстав. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Керуючись статтями 234, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд - У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Малого приватного підприємства "ГРО" на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі № 914/2124/19.

2. Розглянути касаційну скаргу Малого приватного підприємства "ГРО" на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі № 914/2124/19 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

3. Визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) до 17.08.2020. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий І. Кушнір Судді К. Пільков Г. Мачульський