LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС646/1501/20

від 06.07.2020 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року у справі з…

Ухвала Іменем України 06 липня 2020 року м. Київ справа № 646/1501/20 провадження № 61-8978ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди. У квітні 2020 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли відповіді на відзиви Прокуратури Харківської області та Державної казначейської служби України. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року відповіді на відзиви ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто позивачу разом з додатками. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року повернуто заявнику. 11 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із положеннями частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року, яка в апеляційному порядку не переглядалася, зазначене судове рішення не підлягає касаційному оскарженню відповідно до вимог статті 389 ЦПК України і у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року слід відмовити. Також, дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного. Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Згідно із чинним цивільним процесуальним законодавством України реалізація права на апеляційне оскарження особою, яка звертається з апеляційною скаргою, передбачає виконання певних вимог щодо порядку апеляційного оскарження. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Статтею 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У вказаному переліку не зазначена ухвала про залишення без розгляду та повернення позивачу відповіді на відзиви. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Положення зазначених статей ЦПК України узгоджуються із правовою позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стосовно доступу до правосуддя. Так, у низці рішень ЄСПЛ щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій сутті права (приміром, Рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого Королівства» («Osman v. the United Kingdom», пункт 147). Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року про залишення без розгляду та повернення позивачу відповіді на відзиви не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Таким чином, апеляційний суд застосував правильно положення статей 352, 353, 357 ЦПК України і дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику. Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів (частина п`ята статті 394 ЦПК України). Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів, що заборонено частиною першою статті 400 ЦПК України, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про компенсацію моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»