Постанова 4854 № 420/6192/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6192/19 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: доповідача, судді - Димерлія О.О. суддів - Єщенко О. В., Танасогло Т.М., за участю секретаря - Пономарьової Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів на відшкодування шкоди,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області (далі - Нерубайська сільська рада), в якому просив: - визнати бездіяльність Нерубайської сільської ради протиправною щодо ненадання запитуваної інформації; - визнати протиправними та скасувати рішення Нерубайської сільської ради № 655-VІІ від 04.06.2019 року та № 697-VІІ від 22.08.2019 року; - стягнути з Нерубайської сільської ради кошти в сумі 20000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю. В обґрунтування позову зазначалось, що 22 вересня 2019 року позивач звернувся до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області з повторним запитом на інформацію щодо земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5. Проте інформації від Нерубайської сільської ради за запитом позивач не отримав, чим було порушено Закон України «Про інформацію». Ухвалою суду від 21.02.2020 року судом закрито провадження у справі за адміністративний позов ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Нерубайської сільської ради № 655-VІІ від 04.06.2019 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення № 697-VІІ від 22.08.2019 року, стягнення коштів на відшкодування шкоди відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що запит на який посилається позивач не був отриманий Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області, а тому окружний суд не вбачає наявних підстав для констатування бездіяльності відповідача щодо ненадання запитуваної інформації. Крім того, в своєму рішенні суд зазначив, що оскаржуване ОСОБА_1 рішення Нерубайської сільської ради № 697-VІІ від 22.08.2019 року прийнято відносно іншої особи і немає жодного відношення до прав, свободи або законних інтересів позивача. Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини у справі та рішення прийнято с порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому позивач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси ОСОБА_2 , який не був залучений до участі у справі, що у відповідності до ч. 3 ст. 317 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу Нерубайська сільська рада спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін. Судом встановлено, що позивач 22.09.2019 року звернувся до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області з запитом на інформацію щодо земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові громадян, котрим були передані вищезазначені земельні ділянки; рішення Нерубайської сільської ради, на підставі котрих були передані земельні ділянки; копію генерального плану с. Нерубайське Біляївського району Одеської області. Однак, інформації від Нерубайської сільської ради за запитом позивач не отримав, що на думку останнього порушено Закон України «Про інформацію». Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 року, судом закрито провадження у справі за адміністративний позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Нерубайської сільської ради № 655-VІІ від 04.06.2019 року. Названа ухвала сулу, оскаржена позивачем до апеляційного суду. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року скасовано. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Нерубайської сільської ради № 655-VІІ від 04.06.2019 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Надалі, 15 червня 2020 року від ОСОБА_1 до апеляційного суд надійшла заява про часткову відмову від апеляційної скарги, в обґрунтування якої позивач просить прийняти відмову від апеляційної скарги, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування рішення Нерубайської сільської ради № 697-VІІ від 22.08.2019 року. За результатами апеляційного розгляду, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі в частині апеляційних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Нерубайської сільської ради № 697-VІІ від 22.08.2019 року - закрити. Отже, відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, апеляційний суд розглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги по даній справі щодо визнання бездіяльності Нерубайської сільської ради протиправною стосовно ненадання запитуваної інформації, а також стягнення з відповідача коштів у сумі 20000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю. Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно зі ст.5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Приписами ст.5 вказаного Закону передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації». Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно із ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено забезпечення доступу до інформації шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Положення частин 1 та 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачають, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію має містити:1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 22.09.2019 року звернувся до відповідача з повторним запитом про надання інформації щодо земельних ділянок за адресами АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5 Проте, на думку позивача, інформацію від Нерубайської сільської ради за відповідним запитом позивачу не надано, чим порушено його право відповідно до Закон України «Про інформацію». З матеріалів справи вбачається, що запит позивача від 22.09.2019 року направлено ОСОБА_1 на електронну пошту відповідача, а саме «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а. с. 8). Проте, вказана позивачем у зверненні електронна адреса не є електронною поштою Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області. При цьому, зазначена обставина не заперечується самим позивачем. Так, відповідно до роздруківки сторінка офіційного сайту Нерубайської сільської ради електронною адресою Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області є «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.74). Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, направлений ОСОБА_1 запит не був отриманий Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області, оскільки був направлений на іншу електронну адресу, що виключає наявність обґрунтованих підстав вважати, що суб`єкт владних повноважень допустив бездіяльності щодо ненадання запитуваної інформації, оскільки не міг знати про такий інформаційний запит. З урахуванням викладеного, оскільки колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області стосовно надання запитуваної інформації, не підлягає також задоволенню й вимога про стягнення з Нерубайської сільської ради коштів сумі 20000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяною бездіяльністю відповідача. Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими та висновків суду не спростовують. Згідно ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Підсумовуючи усе викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 303, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів. Повний текст постанови суду складено 7 липня 2020 року. Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.