Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 912/2984/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2984/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г. при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г., розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2020 року, ухвалене суддею Глушковим М.С., повний текст якої складений 27.04.2020, у справі № 912/2984/19 за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, Кіровоградська область, Долинський район, м.Долинська про стягнення 191 238,56 грн. ВСТАНОВИВ: До господарського суду надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду у даній справі від Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, відповідно до якої боржник просить відстрочити виконання рішення суду до 16.12.2020. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2020року у справі № 912/2984/19 заяву Комунального підприємство "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді про відстрочку виконання судового рішення по справі №912/2984/19 задоволено. Відстрочено виконання рішення суду Господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2019 у справі №912/2984/19 до 16.12.2020 включно. В обгрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що відстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення господарського суду та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем. Не погодившись з ухвалою господарського суду, позивач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга обгрунтована наступним: - належним і достатнім доказом, який свідчить про фінансовий стан та результати діяльності підприємства саме баланс, складений за формою, визначеною НП(С)БО 1, разом з тим, такий доказ відповідачем подано не було; - боржником не надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду згідно з ст.331 ГПК України; - довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання; - стягувач також є комерційною компанією і функціонує у межах тих же регуляторних та фактичних умов, що й боржник, зокрема, щодо пандемії, спричиненої COVID-19. Просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 15.06.2020 відкрите апеляційне провадження у справі №912/2984/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні. Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2019, залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у загальній сумі 112 618,98 грн, з яких: 78 619,59 грн пені, 12 063,28 грн 3% річних, 21 936,11 грн інфляційних втрат а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 868,58 грн. В решті позову відмовлено. 03.03.2020 господарським судом видано відповідний наказ на виконання рішення суду від 16.12.20219. 08.04.2020 до суду надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду у даній справі від Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, відповідно до якої боржник просить відстрочити виконання рішення суду до 16.12.2020. За наслідками розгляду заяви була винесена оскаржувана ухвала. Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України. Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю. У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, позаяк останній не може надаватися виключно в інтересах боржника, із посиланням на необхідність поліпшення його фінансового стану. Також слід враховувати, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 73-74 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України). Колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі з огляду на наступне. Так, КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді є єдиним теплопостачальним підприємством в м. Долинська, яке надає послуги з централізованого опалення населенню, бюджетним установам та організаціям. До несвоєчасного виконання зобов`язань по оплаті поставленого природного газу підприємством призводить низький рівень платоспроможності головного споживача послуги з централізованого опалення населення. Заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджено органами державної влади та несвоєчасним наданням субвенцій державного бюджету є тими об`єктивними обставинами, що викликали неможливість своєчасної оплати за поставлений газ. При цьому, відповідач є комунальним підприємством, створеним для задоволення потреб споживачів, підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам на надання послуг, а тому будь-які прострочення споживачів в оплаті отриманих послуг надання теплової енергії тягнуть для підприємства додаткові витрати, що виходять за межі визначеної тарифами вартості послуг. При винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд обгрунтовано послався на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Постанова № 217 є обов`язковою для виконання в силу ст. 117 Конституції України всіма учасниками, на яких вона розповсюджується. Відповідно до вказаного Порядку уповноважений банк здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14 - 26 цього Порядку. Згідно п. 14 Порядку, у разі коли теплопостачальна або теплогенеруюча організація здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та самостійно виробляє всю необхідну для цього теплову енергію, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15 - 26 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості, зокрема, послуг з транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) - на рахунок оператора газотранспортної системи. Тобто, розрахунки за поставлене тепло здійснюються на рахунки зі спеціальним режимом використання за схемою: споживач тепла сплачує грошові кошти за отриману теплову енергію теплопостачальній організації на рахунок зі спеціальним режимом використання. Грошові кошти, які надходять на цей рахунок, розподіляються за затвердженими постановами НКРЕКП Реєстрами нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію. Отже, КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання та оплата із такого рахунку відповідних послуг, у тому числі послуг за отриманий природний газ, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів. Крім того, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (із змінами та доповненнями) введено карантин на території України, у зв`язку з чим зменшився процент оплати споживачами отриманих комунальних послуг. Згідно з довідкою від 31.03.2020 №392/01-08 (а.с.132) заборгованість споживачів перед КП "Долинське міське комунальне господарство" станом на 01.03.2020 становить 9661909,83грн., заборгованість перед АТ «НАК «Нафтогаз України» становить 7628110,81грн. Як вказано в заяві відповідача, у разі примусового виконання рішення на всі банківські рахунки останнього буде накладено арешт, що призведе, крім іншого, до неможливості оплати поточних платежів за отриманий газ. Водночас, в даному випадку, заборгованість з основних платежів у відповідача відсутня, а рішенням суду стягнуто пеню, 3% річних та інфляційні втрати, що виникли за прострочення сплати платежів у відповідні періоди. Враховуючи наведені норми права та обставини даної справи, колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду стосовно того, що відстрочення виконання рішення господарського суду для відповідача не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення господарського суду та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем. Крім того, господарським судом враховано, що в умовах надзвичайної ситуації та введеного карантину на території України, КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді проводить проти епідеміологічну дезинфекцію місць загального користування в місті Долинське, отже зупинка роботи підприємства призведе до соціальної напруги серед населення та поширення епідемії спричиненої коронавірусом COVID-19. Таким чином, КП "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення суду. Підстави для скасування ухвали господарського суду про відстрочення виконання рішення відсутні. Доводи скаржника стосовно того, що надані боржником докази не підтверджують наявність тих виключних обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду згідно з ст.331 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки висновки господарського суду про майновий стан відповідача базуються на доказах, наявних в матеріалах справи. Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2020 року у справі № 912/2984/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст складено 07.07.2020р. Головуючий суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна Суддя О.Г. Іванов