Постанова 4870 № 926/2479/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" липня 2020 р. Справа №926/2479/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипчук О.С суддів Мирутенка О.Л. Данко Л.С. Секретар судового засідання Лагутін В.Б. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз б/н і дати (вх. № 01-05/1575/20 від 04.05.2020) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2020 (суддя Гончарук О.В., повний текст рішення складено 27.03.2020) у справі № 926/2479/19 за позовом: Акціонерного товариства Укртрансгаз, м. Київ до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз, м.Чернівці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 98 958 698,32 грн. за участю представників: від позивача не з`явився; від відповідача Вук У.І. - довіреність № 007.1Др-50120 від 13.01.2020 від третьої особи: не з`явився. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Чернівцігаз про стягнення 98 958 698,32 грн., з яких 93710014,11 грн. заборгованості з оплати рахунків за добові небаланси за період з березня 2019 по червень 2019 року, 4 833 285,29 грн. пені та трьох відсотків річних в сумі 415398,92 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконанням відповідачем умов договору транспортування природного газу № 1512000721 від 17.12.2015 та вимог Кодексу газотранспортної системи в частині оплати рахунків за добові небаланси. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2020 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи. Складені позивачем односторонні акти жодних посилань на договір не містять та не можуть бути належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу. В матеріалах справи відсутні докази, які б належним чином підтверджували, який саме обсяг газу позивач облікував в системі за період з березня по червень 2019 року. Не погоджуючись із рішенням суду, Акціонерне товариство Укртрансгаз подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2020 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що відповідно до умов договору, а саме п. 4.1. договору відповідач зобов`язувався вчасно врегульовувати небаланси, проте, протягом спірного періоду виконання такого обов`язку відповідач не дотримувався, що спонукало позивача на виконання функцій оператора газотранспортної системи у вигляді вжиття заходів з фізичного та комерційного балансування та вчинення дій з регулювання негативних добових небалансів відповідача. У зв`язку з чим, щодобово позивачем протягом вказаного періоду здійснювалася закупівля необхідних обсягів природного газу для покриття негативних балансів замовників послуг транспортування, в тому числі для відповідача, тим самим позивачем понесені витрати на придбання обсягів природного газу, яких не вистарчало для задоволення потреб відповідача. Скаржник зазначає, що до позовної заяви додано перелік документів( як письмових так і електронних), які підтверджують виконання позивачем всіх вимог, як Кодексу ГТС так і договору, в частині врегулювання добових небалансів. Відповідачу виставлялись рахунки на оплату за добові небаланси за спірний період, які відповідачем не оплачені. Відтак, на думку апелянта, обсяг небалансу відповідача доведено позивачем належними та допустимими доказами і обсяг цих доказів в сукупності дає суду підстави для задоволення позовних вимог. Також апелянт зауважує, що відповідачем, як оператором ГРМ, надані оформлені належним чином повідомлення на створення облікових записів користувачів та відповідні довіреності від його імені на право вчиняти всі необхідні юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС. В подальшому саме такі уповноважені особи відповідача завантажують до інформаційної платформи Оператора ГТС актуальну інформацію з накладанням ЕЦП цієї уповноваженої особи. Таким чином, суб`єкти ринку природного газу визначили уповноважених осіб, які матимуть право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб`єкту ринку природного газу (користувача платформи). Такі особи вчинили правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов`язків у сфері транспортування природного газу за наслідками вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій, передбачених Кодексом ГТС. На думку апелянта, місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 179,180 ч. 8 ст. 181 ГК України, ст.ст. 203,204,638,642 ЦК України, п. 1 гл. 1 п. 2,6,19 гл. 6 розділу ХІV Кодексу ГТС. Акціонерне товариство Укртрансгаз подало до суду відзив на апеляційну скаргу № 580007-Ск-1586-020 від 27.05.2020, в якому просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вважає доводи скаржника необґрунтованими та безпідставними. 30.06.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано пояснення № 1319/15-20 від 30.06.2020 на апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз», в яких повідомило, що НКРЕКП було прийнято постанову від 26.04.2019 № 664 « Про здійснення заходів державного регулювання до АТ «Укртрансгаз» відповідно до положень якої АТ «Укртрансгаз» мало до 20.05.2019 року привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС та просила розглядати апеляційну скаргу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації, наданої у поясненнях. 01.07.2020 представником АТ «Укртрансгаз» до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Водночас, суд зазначає, що представник позивача був присутній у судовому засіданні 24.06.2020 в якому навів свої доводи та заперечення, висловив свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги. Враховуючи те, що явка уповноважених представників у судове засідання 10.06.2020 не була визначена обов`язковою, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розглядати справу без участі представника позивача. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. 17 грудня 2015 між Акціонерним товариством Укртрансгаз (оператор) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», ( замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000721 від 17.12.2015 (далі - Договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник оплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг. Відповідно до п.п. 2.1-2.8 Договору, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Пунктом 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Обсяг послуг, що надаються за цим Договором (крім послуг балансування), визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (транспортування).( п. 2.4) Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки №№1, 2, 3, є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому, Додаток №3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.( п. 2.5-2.8) З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що додатки за №№ 1, 2 та 3 до договору, сторонами не укладено. Так, на виконання умов договору, сторонами було складено та засвідчено підписами та печатками акти приймання - передачі природного газу за березень, квітень, травень, червень 2019 року. В пункті 3.2. договору зазначено, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до розділу №4 Договору замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором. Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п.5.1.Договору). Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/ газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п.5.4.Договору). На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі -ЗВТ) (п.5.5.Договору). Пунктом 9.1. Договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою визначеною в п.9.2. Договору. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на веб-сайті (п.9.3.Договору). Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п.9.4.Договору). Пунктом 17.3. Договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору. 9 листопада 2017 року між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», (замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу № 1512000721 від 17.12.2015 У вищезазначеній додатковій угоді пункт 9.4 розділу IX викладено в такій редакції: "9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період. ". Відповідно до п.13.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Судом встановлено, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. На підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, позивачем надані акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці 2019 року: березень (акт № 03-2019-1512000721), квітень (№ 04-2019-1512000721), травень (№ 05-2019-1512000721), червень (№ 06-2019-1512000721), а також довідки позивача про добові небаланси відповідача за березень, квітень, травень, червень 2019 року, акти приймання-передачі природного газу, оформленими між сторонами за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи. Крім цього, у матеріалах справи містяться рахунки № 03-2019-1512000721 від 31.03.2019 на оплату за добові небаланси за березень 2019 року на суму 22 835 172,49 грн.; рахунок № 04-2019-1512000721 від 30.04.2019 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на суму 36856 718,73 грн; рахунок № 05-2019-1512000721 від 31.05.2019 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на суму 16 058 510,37 грн. ; рахунок № 06-2019-1512000721 від 30.06.2019 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на суму 17 960 000,72 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року. При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України. Пунктами 7, 45 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497. Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи. Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Як встановлено та зазначено вище, між Акціонерним товариством Укртрансгаз (оператор) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», ( замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000721 від 17.12.2015 Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору). Відповідно до п.2.3. Договору, послуги, які можуть бути надані Відповідачу за Договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування). Перелік послуг, які зазначені в п.2.3 Договору є вичерпним і вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів не передбачає. Сторони визначили, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка №1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка №2 (розподіл потужності з обмеженнями). Отже, сторони, укладаючи Договір, обумовили між собою необхідність документального підтвердження надання усіх послуг за Договором (у разі їх надання). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність передбачених Договором Додатків, і зокрема Додатку 3, вказує на неузгодженість сторонами, на момент укладення Договору, переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до типового договору. Отже, посилання позивача на вищезазначений договір в обґрунтування позовних вимог про оплату за добові небаланси, які діючим договором не передбачені, апеляційний господарський суд вважає безпідставним. В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами Договору, який би регулював відносини щодо врегулювання щодобових небалансів. Положеннями глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Кодекс ГТС передбачено, що плату за добові небаланси може вносити і Оператор ГТС і Замовник (залежно від того обсяг небалансу є позитивним чи негативним). Договір передбачає плату за послугу балансування, яку вносить лише Замовник (п.9.1. Договору). Відповідно до п. 6 глави 6 розділу Кодексу ГТС якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Однак, як встановлено та зазначено вище, між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу. Умовами договору №1512000721 від 17.12.2015 обумовлено певну послідовність дій сторін Договору у разі надання певного виду обумовлених договором Послуг: - позивач до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач, крім вартості послуг вказаних у абзаці другому даного пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів; - замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, в т.ч. і щодо балансування, яке було перелічено в умовах договору; - оператор має право, зокрема, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, а також на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов`язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; - перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника, визначається окремим додатком 3 до договору, який є невід`ємною частиною договору; - в Додатку 3 до Договору сторони мають передбачити і максимальну витрату (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов; - сторони визначили, що таким підтверджуючим документом, зокрема, щодо послуг балансування є відповідний додаток до договору, що підписується сторонами. Суд апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу наведених вище положень Кодексу ГТС та діючого між сторонами договору вбачається, що для наявності підстав оплати балансування необхідна сукупність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) не врегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок фактуру. Однак, вчинення зазначених вище дій та їх послідовності позивачем не було дотримано. Отже, позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях діючого між сторонами договору. Апеляційний господарський суд вважає безпідставним посилання позивача обґрунтування своїх вимог на положення Кодексу ГТС, оскільки для врегулювання щодобових небалансів відповідача (Оператора ГРМ) та вимозі оплати за дисбаланс ГТС повинна передувати певна послідовність дій, яка не дотримана позивачем. Так, Позивач не надав жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби (на періоді в добу, оскільки відповідно до п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС "період балансування" - газова доба (D)). Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації. Так само як і коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - ці акти не містять пояснень чому відбулися коригування, тим самим - ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах(аналогічна правова позиція про відсутність у позивача права складати односторонні коригуючі акти про надані послуги викладена у постановах Верховного Суду у справах №927/276/18 від 04.12.2018 року, № 924/447/18 від 10.04.2019 року, №920/344/18 від 12.06.2019 року, №922/1382/18 від 09.10.2019 року.). Позивачем не надано документів, які б свідчили про придбання та про використання щодоби для потреб балансування природного газу шляхом купівлі короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуги балансування. Положеннями частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Укладаючи договір транспортування природного газу сторони узгодили, що предметом відповідного договору є: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Такі послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи в редакції від 28.04.2017 встановлено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці. Враховуючи наведене, з 28.04.2017 обов`язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на Акціонерне товариство "Укртрансгаз". Відсутність Додатку 3 вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору транспортування природного газу №1512000721 від 17 грудня 2015 року переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об`єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено Додатками до типового договору. Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд вважає правомірним та таким, що ґрунтується на обставинах справи висновок місцевого господарського суду про недоведеність позовних вимог належними доказами. Посилання апелянта на функціонування інформаційної платформи та беззаперечність інформації, наданої з її ресурсів судом апеляційної інстанції оцінюються критично, з огляду на наступне. На офіційному веб-сайті Регулятора НКРЕКП в розділі "Акти перевірок у нафтогазовому комплексі за 2019 рік" міститься інформація щодо проведення перевірки АТ "Укртрансгаз" результати якої оформлені актом № 161 від 19.04.2019 (зазначена інформація є публічною). В акті встановлено, що "особистий кабінет Оператора ГРМ в інформаційній платформі не містить вкладку "Створити номінацію", що не дає можливості оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом". У зв`язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову НКРЕКП №664 від 26.04.2019 "Про здійснення заходів державного регулювання до AT "Укртрансгаз" відповідно до положень якої AT "Укртрансгаз" мало до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС... " Наведені обставини свідчать про те, що Інформаційна платформа Оператора ГТС на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії в період до 20.05.2019 не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до Оператора ГРМ. Тому в Оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструменту для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до Оператора ГРМ. Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем не виконані вимоги Кодексу ГТС, які регулюють вчинення балансуючих дій. Так пункт 3 Глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС містить імперативну норму, що Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Однак, матеріали справи не містять доказів, які свідчать про купівлю короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Чернівецької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником. Керуючись, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз відмовити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2020 у справі № 926/2479/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанови апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України Повний текст постанови складено 06.07.2020 Головуючий суддя О.С. Скрипчук суддя Л.С. Данко суддя О.Л. Мирутенко