Постанова 4812 № 2-4815/11

06.07.20 22-ц/812/1105/20 Єдиний унікальний номер судової справи:2-4815/11 Провадження №22-ц/812/1105/20 Постанова Іменем України 06 липня 2020 року м. Миколаїв справа № 2-4815/11 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Андрієнко Л.Д., за участі: представника заявника - Співака А.І. , переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва, постановлену 27 квітня 2020 року під головуванням судді Гаврасієнко В.О. у приміщенні цього суду, повний текст якої складений цього ж дня, за заявою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересована особа - Заводський відділ Державної виконавчої служби Міністерства юстиції у Миколаївській області (м. Одеса) встановив: У квітні 2020 року акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заявник вказував, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 407 грн. 18 коп., судовий збір в розмірі 344 грн. 07 коп. 29 березня 2012 року на виконання цього рішення Заводським районним судом м. Миколаєва був виданий відповідний виконавчий лист. ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 померла. 05 грудня 2015 року за вих. № 61113LFZA5KS9 Банк звернувся до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою та претензією (вимогою) до спадкоємців померлої ОСОБА_2 . Посилаючись на статтю 442 ЦПК України, частину п`яту статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» АТ «Ощадбанк» просило замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого 29 березня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва у справі № 2/1412/1601/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості в розмірі 34 407 грн. 18 коп., а також судового збору 344 грн. 07 коп. з померлої ОСОБА_2 на її спадкоємця. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2020 року у задоволенні заяви АТ «Ощадбанк» про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вважав неможливим замінити сторону виконавчого провадження, яке закрито. В апеляційній скарзі АТ «Ощадбанк», посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просило скасувати ухвалу та направити заяву для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про неможливість замінити сторони правонаступником, судом не вирішено клопотання про витребування спадкової справи та не повідомлено заявника про дату розгляду заяви банку. Відзивів на апеляційну скаргу від заінтересованої особи не надходив. В судовому засіданні представник АТ «Ощадбанк» Співак А.І. апеляційну скаргу підтримав. Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у передбачений законом спосіб. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк», посилалось на те, що банк не був належним чином повідомлений судом про розгляд даної справи. Такий довід апеляційної скарги заслуговує на увагу. Відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є, якщо зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З матеріалів справи вбачається, що справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності представника АТ «Ощадбанк», не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду. За такого, наявні підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції. Судом встановлено, що 18 лютого 2012 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції закінчено виконавче провадження №50205434 з виконання виконавчого листа № 2/1412-1601-2012, виданого 29 березня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу у розмірі 34 751 грн. 25 коп. на підставі пункту 3 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника (а.с.65). Копію цієї постанови було направлено стягувачу та до Заводського районного суду м. Миколаєва. 14 листопада 2016 року Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції звернувся до суду з листом про повернення на адресу відділу виконавчого листа, у зв`язку із скасуванням постановою начальника відділу від 06 квітня 2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року №50205434 (а.с.67). На цю заяву відділу виконавчої служби, 18 листопада 2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва повернуто оригінал виконавчого листа (а.с.68). Дані про перебування виконавчого листа на виконанні в матеріалах справи відсутні. Зі змісту заяви АТ «Ощадбанк» слідує, що заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості не виконано. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вважав неможливим замінити сторону виконавчого провадження, яке закрито. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на таке. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якої вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення його та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», до розгляду питання по суті (п. 5 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35 цього Закону). Частиною першою статті 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Отже, висновок суду першої інстанції про те, що заміна сторони виконавчого провадження можлива лише при відкритому виконавчому провадженні є помилковим. Крім того, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про не вирішення судом клопотання АТ «Ощадбанк» про витребування спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 з метою з`ясування кола спадкоємців, які банком в заяві не були зазначені та судом не залучені до участі у справі. Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18). З матеріалів спадкової справи №05/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, наданої на запит апеляційного суду, слідує, що спадщину прийняла та 04 січня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину донька померлої ОСОБА_3 . Син спадкодавця ОСОБА_4 відмовився від права на прийняття спадщини на користь доньки померлої ОСОБА_3 . Передбачений ст. 1281 ЦК України строк на пред`явлення АТ «Ощадбанк» вимог до спадкоємців боржника ОСОБА_2 дотриманий. На думку колегії суддів, ОСОБА_3 є носієм суб`єктивних прав та обов`язків, які складають зміст матеріально-правових відносин у цій справі. Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З матеріалів справи вбачається, що в заяві про заміну сторони виконавчого провадження АТ «Ощадбанк» не зазначило спадкоємця боржника та він не був залучений до участі у справі. Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належних заінтересованих осіб, оскільки не має передбачених законом повноважень змінювати склад учасників справи, крім випадків процесуального правонаступництва. Враховуючи зазначені вище обставини у справі та положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки заява АТ «Ощадбанк» не містить визначеного спадкоємця, то вирішення заяви по суті судом апеляційної інстанції призведе до вирішення питання про права, інтереси цього спадкоємця, а за такого оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2020 року скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: П.П. Лисенко Т.В. Серебрякова Повний текст постанови складено 06 липня 2020 року.