Постанова Вінницький апеляційний суд № 137/552/19

Справа № 137/552/19 Провадження № 22-ц/801/1130/2020 Категорія: 44 Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М. Доповідач:Марчук В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2020 рокуСправа № 137/552/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючої: Марчук B.C., суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу № 137/552/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» на рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Желіховського В.М., дата складання повного тексту рішення невідома, в с т а н о в и в : У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулась у Літинський районний суд Вінницької області з даним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 9 вересня 2015 року біля 20 год. 30 хв. на ділянці автодороги "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка" 359 км+300 м, що розташована поблизу с. Рибаче Літинського району Вінницької області, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автопоїзда у складі вантажного автомобіля "МАЗ" з номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричепа з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 і гужової повозки під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 23.11.2015 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 19.09.2015 року за №12015020000000370, закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 . Цивільно-правова відповідальність власника (користувача) транспортного засобу "МАЗ" з номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричепа з номерним знаком НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ "СК" Провідна", поліс № АІ/7853124 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та смерті потерпілого, була заподіяна моральна шкода дружині та дітям померлого, а також заподіяна шкода смертю потерпілого (втрата годувальника) неповнолітній дочці загиблого, позивачці по справі ОСОБА_1 . До складу сім`ї загиблого входили: дружина ОСОБА_5 , 1968 року народження, дочка ОСОБА_6 , 1988 року народження, дочка ОСОБА_2 , 1997 року народження, син ОСОБА_6 , 1986 року народження, внук ОСОБА_7 , 2007 року народження, внук ОСОБА_8 , 2009 року народження, внук ОСОБА_9 , 2011 року народження, які проживали з померлим ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . Батьки померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 померли. Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою загиблого ОСОБА_4 , звернулася до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за №2300189697 від 09.11.2017 року, а саме: про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3654 грн (1/4 частки) та відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого (втрата годувальника) в розмірі 43848 грн. Позивачу та дружині померлого ОСОБА_5 , дочці ОСОБА_6 , сину ОСОБА_6 відповідач виплатив страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 16536 грн. Проте, відповідач не виплатив позивачці, яка на момент ДТП була неповнолітньою, страхового відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_4 ( по втраті годувальника). Своє рішення відповідач аргументував необхідністю надання ОСОБА_2 довідки про призначену державну пенсію у зв`язку з втратою годувальника та довідки про доходи ОСОБА_4 за календарний рік до дорожньо-транспортної пригоди. Позивач вважає відмову у виплаті страхового відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, безпідставною, а тому звернулася до суду з вказаним позовом та просила суд стягнути з ПАТ СК «Провідна» на її користь 49606 грн. страхового відшкодування шкоди, заподіяного смертю потерпілого, а також пеню в розмірі 22070,81 грн., інфляційні втрати в розмірі 6167,32 грн., 3% річних в розмірі 1908 грн. та вирішити питання судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн. Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.10.2019 року, ОСОБА_2 отримала прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 » (а.с. 91). Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2020 року позов задоволено повністю. Вирішено: стягнути з ПАТ СК "Провідна на користь ОСОБА_1 49608 грн. страхового відшкодування заподіяного смертю потерпілого; стягнути з ПАТ СК "Провідна" на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 22070,81 грн., інфляційні втрати в сумі 6167,32 грн та 3 % річних в сумі 1908 грн.; стягнути з ПАТ СК "Провідна" на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 14400 грн.; вирішено питання судового збору. Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ СК «Провідна» оскаржило його в апеляційному порядку, як незаконне та необгрунтоване, оскільки приймаючи рішення про задоволення позову судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховані обставини про те, що для отримання страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника потерпіла зобов`язана була надати відповідні документи, які передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Такі документи позивачкою не були надані, а саме не надано довідку про призначення пенсії по втраті годувальника та розмір такої пенсії, а тому у ПАТ СК «Провідна» були відсутні підстави для здійснення відшкодування шкоди з втратою годувальника. Обов`язок щодо прийняття рішення стосовно виплати страхового відшкодування виникає у ПАТ СК «Провідна» лише після наданих визначених у ст. 35 вказаного Закону заяви та документів про ДТП. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, то скаржник зазначає, що позивачем не надано належних доказів понесених обгрунтованих витрат на правничу допомогу та не надано доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Враховуючи зазначені обставини, ПАТ СК «Провідна» просить суд рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11.03.2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ СК «Провідна» в якій просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Літинського районного суду Вінницької області без змін т а здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним оскарженням рішення. Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на наступне. Згідно частин першої - п`ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду зазначеним правовим вимогам відповідає в повній мірі. Так, в ході розгляду справи встановлено наступні обставини. Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.6) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 23 листопада 2015 року (а.с.7) кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 19.09.2015 року за №12015020000000370 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.291 КК України, закрито у зв`язку із смертю останнього. Відповідно до полісу №АІ/7853124 від 19.09.2015 (а.с.9, 34) застраховано цивільну відповідальність осіб, які на законних підставах керують транспортним засобом "МАЗ 54" д.н.з. НОМЕР_1 . Страхувальник ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження позивач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10) і її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до довідки Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області за №734 від 29.08.2017 р. (а.с.11), померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , 1965 року народження, до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . До складу сім`ї загиблого входили: дружина ОСОБА_5 , 1968 року народження, дочка ОСОБА_6 , 1988 року народження, дочка ОСОБА_2 , 1997 року народження, син ОСОБА_6 , 1986 року народження, внук ОСОБА_7 , 2007 року народження, внук ОСОБА_8 , 2009 року народження, внук ОСОБА_9 , 2011 року народження. Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с.12) ОСОБА_11 (батько потерпілого) помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с.12) ОСОБА_14 ( мати потерпілого) померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до Заяви №2300189697 від 09 листопада 2017 року на виплату страхового відшкодування (а.с.15), представник позивача ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ СК "Провідна" про виплату страхового відшкодування в розмірі 47 502, 00 грн, яке складається з відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою в розмірі 3654 грн. (1/4 частки) та відшкодування пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 43848, 00 грн. Відповідно до листа ПрАТ СК "Провідна" за №17-05/146 від 04.01.2018 р. (а.с.16) страховою компанією відшкодовується на користь родичів загиблого, моральна шкода у розмірі 16536,00 грн. Для прийняття рішення про виплату для ОСОБА_2 шкоди, пов`язаної з втратою годувальника, ПрАТ СК "Провідна" просила надати довідку про призначену державну пенсію у зв`язку з втратою годувальника та довідку про доходи ОСОБА_4 на календарний рік до ДТП. За вказаних обставин і керуючись нормами ст.ст. 22, 625, 1200, 1166, 1187 ЦК України та п. 27, 27.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд першої інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повній мірі, з огляду на наступне. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України та Цивільним Кодексом України. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно із пунктом 22.1. статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Відповідно до полісу №АІ/7853124 від 19.09.2015 року, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 100 (сто) тисяч гривень. Відповідно до пункту 23.1. статті 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Статтею 27 Закону визначено порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого. Пунктом 27.1. статті 27 цього Закону передбачено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Пунктом 27.2. статті 27 Закону визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Частиною першою пунктом першим статті1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Судом першої інстанції вірно було встановлено, що ОСОБА_1 має право на відшкодування завданого їй страхового відшкодування заподіяного смертю потерпілого, оскільки саме в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер її батько ОСОБА_4 . Відповідно до ч.1,2 ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Судом першої інспекції вірно було встановлено, що на момент смерті покійного, позивачка була неповнолітньою, а тому перебувала на його утриманні, як неповнолітня донька у свого батька, тому для відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, достатньо лише доказів родинних стосунків потерпілого з позивачкою та того, що на час смерті потерпілого позивачка була неповнолітньою, з огляду на норму ст. 180 СК України, де зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини першої статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. Для отримання страхового відшкодування, матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлено спеціальний порядок, який включає в себе обов`язкове подання потерпілим чи іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, страховику заяви про страхове відшкодування з наданням документів, перелік яких закріплений у п. 35.2 вказаної статті, а саме: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). Підпунктом «е» пункту 35.2 статті 35 Закону не встановлено чіткого переліку документів на підтвердження факту перебування особи на утриманні потерпілого, а тому необхідно дійти висновку, що такими документами можуть бути, в тому числі, надана довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання (реєстрації) або довідка органу місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником. Звертаючись до ПАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_2 на підтвердження перебування її на утриманні ОСОБА_4 надала: завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 , відповідно до якого ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 ; довідку про склад сімї №734 від 29.08.2017 року, згідно якої до складу сім`ї ОСОБА_4 входить його дочка ОСОБА_2 , 1997 року народження. Зазначені документи обгрунтовано визнано судом, як допустимі докази на підтвердження перебування позивача на утриманні померлої особи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач у порушення вимог статті 35 Закону не надала документів, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, то вони не впливають на законність рішення, оскільки без довідок, які вимагав відповідач, позивачка довела своє право на страхове відшкодування по втраті годувальника. Крім того, відмова у здійсненні страхового відшкодування, відповідно до вимог статті 37 цього Закону, можлива за наявності виключних таких підстав: 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Зазначені вимоги закону не містять, наведених відповідачем підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, як не надання документів, що підтверджують перебування на утриманні загиблого. Враховуючи наведене, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування заподіяного смертю потерпілого. За таких обставин, рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, тому, в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на вказане та норму п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних з апеляційним розглядом справи та стягнути з відповідача на користь позивача 1600 грн.витрат на правничу допомогу , які понесені на стадії апеляційного провадження та підтверджені Розрахунком наданих послуг, Актом наданих послуг та Квитанцією №ПН533 на а\с 144-145. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» залишити без задоволення. Рішення Літинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2020 року залишити без змін. Стягнути з ПАТ СК "Провідна", ЄДРПОУ:23510137 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , витрати на правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного провадження, у розмірі 1600 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: В.С. Марчук Судді: М.В. Матківська В.В. Сопрун