Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/2449/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" липня 2020 р. Справа № 910/2449/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Пономаренка Є.Ю. Поляк О.І. секретар судового засідання Ярмоленко С.М. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2020 р. (повний текст складено 29.04.2020 р.) у справі № 910/2449/20 (суддя - Маринченко Я.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 324 437,10 грн.,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 324 437,10 грн. штрафу, нарахованого відповідачу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України, за порушення термінів доставки вантажів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2020 р. у справі № 910/2449/20 позов задоволено частково: стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" 162 218,55 грн. штрафу та 4 866,56 грн. судового збору за подання позову; в решті вимог відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач доставив вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, проте ним подано заяву про зменшення розміру штрафу на 50 % та доведено перед судом наявність виняткових обставин. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для зменшення розміру штрафу, а також звертав увагу апеляційного суду, що понесені збитки за прострочення доставки вантажу не покривають суму штрафу - єдину міру відповідальності залізниці за порушення строків доставки вантажів. Стверджував про прибутковий майновий стан відповідача за 2019 рік та систематичне порушення строків доставки вантажів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження та призначено справи до розгляду на 01.07.2020 р. 24.06.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, в яких представник зазначав, що позивач не поніс збитків, у зв`язку з простроченням терміну доставки вантажу, також звертав увагу, що для укрзалізниці в чотири рази зріс коефіцієнт зі сплати земельного податку у 2019 р. У судовому засіданні, що відбулось 01.07.2020 р., скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі. Відповідач не взяв участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази долучені до матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 07.02.2018 р. між публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (замовник) укладено договір № 07244/ЦТЛ-2018 (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. За умовами пункту 1.3 договору надання послуг може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. Згідно з пунктом 5.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України. Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 р. до 31.12.2018 р. (пункт 12.1 договору). У період з 18.08.2019 р. по 31.08.2019 р. включно відповідачем надано позивачу (відправник/одержувач) послуги з перевезення вантажу у вагонах, що оформлено залізничними накладними №№ 41971946, 46193256, 35477843, 42208694, 41937012, 43623123, 43623131, 34773564, 41926932, 41926957, 35441773, досилочна накладна № 34793539, 34678052, 34724641, 35527712, 42320432, 34761981, 42358416, 34765305, 35571041, 34790964, 34793703, 34793943. Посилаючись на прострочення терміну доставки вантажу за вказаними накладними, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з залізниці 324 437,10 грн. штрафу. Зі змісту частин 1, 2, 5 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Частина 1 статті 313 Господарського кодексу України передбачає, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Згідно Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р., накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Відповідно до пункту 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (із змінами та доповненнями, далі - Правила), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил). Згідно з п. 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: - 10 % провізної плати - за прострочення на дві доби; - 20 % провізної плати - за прострочення на три доби; - 30 % провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Перевіривши правильність здійсненого позивачем нарахування штрафу, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок є обґрунтованим, так як здійснений з урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, відстані доставки, кількості повних діб доставки вантажу та провізної плати. Відповідачем контррозрахунку штрафу та заперечень щодо невірності нарахування до суду першої інстанції не надано. Однак було подано клопотання про зменшення розміру штрафу на 50 %, яке обґрунтоване відсутністю у позивача збитків та витратами, які мусить нести залізниця у зв`язку із збільшенням для залізниці коефіцієнту зі сплати земельного податку у 2019 році. Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 910/9765/18). Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і тому несуть ризики під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, такі порушення були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасне перевезення вантажу, перевіривши доводи, які містяться у такому клопотанні, обставини, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення штрафу до 50 % від заявленої суми, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами залізниці про існування виняткового випадку, через який відповідач допустив несвоєчасну доставку вантажу, адже збільшення розміру плати за землю не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із несвоєчасною доставкою вантажу, тож підстав для зменшення розміру штрафу не має. За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідача штрафу за прострочення термінів доставки вантажу у повному розмірі, тобто у сумі 324 437,10 грн. При прийнятті оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, невірно встановив обставини справи, що призвело до хибних висновків і прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову. Відповідно частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" на рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2020 р. у справі № 910/2449/20 задовольнити. Рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2020 р. у справі № 910/2449/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 162 218,55 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" задовольнити. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 8, корп. 6; ідентифікаційний код 40001366) 324 437,10 грн. штрафу та 4 866,56 грн. судового збору за подання позову". Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 8, корп. 6; ідентифікаційний код 40001366) 7 299,84 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ. Матеріали справи № 910/2449/20 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 03.07.2020 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді Є.Ю. Пономаренко О.І. Поляк