LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС462/763/18

від 01.07.2020 · Цивільна
Резолютивна:Зупинити касаційне провадження у справі № 369/5355/17-ц (касаційне провадження № 61-915св19) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнових збитків та відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок доро…

Ухвала 01 липня 2020 року м. Київ справа № 462/763/18 провадження № 61-47221св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М., суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнових збитків та відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог вказував, що в результаті протиправних дій відповідача позивачу була завдана майнова шкода у вигляді пошкодженого майна належного на праві власності позивачу, а саме: автомобіля марки «SkodaOctavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 . У відповідності до Висновку № 172/17 експертного автоварознавчого дослідження складеного 19 грудня 2017 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження у ДТП 25 листопада 2017 року станом на момент огляду 15 грудня 2017 року становить 270 948,09 грн. Виходячи з договору добровільного страхування наземного транспорту № 3823766 від 11 вересня 2017 року майнові інтереси позивача з приводу володіння, користування і розпорядження транспортним засобом були застраховані в ПрАТ СК «ВУСО». На замовлення Позивача ФОП ОСОБА_3 були виконані роботи щодо ремонту належного позивачу автомобіля виходячи із заказу-наряду № Д00002220 від 14 грудня 2017 року на суму 100 000 грн. 20 грудня 2017 року ПрАТ СК «ВУСО» на підставі до платіжного доручення № 29037 перерахувало 100 000 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_3 за проведені ремонтні роботи по відновленню автомобіля позивача. Враховуючи здійснене ПрАТ СК «ВУСО» страхове відшкодування, розмір завданих позивачу матеріальних збитків становить суму: 270 948,09 грн. - 100 000 грн. = 170 948,09 грн. Враховуючи, що факт неправомірних дій відповідача у вигляді порушення ПДР, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та наслідками, що настали у вигляді пошкодження належного позивачу на праві власності автомобіля, а також вину відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, встановленої постановою Залізничного районного суду Львівської області від 22 січня 2018 року, наявність завданої майну позивача майнової шкоди у розмірі 270 948,09 грн., встановленої висновком № 172/17 експертного автоварознавчого дослідження від 19 грудня 2017року, завдані позивачу майнова та моральна шкода підлягає стягненню з відповідача. До позовної заяви подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні на праві власності, як фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 нежитлові приміщення першого поверху №№ 7-9, 7-13, 7-14, загальною площею 29,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна НОМЕР_2 . Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні заяви. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з відсутності можливості перевірити вартість належного відповідачу майна на предмет співмірності із заявленими позовними вимогами. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року скасовано ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року та прийнято нову про задоволення заяви. Накладено арешт на нежитлові приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 29,2 кв.м, позначені №7-9,7-13,7-14, реєстраційний номер 26610405, які належать ОСОБА_2 . Мотивуючи свою постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Короткий зміст вимог касаційної скарги У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 22 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 та витребувано цивільну справу з Залізничного районного суду м. Львова. 08 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа. 23 січня 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу відОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 . Згідно розпорядження від 15 квітня 2020 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подання судді Антоненко Н. О. зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Сімоненко В. М., Мартєв С. Ю. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки матеріали справи не містять жодних відомостей про вартість об'єктів нерухомого майна - приміщень першого поверху №№ 7-9, 7-13, 7-14, загальною площею 29,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини не були досліджені судом апеляційної інстанції та їм не надано жодної оцінки. Крім того, вказані приміщення станом на момент винесення оскаржуваного рішення перебували в іпотеці ПАТ «Кредитпромбанк», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Проте позивач не навів переконливих доводів та відповідних їм доказів на підтвердження вимог про забезпечення позову у наведений ним спосіб. Аргументи інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач вважав, що позов необхідно забезпечити шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу в порядку статей 149-150 ЦПК України, оскільки розмір заподіяної матеріальної та моральної шкоди є значним, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Виходячи з матеріалів справи, у відповідача відсутнє інше майно, крім зазначеного в долученій до заяви про забезпечення позову інформаційній довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 113789125 від 13 лютого 2018 року. Крім цього автомобіль яким керував відповідач, під час скоєння ДТП, йому на праві власності не належить, а зареєстрований, виходячи з технічного паспорту, на ОСОБА_5 . З довідки випливає, що 25 вересня 2008 року на об`єкт нерухомого майна належний відповідачу з реєстраційним номером НОМЕР_3 , накладене обтяження приватним нотаріусом Вишинською О. М. на підставі іпотечного договору 4165, розмір основного зобов`язання 90 000 доларів США. Враховуючи дану обставину позивач вважав, що необхідно накласти арешт на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером майна 26610405, а саме на приміщення першого поверху №№ 7-9, 7-13, 7-14, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 29,2 кв.м. Крім цього вартість такого майна у вищезгаданій інформаційній довідці зазначена в сумі 1 062 гри. 00. коп. Відтак оскільки на момент прийняття оскаржуваної постанови були відсутні будь-які інші дані про вартість такого майна, суд апеляційної інстанції вважав заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами. Суд апеляційної інстанції вірно врахував, що заходи забезпечення позову будуть по-перше співмірними із заявленими позовними вимогами, по-друге такі заходи забезпечення спроможні гарантувати виконання можливого рішення суду в майбутньому.

Позиція Верховного Суду Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року справу № 753/22860/17 (провадження № 61-46016св18) справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи: нотаріус Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, ОСОБА_8 про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 ЦПК України. Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду мотивована необхідністю формування єдності у практиці застосування одних й тих самих норм процесуального права щодо оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, постановленої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову. Судові рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах. Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Судусправи № 753/22860/17 (провадження № 61-46016св18). Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 369/5355/17-ц (касаційне провадження № 61-915св19) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнових збитків та відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до закінчення перегляду в касаційному порядкуВеликою Палатою Верховного Суду справи № 753/22860/17 (провадження № 61-46016св18) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , треті особи: нотаріус Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, ОСОБА_8 про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»