Ухвала КЦС ВС № 227/4535/18

Ухвала 01 липня 2020 року м. Київ справа № 227/4535/18 провадження № 61-13403св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Світлана» про визнання договору оренди недійсним, визнання договору оренди землі від 11 квітня 2008 року № 63 поновленим шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 11 квітня 2008 року, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» на постанову Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, ВСТАНОВИВ: Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки площею 10,11 га кадастровий номер 1422084400:06:000:0195, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Світлана» від 21 серпня 2018 року недійсним. Визнано договір оренди землі № 63, укладений між товариством та ОСОБА_1 11 квітня 2008 року поновленим на умовах, викладених у додатковій угоді строком на 10 років та з розміром орендної плати в 26 000 грн на рік. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Донецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Добропільського міськрайонного суду від 05 лютого 2019 року скасовано. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Світлана» про визнання договору оренди недійсним, визнання договору оренди землі від 11 квітня 2008 року № 63 поновленим шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 11 квітня 2008 року відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцять статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Світлана» про визнання договору оренди недійсним, визнання договору оренди землі від 11 квітня 2008 року № 63 поновленим шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 11 квітня 2008 року,призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. А. Воробйова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк