Постанова 4821 № 711/123/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/541/20Головуючий по 1 інстанції Справа №711/123/17 Категорія: на ухвалу Демчик Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Новікова О.М., Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б., за участю секретаря Попової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року, постановленої під головуванням судді Демчика Р.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, - в с т а н о в и в : В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 січня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. 23 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 червня 2017 року призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання: Чи здатний був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на момент укладення заповіту ІНФОРМАЦІЯ_1 липня 2013 ІНФОРМАЦІЯ_1 ? В розпорядження експертів надано матеріали справи № 711/123/17, медичну картку КНП «Перший Черкаський центр первинної медико-санітарної допомоги». Провадження по справі зупинено. 06 грудня 2017 року на адресу суду надійшов Висновок судово-психіатричної експертизи № 461 від 30 листопада 2017 року. 23 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про призначення додаткової експертизи. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2018 року призначено по справі додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня», попереджено їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. На вирішення експертизи поставлені наступні питання : Чи здатний був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на момент укладення заповіту ІНФОРМАЦІЯ_1 липня 2013 року. В розпорядження експертів надані матеріали справи № 711/123/17, медичні картки КНП «Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та КЗ «ЧОГІВ» 9 4 картки). Провадження по справі зупинено. 03 травня 2019 року на адресу суду надійшов Висновок додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи № 137 від 24 квітня 2019 року. Під час розгляду справи у суді першої інстанції 21 січня 2020 року представником ОСОБА_2 адвокатом Гарбазей Д.О. подано клопотання про призначення повторної експертизи. В обґрунтування якої вказав, що під час проведення попередніх експертних досліджень, в основу було покладено дані, які не були актуальними на день складання заповіту, що в свою чергу ставить під сумнів висновки викладені в експертизах, а тому вказані експертизи, є неналежним доказом. Крім того, висновок експертизи № 461 від 30 листопада 2017 року суперечить висновку № 137 від 24 квітня 2019 року, тому виникає необхідність у проведенні повторної експертизи. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року призначено по справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України». На вирішення експертизи поставлені наступні питання: Чи здатний був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та ( або) керувати ними на момент укладення заповіту 16 липня 2013 ІНФОРМАЦІЯ_1 ? В розпорядження експертів надано матеріали справи № 711/123/17, медичні картки КНП «Перший міський центр первинної медико-санітарної допомоги» та КЗ «ЧОГІВ» ( 4 картки). Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 , роз`яснено йому положення ст. 109 ЦПК України та наслідки ухилення від участі в експертизі, зобов`язано його здійснити оплату протягом 10 діб з дня отримання відповідного рахунку. Провадження у справі зупинено. ОСОБА_1 оскаржив вказану ухвалу в апеляційному порядку, просить її залишити без задоволення, як необґрунтовану та винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді клопотання про призначення повторної експертизи, суд не надав можливості іншим учасникам справи ознайомитись із заявленим клопотанням . Також судом першої інстанції при винесенні ухвали судом не взято до уваги, що призначення по справі недоцільної на його думку експертизи, зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і, як наслідок, право сторони на ефективний засіб юридичного захисту своїх прав в національному органі. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Гарбазей Д.О. просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року залишити без змін, як законну, винесену у відповідності до вимог ЦПК України. Суд всебічно встановив обставини справи з дотриманням принципу диспозитивності і рівності сторін. Доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими. При розгляді даної скарги суд апеляційної інстанції не входить в оцінку доказів по справі. Вважаючи, що усі доводи апелянта викладені у скарзі, з метою уникнути невиправданої тяганини при вирішення спору по суті, на яку вказував сам апелянт, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду даної справи не зважаючи на чергове клопотання ОСОБА_1 про відкладення справи у зв`язку з пандемією. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків. Постановляючи ухвалу про призначення у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що вирішення даного спору не можливе без проведення повторної експертизи, щоб виключити будь-які сумніви щодо правильності та обґрунтованості попередніх висновків експертизи. Висновки суду відповідають вимогам закону. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. За ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються на дослідження та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Як роз`яснено у п.п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними заповіту, укладеним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь відповідача, посилається на те, що у нього виникли сумніви щодо вільного волевиявлення ОСОБА_3 щодо написання заповіту, оскільки він за своїм станом здоров`я не міг самостійно підписувати документи, так як починаючи з 2012 року ОСОБА_3 дуже погано орієнтувався в часі та на місцевості, мав слабку пам`ять та увагу. Під час розгляду справи було проведено дві посмертні судово-психіатричні експертизи (основна за № 461 від 30 листопада 2017 року та додаткова за № 137 від 24 квітня 2019 року), висновки яких суперечать один одному. Оскільки висновок № 461 від 30 листопада 2017 року відрізнявся від висновку додаткової експертизи № 137 від 24 квітня 2019 року, при цьому були надані ті самі матеріали для проведення як первинної експертизи, так і для проведення додаткової експертизи, тому у суду першої інстанції виникли обґрунтовані сумніви у їх об`єктивності і правильності. Тому апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. Непереконливим є посилання в апеляційній скарзі на те, що апелянт був позбавлений права на ознайомлення із клопотанням про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, оскільки апелянт був присутній в судовому засіданні 23 січня 2020 року при розгляді клопотання про призначення повторної експертизи, що підтверджується протоколом судового засідання (а/с 113), проте не скористався своїм правом та не просив суд надати можливість ознайомитись із вказаним клопотанням і не надав заперечення. Враховуючи приведені вище доводи, обов`язок суду встановити всі обставини справи та перевірити їх доказами, необхідно прийти до висновку, що суд першої інстанції постановив правильну ухвалу, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 03 липня 2020 року. Судді