Постанова Полтавський апеляційний суд № 534/513/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 534/513/20 Номер провадження 33/814/487/20Головуючий у 1-й інстанції Солоха О. В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 червня 2020 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий водієм ТОВ „Єристівський ГЗК, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420, 40 грн. в дохід держави. Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 08.04.2020 року, о 17.25 год., по вул.Спортивна, в с.Дмитрівка, м.Горішні Плавні Полтавської області, керував автомобілем „ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу в присутності двох свідків. Своїми умисними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9(а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не оспорюючи кваліфікації своїх дій та фактичних обставин справи, просить постанову судді змінити та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки суддею не взято до уваги, що ОСОБА_1 провину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює на роботі, яка пов`язана із використанням транспортного засобу, а тому визначене суддею адміністративне стягнення унеможливить здійснення ним трудової діяльності та позбавить його сім`ю засобів для існування. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився. На адресу апеляційного суду надіслав клопотання про слухання справи за його відсутності. Дослідивши матеріали справи, мотиви апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Суддя місцевого суду у відповідності до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, є правильним та ніким не оспорюється. Доводи апелянта про суворість накладеного адміністративного стягнення є безпідставними з огляду на таке. Відповідно до ст.23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Положеннями ч.2 ст.30 цього ж Кодексу визначено, що позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Санкція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вказані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі, стягнення накладено у відповідності з приписами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують відповідальність. Крім того, адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. Таким чином, вважаю, що застосоване до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 КпАП України, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи вищенаведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 04 червня 2020 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Л.В. Нізельковська