Постанова 4856 № 560/3869/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3869/19 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 01 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (прийняте у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 668 від 20.11.2019, В С Т А Н О В И В : позивач 29.11.2019 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області № 668 від 20.11.2019 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд", яким вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кірабуд" з 02.12.2019 тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 21.10.2016 по 31.03.2019 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, та за період з 21.10.2016 по 31.03.2019 з метою правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що згідно оприлюдненого плану графіку документальних планових перевірок платників податків юридичних осіб вбачається, що місяцем початку перевірки позивача визначений травень 2019 року. Проте, відповідач не розпочав перевірку позивача у травні 2019 року. Також вказує, що формулювання резолютивної частини оскаржуваного наказу свідчить про нову планову перевірку з місяцем початку такої у грудні 2019 року. Отже, не здійснивши коригування річного плану-графіку планових перевірок відповідач порушив процедуру проведення планових перевірок. Крім того, позивач вказує на порушення процедури проведення відповідачем перевірки, у зв`язку з чим позивач має право на звернення до суду з даним позовом. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що невідповідність місяця початку проведення перевірки в наказі із планом-графіком не може свідчити про протиправність наказу. Адже першим наказом від 15.05.2019 №1083 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки", який реалізований шляхом виїзду посадових осіб відповідача за адресою позивача та складання акту про відмову від допуску до проведення перевірки, початком перевірки визначено 27.05.2019, що збігається з планом-графіком. Однак, в травні місяці 2019 року перевірка не проведена у зв`язку з тим, що посадовими особами позивача чинились перешкоди законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання своїх службових обов`язків та здійсненні передбачених законодавством функцій, зокрема щодо проведення перевірки. В зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що прийняття наказу від 20.11.2019 №668 свідчить не про призначення нової перевірки, проведення якої не передбачено планом-графіком на 2019 рік, а про перенесення проведення перевірки, призначеної згідно наказу від 15.05.2019 №1083, тому відсутні підстави вважати, що спірним наказом призначено перевірку, проведення якої передбачено планом-графіком на 2019 рік. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. Державною фіскальною службою України у грудні 2018 року оприлюднено на офіційному веб-сайті план-графік проведення планових перевірок платників податків на 2019 рік, у якому позивач був відсутнім. У подальшому позивача було включено у план-графік проведення планових перевірок платників податків на 2019 рік за результатами проведення процедури коригування, у зв`язку з виявленням критеріїв ризиків середнього та високого ступеня, на підставі інформації за результатами аналізу податкової звітності позивача за 2018 рік та співставлення її з наявними відомостями автоматизованих баз даних та систем податкового органу. Тобто, позивач був внесений до плану графіка саме шляхом його коригування на підставі виявлених у 2019 році ризиків та інформації, про які у 2018 році відомо не було, оскільки декларації за 2018 рік по податку на прибуток позивачем раніше не подавались. На виконання плану-графіку ГУ ДФС у Хмельницькій області видано наказ №1083 від 15.05.2019, яким визначено провести з 27.05.2019 документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кірабуд" за період діяльності з 21.10.2016 по 31.03.2019 тривалістю 10 робочих днів. Згідно повідомлення від 15.05.2019 №206 позивача проінформовано про дату початку проведення перевірки 27.05.2019. Копію вказаного наказу від 15.05.2019 №1083 та повідомлення від 15.05.2019 №206 надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано представником позивача 20.05.2019. На виконання вимог наказу від 15.05.2019 №1083 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки" посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснено виїзд за адресою ТОВ "Кірабуд". Проте, директор позивача відмовив у допуску до проведення перевірки та в наданні документів, що пов`язані з предметом перевірки, вважаючи, що у контролюючого органу відсутні підстави для проведення перевірки, про що посадовими особами відповідача складено відповідний акт від 27.05.2019 №0143/22-01-14-04/40908698. Позивач оскаржив вказаний наказ від 15.05.2019 №1083 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки" в судовому порядку, однак рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 по справі №560/1629/19 в задоволенні позову ТОВ "Кірабуд" відмовлено. В подальшому, за для виконання плану-графіку ГУ ДФС у Хмельницькій області видано наказ №668 від 20.11.2019, яким визначено провести з 02.12.2019 документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кірабуд" за період діяльності з 21.10.2016 по 31.03.2019 тривалістю 10 робочих днів. Копію вказаного наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області №668 від 20.11.2019 та повідомлення №176 від 20.11.2019 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Кірабуд" направлено позивачу 20.11.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено останньому 27.11.2019. На виконання наказу №668 від 20.11.2019 посадовими особами відповідача 02.12.2019 повторно здійснено виїзд за адресою ТОВ "Кірабуд" для проведення перевірки, однак позивачем повторно не допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, про що останніми складено акт №0089/22-01-05-13/40908698 від 02.12.2019. Позивач не погоджується з винесеним відповідачем наказом №668 від 20.11.2019, оскільки з оприлюдненого плану-графіку документальних планових перевірок платників податків - юридичних осіб встановлено, що місяцем початку перевірки позивача визначений травень 2019 року, однак відповідач не розпочав перевірку позивача у травні 2019 року, а тому вважає, що вказаний наказ винесений відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняття наказу від 20.11.2019 №668 свідчить не про призначення нової перевірки, проведення якої не передбачено планом-графіком на 2019 рік, а про перенесення проведення перевірки, призначеної згідно наказу 15.05.2019 №1083, відтак, встановлені судом обставини свідчать про дотримання відповідачем порядку призначення документальної планової виїзної перевірки позивача, а тому оскаржуваний наказ №668 від 20.11.2019 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Кірабуд" прийнятий в межах чинного податкового законодавства України. Також судом першої інстанції вказано, що відсутність у будь-кого, зокрема й у позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.2 цієї статті визначено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Згідно пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Пунктом 77.2 ст. 77 ПК України зазначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 751/27196. Згідно з пунктами 2, 3, 5 розділу І цього Порядку, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку. Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України. Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами" плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка). План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка). Розділом ІІ Порядку, визначено таку структуру плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків: розділ І. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб; розділ ІІ. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів; розділ ІІІ. Документальні планові перевірки платників податків - фізичних осіб; розділ ІV. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно до п.77.6 ст.77 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Відповідно до п.81.1. ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; -службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Отже, умовою для призначення планової документальної перевірки платника податків є визначення такого суб`єкта господарювання у плані-графіку проведення планових документальних перевірок, а підставою для її проведення є наказ про проведення перевірки. При цьому, положеннями Податкового кодексу України не передбачено можливості змінити іншим наказом період проведення планової документальної виїзної перевірки за межами строків, передбачених планом-графіком. Згідно матеріалів справи, 15.05.2019 ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято наказ №1083 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки", який реалізований шляхом виїзду посадових осіб відповідача за адресою позивача та складання акту про відмову від допуску до проведення перевірки, початком перевірки визначено 27.05.2019, що збігається з планом-графіком. Позивач оскаржив вказаний в судовому порядку, однак за рішенням суду по справі №560/1629/19 в задоволенні позову ТОВ "Кірабуд" відмовлено. Таким чином, в травні 2019 року перевірка не була фактично проведена у зв`язку з тим, що посадові особи позивача здійснили не допуск посадових осіб контролюючого органу під час виконання своїх службових обов`язків та здійсненні передбачених законодавством функцій, зокрема, щодо проведення перевірки. В подальшому, за для виконання плану-графіку ГУ ДФС у Хмельницькій області видано наказ №668 від 20.11.2019, яким визначено провести з 02.12.2019 документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Кірабуд" за період діяльності з 21.10.2016 по 31.03.2019 тривалістю 10 робочих днів. Разом з цим, необхідність проведення такої перевірки виникла у зв`язку із неможливістю з об`єктивних причин проведення відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ "Кірабуд" у травні 2019 року, проведення якої передбачено планом-графіком проведення планових перевірок на 2019 рік. При цьому, суд звертає увагу на те, що предмет перевірок, які призначались наказами від 15.05.2019 №1083 та від 20.11.2019 №668 - ідентичний. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що прийняття наказу від 20.11.2019 №668 свідчить не про призначення нової перевірки, проведення якої не передбачено планом-графіком на 2019 рік, а про перенесення проведення перевірки, призначеної згідно наказу 15.05.2019 №1083. При цьому, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.10.2019 по справі №826/11217/18 де вказано, що нормами статті 77 ПК України не передбачено коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка, як і не передбачено можливості формування місячних, квартальних чи інших різновидів планів-графіків перевірок щодо дотримання податкового законодавства та не встановлено строки для їх оприлюднення, не закріплено право контролюючого органу на коригування (оновлення) оприлюдненого плану-графіка перевірок. Включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пункту 77.1 статті 77 ПК. Врегулювання порядку проведення податкових перевірок на рівні закону свідчить, що законодавцем це питання розуміється в контексті гарантій прав платників податків. Ці гарантії однорідні із загальними гарантіями захисту від необмеженого державного контролю. Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Саме як уточнення, витравлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК плану-графіка платників податків слід розуміти можливість оновлення річного плану-графіка у разі його коригування. Крім цього у постанові від 09.10.2019 по справі №813/2766/15 Верховний Суд зауважив, що перенесення терміну проведення перевірки, продовження строків її проведення та зупинення проведення перевірки є різними поняттями, мають різну юридичну природу та відмінні правові наслідки. Так, продовження строків проведення перевірок та зупинення їх проведення врегульовано нормами ПК України, зокрема статтею

82. Поряд із тим, перенесення термінів проведення документальних планових перевірок у зв`язку із відпусткою посадової особи товариства, або ж через настання інших подібних обставин, Кодексом не передбачено. Проте, на переконання колегії суддів, це не означає, що контролюючий орган позбавлений такого права і що таке перенесення є неможливим. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що повноваження контролюючого органу щодо зміни дати початку проведення перевірки у разі настання обставин, які перешкоджають початку її проведення у визначений наказом строк, та визнання таких обставин контролюючим органом поважними, є його дискреційними повноваженнями. Вказана правова позиція в подальшому було застосована Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 по справі №804/1318/18. Отже, в даному випадку відсутні підстави вважати, що спірним наказом призначено перевірку, проведення якої не передбачено планом-графіком на 2019 рік. Відносно доводів скаржника про те, що формулювання резолютивної частини наказу від 20.11.2019 №668 стосовно проведення документальної планової перевірки тривалістю 10 робочих днів з місяцем початку такої у грудні 2019 року свідчить про нову планову перевірку, колегія суддів зазначає, що проведення перевірки у грудні 2019 року тривалістю 10 робочих днів є перенесенням проведення перевірки призначеного наказом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 15.05.2019 №1083 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки", який не був реалізований проведена у зв`язку із здійсненням позивачем не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Крім того, в апеляційній скарзі позивач вказує, що висновки суду першої інстанції є припущенням і стосується ймовірно ТОВ "Західна будівельна інвестиційна група", що є недопустимим у доказуванні колегія суддів зазначає, що ТОВ "Західна будівельна інвестиційна група" не є учасником даної справи, і його зазначення в тексті рішення є опискою суду, яка може бути виправлена судом, який її допустив. Відносно твердження позивача, викладених у позові про те, що відповідач всупереч абзацу 2 п.77.4 ст.77 ПК України надіслав йому оскаржуваний наказ менше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки не відповідає дійсності, оскільки наказ №668 від 20.11.2019 надісланий позивачу 20.11.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та був вручений представнику позивача 27.11.2019, що підтверджується матеріалами справи суд зазначає наступне. Згідно матеріалів справи, копію оскаржуваного наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області №668 від 20.11.2019 та повідомлення №176 від 20.11.2019 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Кірабуд" направлено позивачу 20.11.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено останньому 27.11.2019. Відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки. Таким чином платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої. Однак, норма пункту 77.4 статті 77 ПК України не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.10.2018 по справі №819/1013/16, від 26.11.2018 по справі №817/697/17, від 24.01.2019 по справі №818/433/14, від 24.10.2019 по справі №817/3431/15. Крім того, колегія суддів вважає доречним посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 01.10.2018 по справі №819/101/18, де вказано, положення абзацу 2 п.77.4 ст.77 ПК України визначають порядок вручення наказу про проведення перевірки, дотримання якого надають право на її проведення, однак прийняття акту індивідуальної дії, яким є наказ про призначення перевірки, передує діям щодо його вручення, а тому недотримання цієї норми не може бути істотною (безперечною) підставою для визнання наказу протиправним. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевикладені обставини свідчать про дотримання відповідачем порядку призначення документальної планової виїзної перевірки позивача, а тому оскаржуваний наказ №668 від 20.11.2019 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" прийнятий в межах чинного податкового законодавства України. Крім цього, розглядаючи даний спір суд першої інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду України, зокрема у постановах від 15.07.2014 у справі № 21-273а14, від 03.02.2015 у справі № 21-617а14, від 12.04.2017 у справі №П/800/589/16 зазначив, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є підставою для відмови у позові. Разом з тим, судом першої інстанції вказано, що позивачем не надано, а судом не встановлено жодних обставин чи обґрунтувань того, яким чином перенесення дати початку проведення перевірки порушило права позивача. При цьому, відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові. Проте, колегія суддів зазначає, що п.19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. При цьому, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується. Відтак, наказ в.о. начальника ГУ ДПС у Хмельницькій області № 668 від 20.11.2019 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд", як акт індивідуальної дії, може бути оскаржений особою, відносно якої він прийнятий, а саме - ТОВ "Кірабуд". За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права на оскарження наказу № 668 від 20.11.2019 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд". Отже, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині шляхом виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновку про те, що оскаржуваним наказом не порушуються права позивача, а відповідно і про відсутність у позивача права на звернення з даним позовом до суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення в частині навееденого висновку не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає зміні. У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Вирішуючи питання розподілу судових витрат апеляційний суд виходить з наступного. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що апеляційний суд, змінюючи рішення, не змінював його в частині вирішення позовних вимог за які було сплачено судовий збір, то і підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРАБУД" задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року -змінити з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови. В задоволенні апеляційної скарги в іншій частині відмовити, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.