Постанова 4854 № 420/5796/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5796/19 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення 13.02.2020р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними наказів №2161 від 05.09.2019 р. №1171 о/с від 10.09.2019 р., поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: 01.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними наказів №2161 від 05.09.2019 р. №1171 о/с від 10.09.2019 р., поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2161 від 05.09.2019 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1171 о/с від 10.09.2019 р.; - поновити ОСОБА_1 в поліції на посаді інспектора СРПП №2 Лиманського ВП ГУНП України в Одеській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.09.2019 р. і до моменту фактичного поновлення на посаді. - рішення суду щодо поновлення позивача на службі в поліції на посаді інспектора СРПП № 2 Лиманського ВП ГУНП України в Одеській області допустити до негайного виконання. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин по справі. Апелянт зазначив, що він надавав пояснення стосовно розглядуваних у висновку службового розслідування обставин 14.07.2019 року, а не 18.07.2019 року, як помилково зазначив суд першої інстанції, і це свідчить про технічну помилку в матеріалах службового розслідування. Також апелянт посилався на відсутність у поясненнях дати їх підписання, що грубо суперечить приписам Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України. Позивач зазначив, що відповідно до медичної довідки від 16.07.2019 року 18.07.2019 року перебував на лікарняному, а тому не міг надавати пояснення. Крім того зазначив, що в суді першої інстанції представник відповідача підтвердив, що він не був повідомлений про початок службового розслідування відносно нього. Що стосується порушень, які нібито знайшли своє підтвердження в ході проведення службового розслідування, позивач вказав на те, що свідок ОСОБА_2 в суді першої інстанції підтвердив той факт, що він засобами зв`язку повідомлявся позивачем про застосування спецзасобів та з цього приводу надавав пояснення в ГУ НП в одеській області, що, на думку позивача, свідчить про те, що керівництву було відомо про застосування спецзасобів. Також позивач посилався, що підставою для не документування порушення ПДР стало положення ст. 22 КУпАП, якою передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Крім того, посилався на те, що відповідно до висновку Верховного суду від 15.02.2019 року, у разі відсутності доказів правопорушення, поліцейський не має права виносити постанову. Оскільки в даному випадку доказів вчинення особою порушення Правил дорожнього руху не було, будь-яке документування правопорушення не здійснювалось. З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.09.2019 року № 2161 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лиманського ВП ГУНП в Одеській області" ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. На реалізацію зазначеного наказу видано наказ №1171 о/с від 10.09.2019 р., яким позивача звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Лиманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення). Судом встановлено, що виданню вказаних наказів передувало проведення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, за фактом перевищення службових повноважень працівниками поліції в Одеській області. З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2019 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про те, що 14.07.2019 року о 10 год. 20 хв. слідчим Територіального управління ДБР, розташованого в м. Миколаєві, внесено відомості до ЄРДР №62019150000000522 від 14.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень працівниками поліції в Одеській області. У зв`язку з надходженням вказаної інформації, наказом ГУНП в Одеській області від 18.07.2019 року №1741 було призначено службове розслідування за вищезазначеним фактом. 16.08.2018 року був складений висновок по даному службовому розслідуванню, згідно з яким встановлено, що позивач, порушив вимоги п.п.1, 2, 3, 4 ч. 1 ст.18, ч. 3 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 3, 9, 11, 13 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 13:03.2018 № 2337-УІІІ, Присяги поліцейського, ст.245, ч. 1 ст.251 КУпАП, п.п.1, 2 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, п.п. 3, 4 Розділу V, п.п. 3, 4, 9, Розділу VI Тимчасових положень про сектори реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 17.02.2017 року №447, що виразилось у особистій недисциплінованості, невиконанні норм адміністративного законодавства України, Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановленні обставин та осіб, які вчинили правопорушення, не документуванні 14.07.2019 року правопорушення, вчиненого водієм автомобіля "Тоуоtа Rav 4", не інформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу, порушення прав водія та безпідставне застосування кайданків до іншого військовослужбовця США, неповідомлення у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу, не інформуванні про допущення порушення безпосереднього керівника. У висновку службового розслідування вказано, що згідно з розрахунком сил та засобів Лиманського ВП ГУНП по забезпеченню публічного порядку на території Фонтанської селищної ради під час проведення заходів з нагоди святкування дня села 13.07.2019 року о 19 год. 00 хв., затвердженого 11.07.2019 року заступником начальника Лиманського ВП ГУНП майором поліції Деришем Юрієм Миколайовичем, капітана поліції ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було задіяно на охорону публічного порядку. Згідно з вказаним розрахунком, останні мали прибути о 18 год. 00 хв. на інструктаж до місця проведення заходів та нести службу до їх закінчення. По закінченню заходів на території Фонтанської селищної ради, задіяний особовий склад повинен був здати табельну вогнепальну зброю, спецзасоби до чергової частини Лиманського ВП ГУНП та відбути для відпочинку. 13.07.2019 року о 18 год. 00 хв., капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , згідно з журналом реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні із табельною вогнепальною зброєю Лиманського ВП ГУНП, журналу обліку перевірки рівня знань під час проведення цільового інструктажу Лиманського ВП ГУНП, книги нарядів Лиманського ВП ГУНП, пройшли відповідний інструктаж, націлений на суворе дотримання законності під час несення служби, правомірне застосування зброї, спецзасобів, витримки в екстремальних ситуаціях, ввічливого та тактичного спілкування з громадянами. Крім цього, встановлено, що згідно з журналом обліку інструктажів поліцейських водіїв і журналу виїзду та повернення транспортних засобів Лиманського ВП ГУНП, для несення служби капітаном поліції ОСОБА_6 О. ОСОБА_7 та старшим лейтенантом поліції Тарасенком М ОСОБА_8 було задіяно службовий автомобіль "Volkswagen Passat", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (на синьому фоні). Однак, службовий планшет, План-завдання капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 для несення служби не отримували. В єдину дислокацію бази «Цунамі» екіпаж поліцейських не вносився. Так, приступивши до несення служби по охороні-публічного порядку на території Фонтанської селищної ради Лиманського району Одеської області, перебуваючи в поліцейському однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спецзасобами, капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснювали автопатрулювання по території с. Фонтанка. По закінченню заходів з нагоди святкування дня села на території Фонтанської селищної ради близько 02 години 00 хв. 14.07.2019 року, капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 до Лиманського ВП ГУНП для здачі табельної вогнепальної зброї, спецзасобів та службового автомобіля не вирушили, а здійснили телефонний дзвінок майору поліції ОСОБА_2 та отримали від останнього дозвіл продовжити автопатрулювання по території Лиманського району. В подальшому при здійсненні автопатрулювання на автошляху Одеса-Южний в с. Лески біля АЗС «Укрнафта», капітаном поліції Кремневим О.І. та старшим лейтенантом поліції Тарасенком М.Д. було зупинено автомобіль «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням військовослужбовця США, особа якого в інтересах слідства не розголошена. Також в зазначеному автомобілі знаходились ще троє військовослужбовців США. Дисциплінарній комісії стало відомо, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зупинивши вказаний автомобіль, повідомили водія про те, що він порушив ПДР України. Також стало відомо, що поліцейські у момент зупинки застосували до іншого військовослужбовця США, особа якого в інтересах слідства також не розголошена, спецзасоби - кайданки. Згідно висновку службового розслідування, опитані в рамках службового розслідування капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснили, що вони 13.07.2019 року о 18 годині, згідно розрахунку сил та засобів Лиманського ВП ГУНП, заступили до несення служби по охороні публічного порядку та безпеки дорожнього руху з нагоди святкування «Дня села» в с. Фонтанка Лиманського р-ну, на службовому автомобілі «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Газоаналізатор «Драгер», службовий планшет, План-завдання в екіпаж поліцейські не отримували, лише спеціальні засоби - бронежилета, каски, кайданки, сльозогінний газ Терен 4М. Більшу частину часу несення служби ОСОБА_5 та ОСОБА_1 здійснювали біля стадіону в с. Фонтанка, а також здійснювали автопатрулювання. По закінченню масових заходів близько 02 години 14.07.2019 року, їхній екіпаж направився на автопатрулювання по селам Фонтанка, Крижанівка. Так, приблизно о 02 годині працівники поліції помітили порушення ПДР автомобілем марки «Toyota Rav 4» на Київській реєстрації, а саме порушення п.18.2 ПДР - водій не надав перевагу пішоходам, які знаходились на регульованому пішохідному переході та намагались перетнути пішохідний перехід в с. Крижанівка. Побачивши це, капітан поліції ОСОБА_5 із застосуванням поліцейського жезла здійснив вимогу зупинитись водієві автомобіля «Toyota Rav4», однак водій вимогу не виконав та продовжив швидкий рух у бік торгівельного комплексу «Рів`єра». Капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 почали переслідування, однак враховуючи великий розрив, втратили автомобіль з поля зору. Продовжуючи пошуки автомобіля «Toyota Rav 4», вони побачили вказаний автомобіль в районі с. Дофинівка, де наздогнавши - зупинили авто. З автомобіля «Тоуоtа Rav 4» вийшло 4 особи чоловічої статі, які спілкувались між собою на іноземній мові. Від них було чутно запах алкоголю. Один із іноземців, як виглядає і в що був одягнутий капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не пам`ятають, почав поводити себе агресивно і поліцейські прийняли рішення про застосування до іноземця спецзасобів - кайданків. В цей час, ще один із іноземців підбіг до працівників поліції та показав невелику табличку, де було зазначено, що іноземці є військовослужбовцями та учасниками навчань «СіБриз», а також контактні номери телефонів керівництва ГУНП в Одеській області та телефони консульств. Іноземці знімали працівників поліції на мобільні телефони, кудись дзвонили. Іноземець, який був у кайданках заспокоївся і капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зняли з нього їх. У своїх поясненнях поліцейські зазначили, що один із іноземців постійно повторював слово «Чабанка». Так поліцейські зрозуміли, що іноземним військовослужбовцям потрібно у тому напрямку і провели їх до цього місця. Після цього іноземців працівники поліції покинули та продовжили автопатрулювання. До Лиманського ВП капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 приїхали близько 07 години ранку та здали чергування о 08 годині, після чого покинули Лиманський ВП ГУНП. На питання ким було надано дозвіл на продовження автопатрулювання по закінченню масових заходів на території Фонтанської селищної ради капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції Тарасенко ОСОБА_9 .Д. зазначили, що дозвіл їхньому екіпажу надав у телефонному режимі майор поліції ОСОБА_2 Опитаний в рамках службового розслідування майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що 14.07.2019 року близько 08:00 години, в телефонному режимі, йому доповів інспектор СРПП № 3 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції Крємнєв ОСОБА_10 про те, що 14.07.2019 року вночі його екіпажем, у складі якого також був інспектор СРПП № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , на службовому автомобілі «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (на синьому фоні), було зупинено на автомобілі марки «Toyota Rav4», на Київській реєстрації, 4-х громадян іноземної держави. Причиною зупинки було порушення ПДР, а саме не пропустили пішоходів на пішохідному переході навпроти стадіону в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області. Також інспектори доповіли про те, що на законну вимогу поліцейських водій автомобіля «Toyota Rav 4» не зупинились і їм довелось вести переслідування, в результаті якого водій зупинився. В ході спілкування з водієм автомобіля «Toyota Rav 4», інспекторами було виявлено різкий запах алкоголю з салону автомобіля. Після чого водій надав документи, що вони військовослужбовці з навчань «СіБриз» і поліцейські їх відпустили. Більше за даним фактом капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 майору поліції ОСОБА_2 не доповідали. Опитаний в рамках службового розслідування старший інспектор - черговий сектору реагування патрульної поліції № 3 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_11 , пояснив, що 14.07.2019 року близько 11:00 години, в телефонному режимі, його запитала начальник СКЗ Лиманського ВП підполковник Дутко Л.М. про те, чи не писав капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції Тарасенко М.Д. рапорт про застосування заходів фізичного впливу, кайданків тощо та чи не було надзвичайних подій за участю особового складу Лиманського ВП. Капітан поліції Житнюк ОСОБА_12 .А. повідомив підполковнику поліції Дутко Л.М., що будь-яких рапортів подібного характеру до чергової частини з 13.07.2019 року по 14.07.2019 рік не надходило та будь-яких надзвичайних подій не траплялось. Про надзвичайну подію за участю капітана поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка мала місце 14.07.2019 року близько 02 години ночі йому стало відомо пізніше з чутків, вже після того, як поліцейський здав добове чергування. Також капітан поліції ОСОБА_11 підтвердив той факт, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 службовий планшет та План-завдання для несення служби 13.07.2019 року не отримували, а здавши зброю о 06:00 годині, службовий автомобіль Volkswagen Passat 16 1940 територію Лиманського ВП ГУНП вони покинули без реєстрації у ч/ч Лиманського ВП, будь-яких рапортів про надзвичайні події чи застосування спеціальних засобів. Опитаний в рамках службового розслідування помічник чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Лиманського ВП ГУНП старший сержант поліції Коцар ОСОБА_13 , зазначив аналогічні відомості відомостям капітана поліції ОСОБА_11 та підтвердив, що екіпаж капітана поліції ОСОБА_5 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 службовий планшет та План-завдання для несення служби 13.07.2019 року не отримував, а здавши зброю о 06:00 годині, службовий автомобіль Volkswagen Passat 16 1940 територію Лиманського ВП ГУНП вони покинули без реєстрації у ч/ч Лиманського ВП, будь-яких рапортів про надзвичайні події чи застосування спеціальних засобів. Опитані в рамках службового розслідування начальник СРПП № 3 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_14 пояснив, що з приводу подій, що стались 14.07.2019 року йому нічого не було відомо і капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 нічого не доповідали. Аналогічно опитаний в ході службового розслідування начальник СРПП № 2 Лиманського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_15 пояснив, що з приводу подій, що стались 14.07.2019 року йому нічого не відомо. Опитаний в рамках службового розслідування начальник Лиманського ВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_16 , пояснив, що 13.07.2019 року Лиманським ВП ГУНП здійснювалась охорона публічного порядку на території Фонтанської селищної ради, з нагоди святкування дня села. Згідно розрахунку сил зокрема були задіяні капітан поліції ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Згідно розстановки, вказані поліцейські повинні були знаходитись на автодорозі Одеса-Южний в с. Фонтанка, біля повороту на стадіон. Ніяких вказівок покидати місце дислокації полковник поліції Кашперук О.Є. не надавав. Про надзвичайну подію, яка сталась за участю капітана поліції ОСОБА_3 .І. та старшого лейтенанта поліції Тарасенка М.Д. полковнику поліції Кашперуку О.Є. не доповідалось. Враховуючи вище викладене, дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущення старшим лейтенантом поліції Тарасенком М.Д. дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних наказів та відсутність підстав для їх скасування. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне: Відповідно до статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною першою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Пункти 1, 2, 3, 9, 10, 11, 13 частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно зі ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Вказаною статтею визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських, одним з яких є, зокрема, звільнення із служби в поліції. Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту, для своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення. Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Пунктами 2, 3 розділу IV Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу V Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з п. 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19). Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. В ході розгляду справи встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Одеській області 16.08.2019 року, згідно якого за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було підтверджено факти допущення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог чинного законодавства. Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач посилався на те, що ним будь-яких порушень вимог чинних нормативно-правових актів не допущено. Колегія суддів вважає вказані твердження позивача необґрунтованими. Так, в рамках проведеного службового розслідування встановлено факт невиконання норм адміністративного законодавства України, що виразилось у невстановленні обставин та осіб, які вчинили правопорушення, не документуванні 174.07.2019 року правопорушення, вчиненого водієм автомобіля "Тайота Рав 4", не інформуванні водія про причини зупинення транспортного засобу, порушенні прав водія. З пояснень старшого лейтенанта поліції Тарасенка М.Д. встановлено, що підставою для зупинення 14.07.2019 року автомобіля "Тайота Рав 4" стало порушення водієм вказаного автомобіля Правил дорожнього руху, а саме, п. 18.2 - ненадання переваги пішоходам, які знаходились на регульованому пішохідному переході в с. Крижанівка. Позивач посилався на те, що підставою для недокументування вказаного порушення стало те, що зазначене порушення, на його думку, є малозначним, а також відсутність доказів вчинення порушення. Слід зазначити, що санкція статті 122 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення проїзду пішохідних переходів у вигляді накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. В свою чергу, з пояснень позивача встановлено, що після того, як він та його колега - капітан поліції ОСОБА_5 побачили факт скоєння водієм ОСОБА_17 4 адміністративного правопорушення, капітан поліції ОСОБА_5 здійснив законну вимогу водієві зупинитись, однак той не зупинився та продовжив рух. Крім того, позивач пояснив, що після того, як автомобіль все ж таки був зупинений, від осіб, які вийшли з авто було чутно запах алкоголю. Слід звернути увагу на те, що у разі вчинення особою-водієм таких адміністративних правопорушень, як невиконання вимог про зупинку (ст. 122-2 КУпАП), керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 130 КУпАП в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), така особа притягається до адміністративної відповідальності: у першому випадку органами Національної поліції, які безпосередньо розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, в другому випадку - посадовими особами Національної поліції складаються матеріали адміністративного правопорушення, які в подальшому направляються до суду. Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Відповідно до положень Інструкції, постанова виноситься у разі виявлення, зокрема, адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, При цьому, пунктом 5 Інструкції визначено, що поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що встановлені, в тому числі з пояснень позивача, в сукупності обставини свідчать про безпідставність посилань позивача на те, що протиправні діяння водія автомобіля ОСОБА_18 мали ознаки малозначності. Зазначеними вище нормативно-правовими актами визначено обов`язок поліцейського скласти матеріали про адміністративне правопорушення у разі виявлення вказаних вище порушень. Однак, в даному випадку позивачем положень чинного законодавства не дотримано, відповідні матеріали про вчинення адміністративних правопорушень - не складені. Посилання позивача в обґрунтування неоформлення відповідних матеріалів на відсутність доказів вчинення правопорушення не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, відсутність відеодоказу правопорушення, вчиненого водієм автомобіля "Тоуоtа Rav 4", не звільняє правопорушника від притягнення до відповідальності, оскільки Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, встановлено порядок дій працівника поліції у разі фіксування адміністративного правопорушення не в автоматичному режимі. Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі; Згідно з ч. 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, застосувавши до особи спеціальні засоби (кайданки) не виконав вимог ч. 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію" та не повідомив в письмовій формі свого керівника про зазначені обставини. При цьому, в ході розгляду справи встановлено, що у відповіді на відзив на апеляційну скаргу представником позивача вказано інші обставини подій, які відбулись 14.07.2019 року, в тому числі вказано інші підстави застосування спецзасобу, зокрема, вказувалось на те, що екіпаж, до складу якого входив позивач, наздоганяв транспортний засіб "Тоуоtа Rav 4" після того, як їм повідомив проїжджаючий повз водій "Дача Логан" про скоєне відносно нього кримінальне правопорушення. Судом першої інстанції вірно не прийнято вказані пояснення до уваги, з огляду на те, що під час проведення службового розслідування позивач відповідних пояснень не надавав і, як наслідок, зазначеним обставинам в ході службового розслідування відповідна оцінка також не надавалась. При цьому, судом першої інстанції також вірно не прийнято до уваги покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про те, що екіпаж телефонним дзвінком о 06:00 ранку повідомив заступника начальника Лиманського ВП Дериша Ю.М. про злочин в усній формі про застосування спецзасобів. Так, в наданих в ході службового розслідування поясненнях заступник начальника Лиманського ВП Дериша Ю.М. не вказував на те, що позивач та його колега повідомляли його про застосування спецзасобів. В свою чергу, відповідно до положень ч. 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний саме у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу. Докази здійснення позивачем відповідного повідомлення у письмовій формі відсутні. При цьому, письмові пояснення, які були наданні позивачем не можуть бути розцінені як письмове повідомлення керівника про застосування спеціального засобу, оскільки, як вірно вказано судом першої інстанції, такі пояснення відбирались в рамках службового розслідування. Про це вказують, зокрема, наявні у поясненнях відомості щодо роз`яснення позивачу його прав відповідно до положень ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут", якою визначені права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. Посилання позивача на те, що він надавав пояснення 14.07.2019 року, а не 18.07.2019 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та є необґрунтованими, оскільки у вказаних поясненнях, датованих 18.07.2019 року, міститься відмітка про те, що вказані пояснення надруковані зі слів позивача вірно та ним прочитані, також містяться підписи позивача. Будь-яких зауважень позивачем, в тому числі, щодо дати надання таких пояснень не висловлено. Крім того, як вже зазначено вище, у вказаних поясненнях наявні відомості про роз`яснення позивачу його прав, як особи, стосовно якої провадиться службове розслідування, засвідчене його підписом. Враховуючи все вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що порушень порядку проведення службового розслідування в ході розгляду справи не встановлено, а дії позивача правильно кваліфіковано дисциплінарною комісією як вчинення дисциплінарного проступку. Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2161 від 05.09.2019 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення ОСОБА_1 та наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №1171 о/с від 10.09.2019 р. прийняті відповідачем правомірно, на підставі чинного законодавства, у межах наданих повноважень, а тому скасуванню не підлягають. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає. Повний текст виготовлено 03.07.2020 року. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук