Постанова 4854 № 400/81/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 400/81/20 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 31.03.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Державної податкової служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг" про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.11.2019 року №1338203/41528079. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем на вимогу контролюючого органу направлено повний пакет документів, які підтверджують господарські операції та правомірність даних податкової накладної. Проте, відповідач необґрунтовано та не у відповідності до чинного законодавства у реєстрації накладної відмовив, у зв`язку із чим позивач вимушений вернутись до суду із цим позовом та ставити питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 26.11.2019 року №1338203/41528079. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" судовий збір в розмірі 2 102 грн., сплачений платіжним дорученням №314 від 13.01.2020 року та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 051 грн. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував наявність причин, за яких платнику відмовлено у реєстрації податкової накладної. Разом з цим, судом першої інстанції враховано, що позивач надав на вимогу контролюючого органу пояснення з приводу господарських операцій, а за первинними документами вбачається зміст операцій, їх обсяги, вид, вартість тощо, будь-яких розбіжностей між кількісними та вартісними показниками в документах не встановлено. За таких обставин, оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, не обґрунтував наявність належних підстав для його прийняття, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції помилково не враховано ту обставину, що для підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної позивач мав подати первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вказані вимоги до платника були доведені у встановленому порядку, а їх не виконання призвело до прийняття Комісією оспорюваного за цим позовом рішення. Разом з цим, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції необґрунтовано не враховано, що оспорюване рішення прийнято Комісією центрального органу податкової служби, однак в порушення вимог адміністративного процесуального законодавства судом не проведено заміну неналежного відповідача по справі, що призвело до не надання правової оцінки діям належного суб`єкта спірних правовідносин, а також безпідставного стягнення з територіального управління органу податкової служби понесених позивачем витрат. Як з`ясовано судом першої інстанції та встановлено під час апеляційного розгляду, у листопаді 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" направлено на реєстрацію засобами електронного зв`язку до ДПС України податкову накладну від 17.10.2019 року №61. Позивача повідомлено про прийняття зазначеної податкової накладної. Разом з цим, ДПС України зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки операції та податкова накладна відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку із чим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження показників податкової накладної позивач 18.11.2019 року надіслав через ГУ ДПС у Миколаївській області пояснення щодо господарських операцій разом з фінансово-господарськими документами. Водночас, Комісією ДПС України прийнято рішення від 26.11.2019 року №1338203/41528079 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.10.2019 року №61. Згідно вказаного рішення, підставою для його прийняття стало ненадання платником податку копій документів, у тому числі: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб`єкта владних повноважень. Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно із п. 12 Порядку від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 2 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. За правилами п. 10 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Згідно із п.п. 12, 13 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п. 14 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно із п. 21 Порядку від 21.02.2018 року №117 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку із обґрунтуванням показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації. Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників. Натомість, апеляційний суд враховує, що оспорюване за цим позовом рішення від 26.11.2019 року №1338203/41528079 прийняте відповідною Комісією ДПС України. Таким чином, належним суб`єктом у правовідносинах з приводу реєстрації податкової накладної є Державна податкова служба України. На ці обставини звертали увагу у своїх поясненнях та клопотаннях учасники справи, проте судом першої інстанції у встановленому порядку питання щодо належності відповідача по цій справі не вирішено. Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно із ч.ч. 3, 4, 6 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та помилково не допустив заміну неналежного відповідача на підставі ст. 48 КАС України, що призвело до порушення ним норм процесуального законодавства. Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості допустити заміну неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи з огляду на вирішення судом першої інстанції спору саме відносно Головного управління ДПС у Миколаївській області, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 310 КАС України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей встановлених Главою 1 розділу IІІ КАС України. Так, головною особливістю є те, що суд апеляційної інстанції не розглядає справу з початку, а переглядає рішення суду першої інстанції, тобто, коли публічно-правовий спір вже вирішено. Оскільки наслідком застосування правил ст. 48 КАС України є розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони. У тому числі, в апеляційного суду відсутні повноваження на направлення на новий розгляд справи для усунення судом першої інстанції вказаних процесуальних помилок. Таким чином, відсутність належного відповідача - суб`єкта владних повноважень, позбавляє суд можливості перевірити його рішення на відповідність принципам законності і обґрунтованості, встановити допущення порушень прав та інтересів позивача у зв`язку із прийняттям такого рішення. Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд-Н" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Державної податкової служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисто Клінінг" про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло