LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/9801/19

від 01.07.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 01 липня 2020 року Київ справа №640/9801/19 адміністративне провадження №К/9901/14515/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Білоус О.В., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступника Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №640/9801/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ Дитячий супермаркет» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИЛА: 10 червня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №640/9801/19 та заявило клопотання про поновлення строку касаційного оскарження. Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (42040,00 грн). Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн). Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн. За змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що позовна заява містить вимогу майнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2019 року №0025541404 на загальну суму - 2416269,50 грн) Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 38420,00 грн (2416269,50*1,5 %=36244,04 грн, сума більша 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому за подання касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 38420,00 (19210*200%)) та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує. Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) - 899998 Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: - суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; - правовідносини є подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі. Крім того, згідно з приписами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року ухвалена у відкритому судовому засіданні, повний текст якої виготовлено 17 грудня 2019 року. Разом з тим, касаційну скаргу на судові рішення скаржник подав 10 червня 2020 року. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що, вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі). Водночас, доказів ініціювання сплати судового збору після повернення первинно поданої касаційної скарги суду взагалі не подавалось. Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру судовий рішень, скаржник 30 березня 2020 року повторно звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 8 квітня 2020 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Подаючи касаційну скаргу втретє, скаржник зазначає лише про повернення первинно поданої касаційної скарги, разом з тим, не надає належних доказів, які були об`єктивною перешкодою неможливості зазначити про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України під час звернення з касаційною скаргою вдруге. Разом з тим, втретє скаржник звернувся з касаційною скаргою 10 червня 2020 року, тобто через два місяці після повернення попередньої. Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку, в якому вказати інші поважні підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження поважності вказаних обставин та обґрунтувати підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №640/9801/19 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з дня закінчення строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID19). Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: підписМ. Б. Гусак підписО. В. Білоус підписЄ .А. Усенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»