Постанова 4855 № 826/497/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/497/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І. за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично Інвестиційна Компанія" до Головного управління державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: ТОВ "Енергетично Інвестиційна Компанія" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не нарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №0152051309 від 12.10.2017 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не нарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №0152051309 від 12.10.2017 року, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві в частині нарахованої ТОВ "Енергетично-Інвестиційна компанія" пені у розмірі 16024,16 грн. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись частково з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також, апелянтом подано клопотання про заміну Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника Головне управління державної податкової служби у м. Києві. Порадившись на місці, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання та необхідності заміни Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника Головне управління державної податкової служби у м. Києві. 15.04.2020 року за клопотанням сторін, обґрунтованим введенням карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), розгляд справи було відкладено. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не нарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0152051309, яким до ТОВ "Енергетично-Інвестиційна компанія" застосовано штраф у розмірі 20% за період з 29.04.2015 року до 06.09.2017 року на суму 39155,89 грн. та пені у розмірі 16024,16 грн. Позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, яку рішенням останнього від 21.12.2017 року №30912/6/99-99-11-02-02-25 було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення залишено без змін. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішення в частині нарахованих відповідачем штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що доводи ТОВ "Енергетично-Інвестиційна компанія" про прийняття спірного рішення не уповноваженим на те суб`єктом, про порушення контролюючим органом строків встановлених частиною 14 статті 25 Закону №2464-VI, а також неврахування контролюючим органом приписів частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, що в свою чергу, зумовило помилковість розрахунку ним штрафу, - є безпідставними. Водночас, задовольняючи позовні вимоги про скасування рішення в частині нарахованої відповідачем пені, суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутній розрахунок пені. До того ж у відзиві на позовну заяву відсутні спростування доводів позивача в частині обрахування пені, що свідчить про не доведення відповідачем правомірності спірного рішення в частині нарахованої суми пені у розмірі 16024,16 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В частині відмовлених позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції. Водночас, стосовно іншої частини позовних вимог, а саме щодо скасування рішення в частині нарахованої відповідачем пені, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Згідно із підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Таким чином, платники ЄСВ повинні своєчасно сплачувати єдиний внесок на відповідні рахунки, при цьому, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платника накладається штраф, а на суму недоїмки нараховується пеня. В даному випадку позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати єдиного внеску та не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині висновків про правомірність нарахування Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві штрафних санкцій у розмірі 20% за період з 29.04.2015 року до 06.09.2017 року на суму 39155,89 грн. Як передбачено частиною десятою статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. У своєму рішенні суд зазначив, що у матеріалах справи відсутній розрахунок пені, а також відсутні будь які доводи контролюючого органу на спростування доводів позивача в частині обрахування пені, а тому відповідачем не доведено правомірність спірного рішення в частині нарахованої суми пені у розмірі 16024,16 грн. Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що дійсно станом на час прийняття рішення у даній справі у матеріалах справи були відсутні будь-які докази, які б підтверджували правильність обрахунку відповідачем пені. Вказані обставини свідчать про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятого ним рішення. Долучений до апеляційної скарги розрахунок штрафної санкції та пені, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в силу ч. 4 статті 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідачем у апеляційній скарзі не наведено жодних доказів неможливості подання розрахунку до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0152051309 від 12.10.2017 року в частині нарахованої ТОВ "Енергетично-Інвестиційна компанія" пені у розмірі 16024,16 грн. ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року в оскаржуваній частині - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 01.07.2020 року. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: В.В.Файдюк Є.І.Мєзєнцев