Постанова Київський апеляційний суд № 373/184/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/1912/2020 Суддя у І-й інст.: Рева О.І. Категорія: ч.1 ст.164 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою адвоката Панченко Т.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Переяслав-Хмельницькогоміськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2020 року, - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ощ становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Як встановив суд 1-ї інстанції, ОСОБА_1 30 січня 2020 року о 12.20 год. у м. Переяславі Київської області по вулиці Б. Хмельницького, 100 на транспортному засобі марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП. На вказану постанову суду адвокат Панченко Т.А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить переконливих, достатніх і належних доказів, що ОСОБА_1 дійсно надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі, а також на момент вчинення правопорушення був суб`єктом адміністративного правопорушення - фізичною особою-підприємцем. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Панченко Т.А., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Так, при розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка і, керуючись законом, суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Цей висновок суду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 0007210 від 30 січня 2020 року (а.с.1), який ОСОБА_1 добровільно засвідчив власним підписом і тим самим погодився про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, і будь-яких заперечень під час складання протоколу не надав та вказав про те, що тимчасовий талон закінчився, а ліцензія була. Втім, будь-якої ліцензії суду не надано. Також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення в матеріалах справи свідчить фотографія з місця події, на якій зображено автомобіль «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 з шашкою таксі на даху та номером телефону (а.с. 2). При цьому ОСОБА_1 в суді першої інстанції не заперечував факт облаштування свого автомобіля шашкою таксі на даху, однак стверджував, що то зробив володілець автомобіля, втім, пояснити взаємозв`язок між ним та власником транспортного засобу не зміг і не навів жодних підстав, які б могли виправдати мету відтворення ознак таксі, окрім як очевидної, що полягає у наданні послуг з перевезення пасажирів. За наявності вказаних обставин, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не займався господарською діяльністю - перевезенням пасажирів, свого підтвердження не знайшли, у той час, як висновок суду про доведеність його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, відповідає матеріалам справи та зібраним у ній доказам. З урахуванням положень ст. ст. 33, 34 КУпАП, суд першої інстанції наклав на ОСОБА_1 стягнення, що за своїм видом та розміром є достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, відповідає меті виховання особи, що його вчинила та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП. Будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено, а тому постанова Переяслав-Хмельницькогоміськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга щодо її скасування - без задоволення. Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Панченко Т.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Переяслав-Хмельницькогоміськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.М. Юденко