Постанова 4807 № 320/807/17-ц

Дата документу 01.07.2020 Справа № 320/807/17-ц Запорізький Апеляційний суд ЄУН 320/807/17Головуючий у 1-й інстанції Бахаєв І.М. Пр. № 22-ц/807/1748/20Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Кримської О.М., за участі секретаря Путій Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року про призначення повторної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко Марини Геннадіївни про визнання недійсним договору дарування часток житлового будинку ВСТАНОВИВ: У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про визнання недійсним договору дарування часток житлового будинку (а.в.м.с. 3-4). Ухвалою суду першої інстанції від 07 березня 2017 року (а.в.м.с. 11) провадження у цій справі відкрито. 10 лютого 2020 року до суду першої інстанції від представника позивача ОСОБА_3 адвоката Кисіль В.І. надійшло клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи (а.в.м.с. 33-38), на вирішення якої поставити питання: - чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-якою психічною хворобою чи психічним розладом на момент укладання договору дарування від 25 квітня 2016 року 79/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 , з одного боку, і ОСОБА_1 , з другого боку, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1679, якщо страждав психічною хворобою чи психічним розладом, то яким саме; - чи був здатен ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій та керувати ними 25 квітня 2016 року в момент укладання договору дарування від 25 квітня 2016 року 79/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 , з одного боку, і ОСОБА_1 , з другого боку, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1679. Клопотання обґрунтоване тим, що правовою підставою для подачі позову ОСОБА_4 є ст. 225 ЦК України, згідно із приписами якої правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи. По справі була проведена судово-психіатрична експертиза (висновок № 103). У вказаному висновку експертами констатовано: « ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період підписання договору дарування 25.04.2016 року виявляв ознаки органічного ураження головного мозку (ішемічний інсульт у 2010, гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз). В той же час експерти зазначили, що винести остаточне експертне рішення на період підписання договору дарування 25.04.2016 вони не можуть, хоча у висновку є посилання на покази свідків - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , які чітко вказали відомості про стан здоров`я ОСОБА_9 у 2015 на початку 2016 років, особливо про його стан після смерті його матері. Також, в матеріалах цивільної справи містяться докази, яким у висновку експертизи не дано належної оцінки, а саме тому, що станом на липень 2016 року ОСОБА_10 не утримував інструкції. Отже висновок експертів не є остаточним, тому просить призначити повторну експертизу, проведення якої доручити експертам КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Бахаєва І.М. (а.в.м.с. 10). Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року (а.в.м.с. 41-42) клопотання представника позивача ОСОБА_3 адвоката Кисіль В.І. про призначення у цій справі повторної судово-психіатричної експертизи задоволено. Призначено у цій справі № 320/807/17-ц повторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради (49115, м. Дніпро, вул. Бехтерова, 1), попередивши експертів за ст. ст. 384, 385 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи страждав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-якою психічною хворобою чи психічним розладом на момент укладання договору дарування від 25 квітня 2016 року 79/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 , з одного боку, і ОСОБА_1 , з другого боку, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1679, якщо страждав психічною хворобою чи психічним розладом, то яким саме;

2. Чи був здатен ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій та керувати ними 25 квітня 2016 року в момент укладання договору дарування від 25 квітня 2016 року 79/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 , з одного боку, і ОСОБА_1 , з другого боку, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г., зареєстрований в реєстрі за № 1679. Встановлено строк для проведення експертизи один місяць з дня отримання ухвали та матеріалів справи. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 43-47) просила ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, стягнути з позивача понесені по справі судові витрати, що складається з судового збору. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.в.м.с. 51). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 30 квітня 2020 року (а.с. 59), справу призначено до апеляційного розгляду на 10 червня 2020 року (а.с. 61), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді фактично працює 18 суддів замість 40 суддів за штатом). Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 10 червня 2020 року, не відбувся та був відкладений, оскільки суддя-член колегії Подліянова Г.С. перебувала у цей день на нетривалому лікарняному, якій не давав права на заміну її в автоматизованому порядку іншим суддею (довідка а.в.м.с. 78). В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Однак, за змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» Закону № 540-IX, якій набув чинності з 02.04.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. …. 371… цього Кодексу.. , а також строк…розгляду апеляційної скарги … продовжуються на строк дії такого карантину. В Україні на час розгляду цієї справи апеляційним судом карантин діє з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року включно, що є загальновідомою інформацією. В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Подліянову Г.С. у зв`язку з тривалою відпусткою останньої (а.в.м.с. 90-91). У судове засідання 01 липня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.в.м.с. 84-88) всі учасники цієї справи не з`явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили. 22 червня 2020 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційному суду заяву (а.в.м.с. 89), в якій зазначала, що у зв`язку з тим, що сторони у цій справі дійшли згоди щодо умов мирової угоди і бажають звернутись до суду першої інстанції з заявами про укладення мирової угоди, просила залишити апеляційну скаргу без розгляду. В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Відводів учасниками цієї справи суддям апеляційного суду у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України та ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи. В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 липня 2020 року, постановленою протокольно, без виходу до нарадчої кімнати, у задоволенні заяви адвоката Сивової Я.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про залишення без розгляду вищезазначеної апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі відмовлено з тих підстав, що на стадії апеляційного перегляду процесуального питання залишення апеляційним судом апеляційної скарги без розгляду не передбачено ЦПК України. В силу вимог ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має лише право:- відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (ч. 3);- або відмовитись від неї до закінчення апеляційного провадження (ч.4). Таких заяв від апелянта у передбачені ЦПК України строки на адресу апеляційного суду у цій справі не надходило, останні не були предметом апеляційного розгляду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши виділені матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі не підлягає задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, призначаючи повторну судово-психіатричну експертизу та зупиняючи провадження у цій справі на час проведення останньої, керувався ст. ст. 103-105, 252, 298, 259, 260, 353 ЦПК України та виходив із такого. По даній цивільній справі була проведена судово-психіатрична експертиза, що підтверджується висновком №т103 (а.с.171-184), відповідально до якої ОСОБА_3 на період підписання договору дарування 25.04.2016 виявляв ознаки органічного ураження головного мозку, винести остаточне експертне рішення на період підписання договору дарування не можливо через відсутність відомостей, з якого часу виникло зниження в інтелектуально-мнестичній сфері. Відповідно до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза з цивільних справ призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, має бути визначено судом у судовому засіданні, як це передбачено ст. ст. 103-105 ЦПК України. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням судово-психіатричних експертиз. Тому проведення відповідної судово-психіатричної експертизи може бути доручено експертам амбулаторної судово-психіатричної експертизи Херсонської обласної психіатричної лікарні, що є державною спеціалізованою установою. Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи. Як зазначається в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», судово-психіатрична експертиза призначається у справах про визнання громадянина недієздатним. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання: 1) чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу; 2) чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними. У постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц закріплено, що під неясністю висновку експерта слід розуміти нечіткість, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експертів; недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів або що не містить вичерпних відповідей на всі постановлені питання. При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов висновку, про обґрунтованість заявленого клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи. На час проведення експертизи суд першої інстанції зупинив провадження у справі. Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. Апеляційний суд при апеляційному перегляді законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача має виходити із наявних у цій справі матеріалів та доказів, які досліджувались судом першої інстанції станом на час постановлення останнім цієї ухвали, яка на теперішній час є предметом апеляційного перегляду у цій справі. Встановлено, що суд першої інстанції мав право призначити у цій справі повторну судово-психіатричну експертизу іншому експерту, якщо визнав висновок експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності. В разі призначення вказаної експертизи судом першої інстанції, за умови вже дослідження останнім у цій справі всіх доказів та матеріалів справи, останній також мав право зупинити провадження у цій справі на час проведення цієї експертизи. При вищевикладених обставинах, не має значення для правильного вирішення процесуального питання по суті у цій справі, що дана справа розглядається судом першої інстанції вже тривалий час. Відсутність розгорнутого мотивування правильної по суті ухвали суду першої інстанції у цій справі не може бути підставою для скасування останньої апеляційним судом за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги сторони відповідача. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни. Крім того, встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір (а.в.м.с. 55). Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, остання не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї скарги апеляційним судом. Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи, що останні не позбавлені права у подальшому у суді першої інстанції у цій справі ініціювати питання про поновлення провадження у цій справі та вирішувати питання щодо врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами у будь-який спосіб (мирова угода тощо). Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, в іншій частині (в частині призначення експертизи) ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Повний текст постанови апеляційним судом складений 01.07.2020 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Кримська О.М.